ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2010 р.                               м. Київ                                        К-27163/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Ситникова О.Ф.,

Лиски Т.О.,Малиніна В.В.,

Мойсюка М.І.,Бутенка В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Кабінету Міністрів України про бездіяльність суб’єкта владних повноважень, -

у с т а н о в и л а :

          ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Кабінету Міністрів України про бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

          Ухвалою від 20 травня 2010 р. суддя Окружного адміністративного суду м. Києва відмовив ОСОБА_6 у відкритті провадження в адміністративній справі вмотивувавши це тим, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

          Ухвалою від 06 липня 2010 р. Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

          Не погоджуючись із вказаними ухвалами судів першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій зазначає, що виносячи рішення суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права та просить їх скасувати.

          Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

          Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_6 суд першої інстанції зазначив, що ознайомившись з обставинами, викладеними позивачем у позовній заяві, суд встановив, що предметом позову є порушене право позивача на житло. Зазначені спірні відносини є приватно-правовими, оскільки житлові права, про захист яких просить позивач, не відносяться до сфери публічно-правових відносин, як того вимагає ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та гарантуються нормами окремої приватної галузі права, а відповідно – такі права не є публічними та мають характер приватно-правових.

          Частиною 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

          Суд апеляційної інстанції погодився із вказаними висновками суду першої інстанції.

          Доводи ОСОБА_6 зазначені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, тому підстав для скасування або зміни рішень судів першої та апеляційної інстанції не вбачається.

          Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

          Куруючись ст.. 222, 223, 224, 231 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від              20 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: