Судове рішення #1122435
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

 

РІШЕННЯ

         

25.09.07                                                                                           Справа№ 17/183

За позовною заявою ТзОВ “Юніфарма”, м. Київ

До відповідача: СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів

Про стягнення 3 649,40 грн.

 

                                                                                                                  Суддя  У.І.Ділай

Представники :

Від позивача Ткачук І.М.  -представник

Від відповідача не з'явився

 

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

Розглядається справа за позовом ТзОВ “Юніфарма”, м. Київ до СПД-ФО ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 3 649,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.06.2007р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 31.07.2007р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 31.07.2007р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та заявив усне клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 3 556,20 грн. боргу, з яких 3 468,12 грн основного боргу, 75,11 грн. пені, 12,97 грн. 3 % річних.

Відповідач в судовому засіданні 31.07.2007р. проти позову заперечив з підстав, викладених у Відзиві на позовну заяву від 31.07.2007р. Зокрема у Відзиві зазначається, що:

- Договір поставки на який посилається позивач був укладений не відповідачем, повноважень на укладання договорів поставок іншим особам він не давав.

- Товар по Товаро-транспортним накладним № Т703551  від 15.03.2007р на суму 855,97 грн., № Т703900 від 22.03.2007р на суму 1607,64 грн., № Т704043 від 26.03.2007р на суму 146,55 грн., № Т704044 від 26.03.2007р на суму 90,64 грн., № Т704089 від 26.03.2007р на суму 537,52 грн., № Т704090 від 26.03.2007р на суму 85,52 грн., № Т704392 від 02.04.2007р на суму 681,44 грн., № Т704393  від 02.04.2007р на суму 181,55 грн. відповідач не отримував, доручення на отримання товару іншим особам не давав. Крім підпису відповідача відсутня і печатка СПД-ФО ОСОБА_1

В судове засідання 25.09.2007р. представник відповідача не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

 

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

25.09.2006р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 481/к-п/3, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби та вироби медичного призначення, надалі товар, а відповідач -прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору. У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо  сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На виконання зобов'язань зо Договором, позивачем протягом березня-квітня 2007р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 186,83 грн., що підтверджується Товарно-транспортними накладними № Т703551 від 15.03.2007р. на суму 855,97 грн.; № Т703900 від 22.03.2007р. на суму 1607,64 грн.; № Т7040430 від 26.03.2007р. на суму 146,55 грн.; № Т704044від 26.03.2007р. на суму 90,64 грн.; № Т704089 від 26.03.2007р. на суму 537,52 грн.; № Т704090 від 26.03.2007р. на суму 85,52 грн.; № Т704392 від 02.04.2007р. на суму 681,44 грн.; № Т704393 від 02.04.2007р. на суму 181,55 грн.

Згідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.  Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

          Відповідно до п.3.4 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів затвердженої наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557 Відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

          При дослідженні поданих позивачем накладних, встановлено, що останні  містять назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ,   зміст та  обсяг  господарської   операції,   одиницю   виміру господарської операції,    осіб,   відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформлення, посилання на Договір №481/к-п/3 від 25.09.2006р., визначено терміни оплати та підписи  відповідальних осіб за отримання товару скріплені печаткою та штемпелем СПД-ФО ОСОБА_1При цьому, представником відповідача в судовому засіданні 31.07.07р. підтверджено достовірність штемпеля та печатки СПД-ФО ОСОБА_1, які проставлені на спірних накладних і договорі та заперечено можливість фальсифікації останніх на вказаних документах. Зважаючи на те, що печатка та штемпель  повинні знаходитяться у повноважних посадових осіб підприємства, установи, організації, зокрема суб'єкта підприємницької діяльності, та фактичне проставлення печатки та штепеля на договорі та накладних посадовими особами підприємця визнано та підтверджено СПД-ФО ОСОБА_1 відтак, безпідставними є заперечення відповідача щодо змісту господарських операцій, про які стверджує позивач та неотримання товару з причин підписання договору та накладних не  безпосередньо самим підприємцем.

          Згідно до ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із змінами і доповненнями, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п. 6.1. Договору, покупець проводить оплату вартості товару шляхом попередньої оплати. Як вбачається із товарно-транспортних накладних, товар відпускався позивачем з відстрочкою оплати 30 днів.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, оплативши поставлений товар частково в сумі 718,71 грн., внаслідок чого станом на день подання позову у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 468,12 грн.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

          В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 2 ст.625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до уточненого розрахунку позивача сума 3 %  річних становить 12,97 грн.

 У позовній заяві ТзОВ “Юніфарма”, просить суд згідно п. 7.2 Договору стягнути з відповідача пеню за прострочення платежу в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що відповідно до уточненого розрахунку позивача становить 75,11 грн.

Однак,  ні у п. 7.2. ні у жодному іншому пункті Договору відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за неналежне виконання зобов'язання за Договором не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені до задоволення не підлягають.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

 Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що  позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 3 468,12 грн. та 3 % річних в розмірі 12,97 грн. є обґрунтованими, не спростованими і  такими що підлягають до задоволення В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

 Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене  та керуючись  ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст.ст.193, 202, 216 ГК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75,  82-84 ГПК України , суд

 

ВИРІШИВ :

 

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягути  з  СПД-ФО ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1)  на користь ТзОВ “Юніфарма” (04073, м. Київ, пр. Московський, 21-а. Р/р 26007103641 в ТОВ «Артем-Банк», МФО 300885, ЗКПО 24376098) 3 468,12 грн. боргу, 12,97 грн. 3 % річних, 99,85 грн. державного мита та 115,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          В частині стягнення 75,11 грн пені в задоволенні позовних вимог відмовити.

        4.  Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

 

    

     

Суддя                                                                                             Ділай У.І.       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація