Справа 22ц-11282                                           Головуючий у 1 інстанції  Черткова Л.О.

Категорія   57                                                     Доповідач Жданова В.С.

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 вересня  2010 року                     м.Донецьк

           Апеляційний суд Донецької області в складі:

                головуючого   Жданової В.С.

суддів Бабанка П.М., Могутової  Н.Г.,

при секретарі Сирота  Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Докучаєвську Донецької області про визнання  неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України  та стягнення щомісячної  доплати до пенсії  як дитині війни за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Докучаєвську Донецької області  на рішення Докучаєвського міського  суду Донецької області від 11 червня 2010 року,  

    В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м.Докучаєвську  Донецької області  (далі - УПФУ в м.Докучаєвську) звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Докучаєвського міського суду від 11 червня 2010 року, якою позов задоволено частково:  визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Докучаєвську та відповідача зобов»язано   здійснити нарахування та виплату позивачці  підвищення до пенсії в розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком як дитині війни, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року

            В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що суд не врахував положень  Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими   зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Статтею 111 цього Закону передбачено підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  Рішенням Конституційного Суду України  від 9.07.2007 року були визнані неконституційними зазначені норми, однак бюджетні кошти на підвищення сум дітям війни не перераховувалися, зміни в бюджет не вносилися, джерела не зазначалися.  Крім того, суд не врахував, що  Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.6 викладена в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Рішенням  Конституційного  Суду України від 22 травня 2008 року або іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 1 січня 2008 року.    Вважають, що саме для врегулювання ситуації Кабінетом Міністрів України  була прийнята постанова №530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", і відповідно до  цієї постанови  сплачувалася соціальна допомога позивачу.  Також суд не вірно застосував ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо   мінімального розміру пенсії.

    Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу,  рішення залишає без змін з наступних підстав.

    Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач віднесений до категорії «діти війни», знаходиться на обліку в УПФУ в м.Докучаєвську Донецької області та отримує пенсію за віком. Позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути меншим ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Порушене право підлягає поновленню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року, з 1 січня 2009 року  з урахуванням фактично здійснених виплат.

    Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.

    Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відноситься до соціальної групи ’’діти війни’’.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно до статті 6 Закону України  «Про соціальний   захист  дітей  війни» виплачується особам,  які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Відповідно до п ункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"  текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " визнано неконституційними.

Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року, 1 січня 2009 рок спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року, з 1 січня 2009 року  року з урахуванням  фактично здійснених виплат, є обґрунтованими.  

Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Інший розмір мінімальної пенсії діючим законодавством не визначено.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з  1 квітня – 406 гр., з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня 2007 року та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 гр. 06 коп. та 415 грн. 11 коп.

Згідно зі ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", прожитковий мінімум складає з   01.04.2008 року -  481грн., з 01.07.2008 року – 482 грн.,  з 01.10.2008 року - 498 грн.

Як передбачено положеннями ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" зі змінами та абз.1 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у 2009 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 01 січня 2009 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року становить 498 грн. З 1 листопада 2009 року розмір мінімальної пенсії складає 573 грн., виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого статтею 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20.10.2009 року № 1646-У1.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни", з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", керуючись таким принципом як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року, з 1 січня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Доводи апеляційної скарги, що  виплата проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року  №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», не можуть бути прийняті до уваги.

За конституційними нормами, виходячи з  пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.

Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Безпідставними є також посилання відповідача про проведення виплати із бюджету Пенсійного фонду, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Заперечення щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни суд обґрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Відповідачем при подачі апеляційної скарги не сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гр., які підлягають стягненню при ухваленні судового рішення.

Керуючись  ст.ст. 304-1, 308, 313-315 ЦПК України,  апеляційний  суд, -

У Х В А Л И В:

    Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Докучаєвську Донецької області відхилити.

    Рішення Докучаєвського міського  суду Донецької області від 11 червня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області на користь держави не сплачені при подачі апеляційної скарги витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 гр. (розрахунок 31213263700004, отримувач – Державний бюджет, м. Донецьк, Ворошиловський район, ЄДРПОУ – 34686537; МФО – 834016, банк – ГУ ДКУ в Донецькій області).

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

    Судді: