Справа № 22-10182/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Кротінов В.О.
категорія 34 доповідач Жданова В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 серпня 2010 р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого – судді Прокопчук Л.М.,
суддів : Жданової В.С, Молчанова С.І.
при секретарі Гришай О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи : відкрите акціонерне товариство « Українська страхова компанія « Дженералі Гарант», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В :
В вересні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої йому відповідачем внаслідок дорожньо-транспортної пригоди . В обгрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належить автомобіль ВАЗ-21061 реєстраційний номер НОМЕР_2. 1.10.2008 р. на автошляху «Слов»янськ-Донецьк-Маріуполь» з вини ОСОБА_3, який керував автомобілем «Шевроле» реєстраційний нормер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспорта пригода, в результаті якої його автомобілю були спричинені механічні пошкодження. Постановою Центрально-міського районного суду м. Макіївки від 23.10.2008 р. відповідача визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. 6.10.2008 р. позивач звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, яка виплатила йому страхове відшкодування у розмірі 6686,16 грн. і додатково 867.45 грн. Фактично на відновлювання автомобіля ним було витрачено 12471.38 грин, Позивач просив стягнути різницю у вартості ремонту 4918,77 грн,, судові витрати 509,50 грн, моральну шкоду 3000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 заявлений позов не визнав , посилаючись на те, він у страховій компанії «УСК «Дженералі Гарант» застрахував свою цивільну відповідальність у зв»язку з чим страхова компанія виплатила позивачу страхове відшкодування у встановленому розмірі, також він добровільно повернув позивачу вартість франшизи. Підстав для стягнення позивачу додаткових сум не вбачає.
Представник ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» заявлений позов не визнав, оскільки страхове відшкодування виплачено позивачу у повному обсязі.
Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 р. ОСОБА_4 відмовлено в позові до ОСОБА_3 ув задоволені позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди 4918 грнн, у відшкодування моральної шкоди 3000 грн та компенсувати всі витрати, пов»язані з розглядом справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав .
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Розглядаючи позов, суд першої інстанції виходив з положень ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої Страховик відшкодовую у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП майну третьої особи. Оскільки позивачу було виплачене страхове відшкодування страховою компанією, то він не має права на стягнення відшкодування за рахунок особи/ ОСОБА_3/, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
З таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки він суперечить діючим нормам цивільного законодавства.
При вирішенні спору поза увагою суду першої інстанції залишились вимоги ст. 1192 ЦК України , яка зазначає, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов»язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Встановлено, що позивачем витрачено на відновлюваний ремонт пошкодженого з вини відповідача автомобіля 12471,38 грн., Страховиком виплачено відшкодування з урахуванням зносу деталей 7552.61 / 6685.16+867.45/, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 4918.77 грн.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати / страхового відшкодування/ для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Суду надані протоколи огляду пошкодженого транспортного засобу від 13.10.2008 р. та від 10.03.2009 р. Вбачається, що позивачем були придбані та відремонтовані саме ті деталі, яке зазначені у протоколі огляду / а.с. 13-22/ та проведені роботи по відновленню автомобіля, на які зазначено аварійним комісаром.
За таких підстав апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3,який застрахував свою відповідальність повинен виплатити позивачу ОСОБА_4 – потерпілому в результаті ДТП, різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою 4918,77 грн.
Відповідачем перелік придбаних деталей та об»єм виконаних робіт не оспорюється. Наведений позивачем розрахунок суми відшкодування відповідає актам огляду транспортного засобу та переліку пошкоджень та об»єму ремонтних робіт, визначених аварійним комісаром Страховика.
Також обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до п.22.3 Закону «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода.
Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 частини другої ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
При визначенні розміру моральної шкоди у відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. суд враховує характер і обсяг моральних страждань позивача , тривалість моральних страждань, можливість відновлення пошкодженого транспорту, своєчасне відшкодування страхової суми Страховиком, що сприяло своєчасному відновленню автомобіля, ступінь та характер вини відповідача і приходить до висновку про стягнення морального відшкодування в розмірі 500 грн, що відповідає засадам справедливості і розумності.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути витрати на правову допомогу 300 грн, судовий збір 59,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн, що підтверджено наданими квитанціями / а.с. 1-4/ та довідкою про оплату послуг адвоката / а.с. 23/.
Керуючись ст. ст. 307,309, 316 ЦПК України апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 21 травня 2010 р. скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування вартості відновлюваного ремонту автомобіля 4918,77 грн, відшкодування моральної шкоди 500 грн, витрати на правову допомогу 300 грн, судовий збір 59,50 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн, всього 5898,27 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді :