Справа № 2-3936/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

(заочне)

06 вересня 2010 року                            Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого – судді                                        Івасюти Л.В.,

при секретарі                                                        Зінчук А.О.,

з участю прокурора                        Бордюженко Е.Р.

з участю представника зацікавленої особи          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом прокурора міста Луцька в інтересах Луцької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій», ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4, ОСОБА_5, –

встановив:

16 березня 2010 року прокурор міста Луцька   в інтересах Луцької міської ради звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій», ОСОБА_2, ОСОБА_3  .

В позовній заяві посилається на те, що проведеною прокуратурою міста Луцька перевіркою за зверненням ОСОБА_6 встановлено, що директором гуртожитку АДРЕСА_2, ОСОБА_7, який згідно доручення від 10.04.2009 року діяв від імені ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» в особі генерального директора ОСОБА_2, виданий 31 грудня 2009 року ордер на вселення АДРЕСА_3 ОСОБА_3, яка проживає в сусідній кімнаті № 107. Позивач зазначає, що  рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2008 року позов прокуратури міста Луцька в інтересах Луцької міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області колективного підприємства «Волиньбуд», ОСОБА_2, ТзОВ «Завод будівельних конструкцій», ТзОВ «Луцькспецбуд» у справі № 2-1/09 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу гуртожитку АДРЕСА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу державного майна, укладеного 14 вересня 1993 року  між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ОООП «Волиньбуд» в частині продажу будинку гуртожитку по пр. Відродження, 12 у місті Луцьку та зобов’язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області передати гуртожиток в комунальну власність Луцької міської ради. Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.08.2009 року у справі № 5/38-71 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна  України по Волинській області до ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» визнано приміщення гуртожитку № 7  державним житловим фондом та витребувано від ТзОВ  «Завод будівельних конструкцій». і  зобов’язано Луцьку міську раду прийняти гуртожиток № 7 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у комунальну власність Луцької міської ради, оформивши на нього право власності. Станом на даний час гуртожиток  Луцькій міській раді не переданий.

В своїй заяві позивач зазначає, що директором гуртожитку № 7 ОСОБА_7 всупереч вищенаведеним рішенням судів 31.12.2009 року видано ордер на вселення у кімнату № 108 ОСОБА_3 Гуртожиток № 7 належить до комунальної власності Луцької міської ради, а тому видачу ордерів на вселення в нього, може проводити  виконавчий комітет Луцької міської ради.

Посилаючись на вищенаведене, прокурор просить суд визнати недійсним  ордер №15, виданий 31 грудня 2009 року директором гуртожитку № 7 ОСОБА_7, який згідно доручення від 10.04.2009 року діяв від імені ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» в особі генерального директора ОСОБА_2, ОСОБА_3, в складі  сім’ї якої вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, на зайняття  жилого приміщення житловою площею 18кв.м, в квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала з наведених у позовній заяві мотивів.

Представник Луцької міської ради позов підтримав.

    Ухвалою Луцького міськрайонного суду  в якості співвідповідачів  залучено ОСОБА_4, ОСОБА_5.

    Відповідачі  в судове засідання не з’явились по невідомій суду причині, хоча належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить розписка. Про причини неявки суд не повідомили. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ч.1 ст. 224 ЦПК України.

      Заслухавши пояснення представника позивача, представника Луцької міської ради, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити  з наступних підстав.

    Судом встановлено, що директором гуртожитку АДРЕСА_2, ОСОБА_7, який згідно доручення від 10.04.2009 року діяв від імені ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» в особі генерального директора ОСОБА_2, виданий 31 грудня 2009 року ордер № 15 на вселення  в кімнату гуртожитку № 108 ОСОБА_3, на сім’ю у складі трьох осіб: її та її дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 .

З матеріалів справи вбачається,  що  рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 лютого 2008 року позов прокурора міста Луцька в інтересах Луцької міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, колективного підприємства «Волиньбуд», ОСОБА_2, ТзОВ «Завод будівельних конструкцій», ТзОВ «Луцькспецбуд» у справі № 2-1/09 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу гуртожитку АДРЕСА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу державного майна, укладеного 14 вересня 1993 року  між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області та ОООП «Волиньбуд» в частині продажу будинку гуртожитку по пр. Відродження, 12 у місті Луцьку та зобов’язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області передати гуртожиток в комунальну власність Луцької міської ради.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 14.05.2009 року у справі № 22ц-429/09, рішення Луцького міськрайонного суду залишено без змін.

Крім того, р ішенням Господарського суду Волинської області від 03.08.2009 року у справі № 5/38-71 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна  України по Волинській області до ТзОВ «Завод будівельних конструкцій» визнано приміщення гуртожитку № 7  державним житловим фондом та витребувано від ТзОВ  «Завод будівельних конструкцій», зобов’язано Луцьку міську раду прийняти гуртожиток № 7, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у комунальну власність Луцької міської ради, оформивши на нього право власності.

Згідно ст.59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення , неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання  жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Отже, всупереч вищенаведеної норми Закону, та не дивлячись на вищевказані рішення суду, 31.12.2009 року директором гуртожитку № 7 ОСОБА_7 був неправомірно виданий ордер на вселення у кімнату  № 108 по пр.Відродження, 12 у місті Луцьку ОСОБА_3

За таких обставин, даний  ордер слід визнати недійсним.

Керуючись ст. ст. 8. 10, 60 , 212-215, 224  ЦПК України, ст.ст. 59, 127, 128 129 Житлового кодексу України, -

вирішив:  

Позов задовольнити .

Визнати недійсним  ордер № 15, виданий 31 грудня 2009 року директором гуртожитку № 7 ОСОБА_7   на ім’я ОСОБА_3 на вселення в жиле приміщення АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду              Л.В. Івасюта