Судове рішення #11225207

АПЕЛЯЦІЙНИЙ      СУД     ДОНЕЦЬКОЇ      ОБЛАСТІ

__________________________________________________ _________________________________________________

справа № 33-1025 -2010  року                             головуючий у 1-й інстанції:Профатило П.І.

категорія: ст.122 ч.4 КУпАП .                             доповідач у 2-й інстанції: Ладигін С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

місто Донецьк                                         27  вересня 2010  року                                                                                    

    Суддя судової палати   з кримінальних справ   Апеляційного суду Донецької області   Ладигін С.М. :

при секретарі:                                       Шевченко К.С.

за участі особи, притягнутої до адміністартвиної відповідальності:       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні апеляційного суду Донецької області, в місті

Донецьку, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2  на постанову  судді Слов”янського міськрайонного суду Донецької області від  03 вересня  2010 року , якою у відношені:

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3

        народження, уродженця с Нікольське Слов*янського району Донецької області,             ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженного, який має на утриманні сина 14 років, працюючого

        лікарем міської лікарні № 2 м. Слов*янська, мешкаючого: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.4 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

В С Т А Н О В И В:

    Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АН1 № 132072 від 04 серпня 2010 року, складенного ІДПС ВДАЇ м. Слов”янська Ричковим І.В., 04 серпня 2010 року, о 17 годині 45 хвилин, на 655 км а/ш Київ-Довжанський, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ-2108 н/з НОМЕР_2., при виїзді з другорядної дороги, на перехресті 655 км а/ш Київ-Довжанський та а/ш Слов”янськ-Маяки не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, при цьому винудив водія змінити різко швидкість руху, чим порушив п.16.11 ПДР України.

    Постановою судді Слов”янського міськрайонного суду Донецької області від 03 вересня 2010 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.4 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

    На постанову судді, заявником - особою, притягнутою до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 подано скаргу, в якій він просив постанову судді Слов”янського міськрайонного суду від 03 вересня 2010 року скасувати.

    На обгрунтування своєї апеляційної скарги, заявник позначив, що не згоден з постановою судді Слов*янського міскрайсуду.

    Вважав, що суд, вивчаючи адміністративні матеріали зробив не об”єктивні висновки, не правильно застосував норми матеріального права та порушив процесуальні норми.

    Факт того, що перед перетинанням автошляху Київ-Довжанський він переконався в тім, що з лівої сторони рухавшихся по дорозі транспортних засобів не має, а рухавшийся з правої сторони спеціалізований автомобіль служби ДАЇ знаходиться на відстані 300 метрів, що дозволяло йому зробити маневр не без виникнення аварійної ситуації, в суді підтвердила гр. ОСОБА_4

    Крім того, очевидь, що допускати судом факт порушення правил дорожнього руху в присутності працівників ДАЇ не об”єктивно.

    Таким чином, в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченного ч.4 ст.122 КУпАП. Підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не має.

    Крім того, у відповідності зі ст.280 КУпАП – суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний встановити – чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини пом*якшуючи його відповідальність, а також встановити інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, але ні одного з перерахованних дій в порушення вимог ст.280 КУпАП не виконав.

    Заслухав заявника ОСОБА_2,  який підтримав свої доводи, викладені в апеляційній скарзі і просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, опитав свідка ОСОБА_5, перевірив і дослідив матеріали справи, приходжу до висновку про те, що постанову судді Слов”янського міськрайсуду від 03 вересня 2010 року належить скасувати, оскільки вона постановлена в порушення вимог Кодекса України про Адміністративні правопорушення, та постановити нову постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

    Згідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв*язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленних законом.

    Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

    Відповідно до роз”яснень п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2003 року № 14 ”Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” із змінами і доповненнями, внесенними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, суди повинні неухильно виконувати вимоги ст.268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

    При розгляді справ необхідно з”ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків.

    Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

    Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний з*ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна данна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом*якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з*ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Вищеозначені вимоги ст.ст.280,283-284 КУпАП України, при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності гр.ОСОБА_2, суддею суду першої інстанції не дотримано.

    Так, суддя Слов*янського міськрайсуду розглянувши 03 вересня 2010 року адміністративну справу у відношені ОСОБА_2 за ст.122 ч.4 КУпАП, в постанові зазначив, що місцем скоєння ОСОБА_2 правопорушення є перехрестя 655 км а/ш Київ-Довжанський та Слов*янськ-Макатиха, але такий висновок судді є невірним, оскільки згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, поясненьь правопорушника, свідків, місцем правопорушення є перехрестя 655 км а/ш Київ-Довжанський та Слов*янськ-Маяки.

    Призначаючи адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 мясяців, суддя не зазначив за яких причин він призначив найбільш суворе адміністративне стягнення, тоді як санкція ч.4 ст.122 КУпАП передбачає і інше стягнення у вигляді штрафа.

    Згідно із п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову і прийняти нову постанову.

    За таких підстав, вважаю за можливе скасувати постанову судді Слов*янського міськрайсуду від 03 вересня 2010 року, розглянути справу по суті і постановити нову постанову.

    Розглянув по суті адміністративну справу у відношені ОСОБА_2, приходжу до наступних  висновків:

    04 серпня 2010 року, о 17 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 2108 н/з НОМЕР_2. при виїзді з другорядної дороги, на перехресті 655 км а/ш Київ-Довжанський та а/ш Слов*янськ-Маяки не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, під керуванням водія  ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі, при цьому примусив водія ОСОБА_6 змінити різко швидкість руху., чим порушив п.16.11 ПДР України.

    Опитанний в судовому засіданні, ОСОБА_2 винним себе в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченного ст.122 ч.4 КУпАП не визнав і пояснив, що не вважає себе винним в скоєнні правопорушення, оскільки перехрестя автошляхів Київ-Довжанський і Слов*янськ-Маяки він перетинав відповідно до вимог правил дорожнього руху. Під”їхав до перехрестя з другорядної дороги, впевнився, що з лівою сторони від нього не має транспорту, а транспорту, який рухався з правой сторони, він не завдась перешкод, переїхав перехрестя. В подальшому був зупинений працівниками ДАЇ, які склали на нього протокол про адміністративне правопорушення.

    Не зважаючи на те, що ОСОБА_2 не визнав себе винним в скоєнні правопорушення, провина його в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченного ст.122 ч.4 КУпАП, при встановленних цією постановою обставинах, підтверджується дослідженними в судовому засіданні доказами:

    Протоколом про адміністративне правопорушення серії АН1 № 132072 від 04 серпня 2010 року, де зафіксовано факт вчиненого ОСОБА_2 правопорушення (а.с.1), письмовими поясненнями: гр. ОСОБА_6 (а.с.3), відповідно до якого, він (ОСОБА_6), 04 серпня 2010 року, о 17 г. 45 хв., рухаючить по головній дорозі, був вимушений при під”їзді до перехрестя Київ-Довжанський та Слов*янськ-Маяки різко змінити швидкість руху, оскільки водій автомобіля ВАЗ-2108, який виїздив з другорядної дороги, перетинаючи перехрестя не надавав йому переваги в русі; гр.ОСОБА_7, згідно до якого, вона була в якості пасажирки в автомобілі ОСОБА_6 і при під”їзді до перехрестя, ОСОБА_6 був вимушений різко гальмувати, оскільки водій автомобіля, перетинаючого перехрестя з другорядної дороги, не надав переваги ОСОБА_6 при проїзді перехрестя.

    В судовому засіданні була опитана свідок ОСОБА_4, яка знаходилася в автомобілі ОСОБА_2, і  яка пояснила, що при проїзді перехрестя з лівою сторони, автомобілів на головній дорозі не було, а з правої сторони автомобілі були далеко, а тому ОСОБА_2 виконав маневр, проїхавши перехрестя з другорядної дороги, факт того, що з лівої сторони не було автомобілів, вона (ОСОБА_4) бачила сама, оскільки на перехресті сама дивилася по сторонам на дорогу.

   

    Зазначені пояснення свідка ОСОБА_4, при винесенні постанови приймаю до уваги лише тільки в частині того, що вона знаходилася в автомобілі ОСОБА_2, а в частині того, що вона теж розглядала навкола при проїзді перехрестя і з лівої сторони не було наближаючогося транспорту не приймаю до уваги і оцінюю критично, оскільки ОСОБА_4 була цивільною дружиною ОСОБА_2, сумісно з ним має сина і підтримує з ним дружні стосунки.

    При прийнятті рішення по суті справи та винесенні постанови, вишеозначені докази, приймаю до уваги, як докази провини ОСОБА_2 в скоєні адміністративного правопорушення.

    ОСОБА_2 не визнає себе винним в скоєнні адміністративного правопорушення і зазначає, що перетинаючи перехрестя з другорядної дороги, не міг завдати будь-кому перешкод, хто рухався по головній дорозі.

    Вищезазначені доводи ОСОБА_2 в частині не визнання ним своєї провини, вважаю як спосіб захисту, з метою уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, оскільки ці доводи . спростовані дослідженними в судовому засіданні доказами.

    Проаналізував сукупність, дослідженних в судовому засіданні доказів, приходжу до висновків про те, що своїми діями гр.ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ст.122 ч.4 КУпАП, кваліфікуєме як порушення правил проїзду перехресть, що спричинили створення аварійної обстановки, тобто примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість.

    Строк, притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не сплив.

    Вид адміністративного стягнення та його розмір, визначаю відповідно до ст.23 КУпАП, тобто з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, а також приймаю до уваги, що в ОСОБА_2 на утриманні є мати похилого віку, яка потребує догляду і проживає віддалено від міста Слов”янська, а тому ОСОБА_2 потрібен транспортний засіб щоб навідувати матір, а тому визначаю адміністративне стягнення в межах санкції частини 4 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафа в максимальному розмірі - в сумі 850 гривень

    На підставі викладенного і керуючись ст.ст.122,280,294 КУпАП , суддя судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області , -

П О С Т А Н О В И В:

    Постанову судді Слов”янського міськрайсуду Донецької області від  03 вересня 2010 року , якою ОСОБА_2  притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.4 КУпАП  і призначено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців – скасувати.

    ОСОБА_2  визнати винним  в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченного ч.4 ст.122 КУпАП України  і за цією статтею накласти на нього адміністративне стягнення  у вигляді штрафа  в сумі 850 гривень.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає .

 

Суддя апеляційного суду

Донецької області:                    

                                    С.М.Ладигін        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація