Судове рішення #1122484

         

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" жовтня 2007 р.

Справа  № 9/281-07-7910

 

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Грань” 

До відповідача: Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1

Про визнання договору дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно

 

                                                                                                              Суддя  Бакланова Н.В.

 

Представники:

Від позивача:  Демченко В.В. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

 

СУТЬ СПОРУ:  Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Грань”  звернулося до відповідача Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 1026,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і позначені на плані: під літерою „А-2” -адміністративно-виробнича будівля, під літерою „а” -ганок, №№8-11 - споруди,  який був укладений між позивачем і відповідачем 26.08.2007 р.  та визнання за позивачем права власності на вищевказане нерухоме майно.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, але направив відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

На підставі рішення 16 сесії ХХІІІ скликання Таїровської селищної ради від 29 грудня 2000 року № 13, позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ІІ-ОД № 001531 від 15.02.2001 року, згідно якого є власником земельної ділянки, загальною площею 0,30 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки -будівництво виробничих приміщень по виготовленню пам'ятників (копія державного акту додається).

На вищезазначеній земельній ділянці, позивачем було побудовано виробничі і невиробничі будівлі та споруди адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 387,1 м2, позначеного на плані: під літ.  «1-1»- цех, під літ.  «1-2»- цех, під літ. «1-3»- цех; №№ 8-10 -споруди.

Вищезазначені виробничі і невиробничі будівлі та споруди адміністративно-виробничого комплексу введені в експлуатацію згідно відповідного акту, який затверджено розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації від 02.12.2004 р. № 778. Також, згідно рішення виконкому Таїровської селищної ради від 20.04.2006 р. № 46 позивачу видано свідоцтво про право власності на вищевказане нерухоме майно від 29.06.2006 р., яке зареєстроване Овдіопольським РБТІ 07.07.2006 р., реєстраційний   № 12267462.

          Протягом 2006 -2007 років, відповідачем без відповідного дозволу позивача та належно затвердженого проекту, було добудоване нерухоме майно у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Фактично, відповідачем добудовано будівлі та споруди загальною площею 639,3 мІ, позначені на плані: під літ. «1-4»- цех, під літ.  «1-5»- цех, під літ.  «1-6»- цех, під літ. «1-7»- адміністративне приміщення; під літ. «а»- ганок; №№ 11 -споруди. 

26 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, позначених на плані: під літ. «1-4»- цех; під літ «1-5»- цех; під літ «1-6»- цех; під літ «1-7»- адміністративне приміщення; під літ «а»- ганок; №№ 11 - споруди, загальною площею 639,3 мІ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На виконання п. 2 та п. 2.1 вищевказаного договору, у вигляді повного розрахунку за вищевказане нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, позивачем було сплачено відповідачу суму, що складає 140 312  грн. З метою забезпечення  виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв та оплатив нерухоме майно, про що був складено акт прийому-передачі нерухомого майна.

На сьогоднішній день у позивача виникла необхідність оформити вищезазначений об'єкт нерухомого майна..

Однак, від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу відповідач ухиляється, що й зумовило звернення позивача з позовом.

На запит суду, 03.10.2007р., судовим експертом з будівельно-технічних досліджень об'єктів Бондарчуком М.В. надано висновок, згідно якого технічний стан об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, відповідає вимогам існуючих в Україні державних будівельних норм та правил.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і доведеність, дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З 01.01.2004 р. набрав чинності новий Цивільний кодекс України.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків /ст.  202 ЦК України/.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст.203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.  

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. 

При визнанні такої угоди дійсною, суд повинен перевірити з яких причин вона не була нотаріально засвідчена і чи не містить дана угода будь-яких протиправних умов.

Проаналізувавши договір, суд прийшов до висновку про те, що він містить всі суттєві умови, передбачені законодавством для даного виду договорів та не знайшов в ньому положень, що суперечать діючому законодавству.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним/ ст.204 ЦК України/.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття прав власності не встановлена судом /ст.328 ЦК України/.

Згідно п.3 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту  набрання законної сили рішенням суду про визнання договору не посвідченого нотаріально дійсним.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26.08.2007р. укладений  між позивачем ТОВ „Грань” та відповідачем ФОП ОСОБА_1 є правочинним та є підставою для визнання за ТОВ „Грань”права власності на нерухоме майно у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 1026,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і позначені на плані: під літерою „А-2” -адміністративно-виробнича будівля, під літерою „а” -ганок, №№8-11 - споруди.

Чинне законодавство передбачає, що право власності на об'єкти підтверджується лише певними документами -в даному випадку це є договір купівлі-продажу  від 26.08.2007р.  

 Як слідує з вище наведеного, позивач, на думку суду, є добросовісним набувачем права власності у встановленому законом порядку  на нерухоме у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 1026,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і позначені на плані: під літерою „А-2” -адміністративно-виробнича будівля, під літерою „а” -ганок, №№8-11 - споруди, і згідно чинного законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

 

ВИРІШИВ:         

 

1.          Позов  задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 1026,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і позначені на плані: під літерою „А-2” -адміністративно-виробнича будівля, під літерою „а” -ганок, №№8-11 - споруди, який був укладений між позивачем ТОВ „Грань” та відповідачем ФОП ОСОБА_1 26 серпня 2007 року.

3.          Визнати за  Товариством з обмеженою відповідальністю „Грань” (Одеська область Овідіопольський район с. Чорноморка Люстдорфська дорога, 3, код 19213276) право власності на нерухоме майно у вигляді виробничих та невиробничих будівель та споруд адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 1026,4 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 і позначені на плані: під літерою „А-2” -адміністративно-виробнича будівля, під літерою „а” -ганок, №№8-11 - споруди.

4.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Грань” (Одеська область Овідіопольський район с. Чорноморка Люстдорфська дорога, 3, код 19213276)витрати по сплаті державного мита в сумі 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

 

Рішення суду набирає чинності згідно ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Бакланова Н.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація