Справа № 2-1639/2010

                                                    Р І Ш Е Н Н Я  

                                            І М Е Н Е М    У К Р А І Н И

   28  вересня    2010 року                                                                  смт.Голованівськ          

                       Голованівський районний суд   Кіровоградської області

в складі головуючого судді -                                 Бутенко О.Ф.

при секретарі судового засідання -                      Сіренченко О.І.

розглянувши  в відкритому  судовому  засіданні  в залі  суду  цивільну    справу  за позовом   ОСОБА_1   до      Управління      Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі про перерахування  пенсії   з врахуванням  щомісячної  державної соціальної допомоги  «Дітям війни»

                                                          в с т а н о в и в:    

                       Позивач  звернулася до суду з  зазначеною заявою  і вказала, що  згідно Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни.

    За  її  позовом   суд своєю  постановою зобов»язав відповідача  виплатити їй   щомісячну  державну  соціальну  допомогу , як дитині війни   до  31.12.2008 року  .

    Згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» відповідач повинен в 2007-2010 роках виплачувати їй  щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. З 01 січня 2008 року виплачує 10%.

    Відповідно ч.2 ст.3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» встановлені цим Законом соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.

    Ст..28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

        ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» не зупиняв і не обмежував. Відповідач зобов’язаний виконувати її в повному обсязі. Своїми неправомірними діями відповідач  спричинив їй майнову шкоду і порушив її конституційні права, передбачені ст.ст. 22, 46 Конституції України.

                      Просить визнати дії  відповідача по невиплаті їй  щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, в повному розмірі, неправомірними.

    Зобов’язати відповідача виплатити їй  щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 20%- з 1 січня 2009 року по 01 липня        2010 року щомісячно  .Зобов’язати відповідача виплатити їй   судові  витрати .

        Позивач   ОСОБА_1,   належним чином  повідомлена  про  час, місце  і дату  розгляду  справи , в судове засідання   не з»явилася , надала  заяву про  слухання  справи  в її відсутність , позовні  вимоги  просить задовольнити  в  повному  обсязі.

    Представник  відповідача -  Управління Пенсійного Фонду  України в Голованівському  районі  Кіровоградської області  в судове засідання не з»явився  , надав  суду  заперечення,  в якому  зазначив , що ОСОБА_1   є дитиною війни  і іншими  пільгами  не  користується .  У 2006-2007 роках  дана  допомога  позивачу  не надавалась  взагалі , а  з 2008 року виплачується  у розмірі  10% .

В 2009 році , відповідно  до Закону України  «Про  Державний бюджет України  на 2009 рік» , діяв  прожитковий  мінімум для осіб ,що втратили  працездатність , в розмірах, що діяли  в грудні 2008 року , тому  позивачу  в 2009 році  виплачувалась  надбавка  в розмірі  49 грн 80 коп щомісячно.

Управління  ПФУ в Голованівському  районі  є виконавчим  органом , який діє на підставі   законодавчих актів та  нормативних документів.

В зв»язку з тим , що механізм  реалізації положень ст. 6 Закону  України № 2195 відсутній , підстав для  визнання  дій  УПФУ в Голованівському районі з невиплати  позивачу доплати до пенсії як дитині  війни неправомірними  немає.

Просить  в задоволенні  позову  відмовити  в повному обсязі . Справу  слухати  без участі представника  УПФУ  в Голованівському  районі Кіровоградської  області .

Враховуючи , що від сторін надійшли  заяви  про розгляд  справи  без їх участі , суд вважає можливим  справу  розглянути  без участі  сторін.

Суд , дослідивши матеріали  справи  в їх сукупності дійшов до висновку , що позов  підлягає  задоволенню  частково.  

            Приписами ст. 1  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дитина війни, це особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої  світової  війни (2 вересня 1945 року)  було менше 18 років.

           Позивач  ОСОБА_1,   1937 року народження,  відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку  в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області ,  має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах цивільної  справи: паспортом НОМЕР_1  (а/с-4-5), посвідченням  НОМЕР_2  без  серії      (а/с-6) з відміткою «дитина війни»,  тобто на неї   розповсюджуються всі  пільги та соціальні  гарантії , передбачені  Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .

    Згідно ст. 61 ЦПК України дана  обставина доказування не потребує , як така , що визнається  сторонами,суд не має сумнівів щодо достовірності  цієї обставини та добровільності  її визнання .

    В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком  визначається лише за нормами , передбаченими  ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування»  № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого  за наявності достатнього  страхового  стажу  мінімальний  розмір пенсії за віком  встановлюється  у розмірі  прожиткового  мінімуму для осіб , які втратили  працездатність. Іншого нормативно-правового акта , який би  визначав цей розмір , або встановлював  інший розмір немає.

    Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний  захист  дітей  війни»  фінансове забезпечення  соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється  за рахунок  коштів Державного бюджету.

Відповідно до  ч. 2 ст. 95 Конституції України  виключно законом  про Державний бюджет  визначаються  будь-які  видатки  держави  на загальносуспільні  потреби , розмір  і цільове  спрямування  цих видатків .

П.п. 3, 4  ст. 22  , ст. 23 Бюджетного кодексу України  встановлено , що  Управління Пенсійного Фонду , як головний  розпорядник  коштів  місцевого бюджету , отримує бюджетні  призначення  шляхом  їх затвердження  у Законі  про Державний бюджет України  чи  рішенні  про місцевий бюджет  і може  здійснювати  з бюджету  будь-які  бюджетні  зобов’язання  та платежі  лише  за наявності  відповідного бюджетного  призначення , яке  встановлюється  Законом  про Державний  бюджет  чи рішенням  про місцевий бюджет .

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету  Міністрів України  надано  право  у 2009 році  встановлювати  розміри соціальних  виплат , які  відповідно до  законодавства  визначаються  залежно від розміру  мінімальної заробітної плати , в  абсолютних сумах  у межах  асигнувань, передбачених  за відповідними бюджетними  програмами.

Названа норма передбачає  встановлення  в абсолютних  сумах  розмірів лише  тих виплат , вихідним  критерієм  розрахунку  яких є розмір  мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія  не  поширюється  на  спірні  відносини, оскільки  розмір  зазначених  соціальних виплат  згідно  із Законом  України «Про  соціальний  захист дітей  війни»  залежить від розміру  мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний  бюджет України  на 2010 рік» ст. 6  Закону України «Про  соціальний  захист дітей війни» також  не зупинялась .

Відповідно до  ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.

В ст.1 Протоколу №1 до вказаної  Конвенції,зазначено , що  кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до  якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як  lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Згідно довідки  Управління Пенсійного Фонду  України  в Голованівському районі  позивач   ОСОБА_1   перебуває  на обліку  в управлінні   в 2009 році та в січні- липні  2010 року  відповідач виплачував  позивачу   державну  соціальну допомогу  як дитині  війни  в розмірі 10% мінімальної  пенсії  за віком, тобто діяв неправомірно  .

Відповідно до  приписів ч. 1 ст. 54  Закону України  «Про Державний бюджет  України на 2009 рік» прожитковий  мінімум для осіб , що відносяться до  основних соціальних  і демографічних  груп населення  (мінімальна пенсія за віком)  встановлено в розмірах , що  діяли  в грудні 2008 року , тобто  498 грн.

    Законом України «Про внесення змін до Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий  мінімум  для осіб , що втратили  працездатність , в листопаді та грудні 2009 року було збільшено  до 573 грн.

В січні-  квітні  2010 року  відповідач  виплачував  позивачу  соціальну  допомогу  також  в розмірі 10% мінімальної  пенсії  за віком , в зв»язку  з тим , що бюджет  на 2010 рік  не було  прийнято.

    Таким чином , 30%  мінімальної пенсії за віком  в січні-жовтні 2009 року становив  149 грн 40 коп  щомісячно, в листопаді-грудні  2009 року-171 грн 90 коп   ,  в січні –березні    2010 року - 208 грн 50 коп, в квітні- червні  2010 року- 211 грн 80 коп   щомісячно.

    Враховуючи  викладене , суд вважає, що відповідач зобов»язаний  був  з - 01 січня 2009 р  по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010  р  по 01 липня     2010 року  нараховувати  та виплатити  позивачу  підвищення  до пенсії як дитині війни    відповідно  до вимог  ст. 6  Закону України «Про  соціальний  захист  дітей  війни» в розмірі  30% зазначеної  мінімальної  пенсії за віком  ( прожитковий мінімум для  осіб , що втратили  працездатність) , тобто  вимоги позивача щодо  зобов»язання  відповідача  в  2009 р  та  січні- липні     2010 року   нарахувати  та виплатити   їй   соціальну  допомогу – підвищення  до пенсії як  дитині  війни  в розмірі   30 %  мінімальної пенсі за віком   відповідно до вимог  ст. 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» підлягають задоволенню.  

Управлінню  Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  належить  здійснити  перерахунок  пенсії  позивача за    2009 рік  та  за січень – липень 2010 року  виплатити  їй підвищення  до пенсії  в розмірі  20%  мінімальної пенсії  за віком  з урахуванням  10% доплат ,які були  виплачені   їй  в цей період.

                  Відповідно до ст. 10 ЦПК України  цивільне судочинство  здійснюється на засадах  змагальності  сторін. Сторони , які беруть участь  у справі, мають рівні права  щодо  подання  доказів, їх дослідження  та  доведення  перед  судом  їх переконливості. Кожна сторона  повинна довести ті обставини , на які  вона  посилається , як  на підставу  своїх  вимог  або заперечень.

    Статтею 19 ЦК України передбачено , що особа має право  на самозахист  свого цивільного права  та права  іншої  особи  від  порушень  і протиправних посягань. Право на захист особа  здійснює  на свій  розсуд . Одним  із способів  захисту  цивільних прав  та інтересів  є визнання  незаконними  рішення , дій чи  бездіяльності  органу  державної влади, органу  влади  Автономної  республіки  Крим  або  органу місцевого  самоврядування , їхніх посадових  і службових  осіб.

    Відповідно до положень  ст. 21 ЦК України  суд  визнає незаконним   та скасовує  правовий  акт  індивідуальної дії , виданий  органом державної  влади , органом  влади  Автономної республіки  Крим  або  органом  місцевого  самоврядування , якщо він суперечить актам  цивільного  законодавства  і порушує  цивільні  права  і інтереси  осіб.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за  2009 рік  та за січень – липень   2010 р відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про  соціальний  захист дітей війни» , тобто  в розмірі  30% мінімальної  пенсії за віком , право  позивача  на зазначені  виплати  підлягає  відновленню , а позов –задоволенню в повному обсязі.

Доводи  відповідача  в частині  неврегульованості  на законодавчому  рівні  порядку  здійснення доплат  особам , які мають статус дітей війни  не може бути  підставою  для не здійснення  таких виплат або відмови  в задоволенні  позову .

Відповідно  до п.1, п.3 , п. 15 «Положення  про Пенсійний Фонд України» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів  України  від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним  органом  виконавчої влади , діяльність  якого спрямовується  і координується  Кабінетом Міністрів України  через Міністерство  праці  та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення  своєчасного  і в повному  обсязі фінансування  та виплати пенсій , допомоги  на  поховання , інших виплат , які згідно  із законодавством  здійснюється  за рахунок  коштів Пенсійного Фонду  України та інших джерел , визначених  законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження  безпосередньо та через утворенні  в установленому  порядку головні управління  Фонду  в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві    та Севастополі, управління  в районах , містах  і районах у містах.

Згідно ст.. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія  призначається  та перераховується  відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.

Позивачем пред’явлено  позовні вимоги  до управління Пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі  Кіровоградської області .

Судом встановлено , що позивач  перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в  управлінні  Пенсійного Фонду  України в Голованівському районі Кіровоградської області .

Таким чином, обов’язок  по нарахуванню та виплаті   позивачу  державної соціальної допомоги , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни» покладено  на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області.

Доводи  відповідача  про відсутність  порядку  перерахунку  та виплати зазначеного підвищення  пенсії не можуть бути підставою  для відмови  в задоволенні  позовних  вимог так як  саме  на  Пенсійний  фонд України , який здійснює  свої повноваження  через  відповідні  управління , покладено  обов»язок перерахування  та виплати  пенсії з відповідним  підвищенням.

З цих же підстав  суд не може  перебирати   на себе  обов'язки  суб»єктів  владних  повноважень , покладених на них законом , і здійснювати  перерахунок  підвищення  пенсії .

Відповідно  до ст. 88 ЦПК України  стороні , на користь якої ухвалено рішення . суд  присуджує з другої сторони  понесені  нею і документально  підтверджені  судові  витрати. Якщо  позивача , на  користь якого  ухвалено  рішення , звільнено  від сплати  судового збору , він стягується  з відповідача  в дохід  держави  пропорційно до задоволеної чи  відхиленої частини  вимог.

Оскільки  відповідно  до п.34 ст. 4 Декрету  КМУ № 7-93 від 21.03.1991 року «Про державне  мито» управління  пенсійного Фонду України  звільняється  від сплати  державного мита, судові  витрати підлягають  компенсації за рахунок  Державного бюджету  України.

    Задовольняючи   вимоги  позивача  в частині  зобов»язання  відповідача  перерахувати  та виплатити позивачу  державну  соціальну  допомогу  як дитині війни  згідно ст. 6 зазначеного  закону  , суд вважає , що    витрати по оплаті  державного мита  необхідно  віднести на рахунок держави , по оплаті  ІТЗ - на відповідача .

Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60,61,84,88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.10, 15,19,20,21 ЦК України, Законом України «Про  соціальний захист  дітей війни» від 18.11.2004 р  № 2199-1У , ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне  пенсійне  страхування» ,від 09.07.2003 р  № 1058-У1,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р», «Про Державний  бюджет України на 2010 р» , Рішенням  Конституційного  Суду України № 26рп/2008 від 27.11.2008 року , суд-

в и р і ш и в  :

Позовну  заяву   ОСОБА_1 до      Управління      Пенсійного  Фонду України в Голованівському районі про перерахування  пенсії   з врахуванням  щомісячної  державної соціальної допомоги «Дітям війни» -  задовольнити  .

Визнати  бездіяльність Управління  Пенсійного фонду України в Голованівському  районі  Кіровоградської області  щодо  нездійснення  перерахунку  та  виплати ОСОБА_1 підвищення  до пенсії  відповідно  до ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» за  період з   01 січня    2009 року  по    01 липня        2010 року в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком – неправомірною

                             Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському  районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до  ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати ОСОБА_1   за період з 01 січня 2009 року по    01 липня     2010 року   включно  з урахуванням  різниці, яка була  виплачена  позивачу  в цей період .  

    Стягнути з Управління  пенсійного Фонду України  в Голованівському  районі ,  смт. Голованівськ  , вул.. Леніна 48, розрахунковий рахунок 256083021235,  МФО 323475,  Код ЄДРПОУ 20650027 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті  інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи  в суді  в сумі 37 ( тридцять сім) грн..00 коп .

    Стягнути з Державного бюджету України  на користь ОСОБА_1 державне мито  в сумі 8(вісім) грн.50 коп.

                   Рішення може бути  оскаржено  до апеляційного суду Кіровоградської області  через Голованівський районний суд   протягом 10  ( десяти  ) днів  з дня проголошення  рішення .

 Особи , які брали  участь  у  справі , але не були  присутні  у судовому засіданні  під час  проголошення  судового рішення , можуть  подати  апеляційну  скаргу  протягом  10(десяти)  днів  з дня  отримання  копії цього рішення .

                        Рішення  суду набирає  законної сили   після  закінчення  строку  для  подання  апеляційної скарги , якщо  апеляційну  скаргу  не було  подано .

    У разі подання  апеляційної скарги  рішення  суду , якщо його  не скасовано , набирає законної сили після   розгляду  скарги   апеляційним судом .

СУДДЯ: підпис

Копія вірно

СУДДЯ: