У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2010 р. м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Куштана Б.П. (доповідача),
суддів: Боднар О.В. та Власова С.О.,
при секретарі Плавайко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 серпня 2010 р. за матеріалами позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 25.08.10 р. позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Апелянт просить скасувати цю ухвалу та направити матеріали до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Доводить про порушення судом норм процесуального права.
У письмових запереченнях відповідачі не визнали скарги. Вважають таку безпідставною, а ухвалу – законною.
У судовому засіданні представник апелянта Шкорка І.М. підтримав скаргу в повному обсязі.
Суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду від 30.07.10 р. позовна заява була залишена без руху з наданням строку (до 20.08.10 р.) для виправлення недоліків, однак позивач не виконав цієї ухвали.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала – скасуванню з передачею питання на новий розгляд, з таких мотивів.
Згідно з положеннями ст. 121 ч. 1 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Як видно з ухвали судді від 30.07.10 р. (а.с.7), позовна заява була залишена без руху через те, що позивач не вказав, кому саме належить спірна земельна ділянка, всіх користувачів цієї ділянки та їхнє місце проживання (знаходження).
Однак, ця вказівка не узгоджується з процесуальними вимогами щодо форми та змісту позовної заяви.
Так, згідно з положеннями ст. 119 ч. 2 ЦПК України позовна заява має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
За змістом цієї норми саме позивач обґрунтовує свої вимоги до конкретних осіб з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.
__________________________________________________________________________
Справа № 22-4122/10 Номер рядка статистичного звіту: 45
Головуючий у суді І інстанції: Бедьо В.І.
Суддя-доповідач : Куштан Б.П.
Вказівка судді має стосунок до питання відповідачів у справі (кількісного та персонального складу). Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК. Суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Суддя не врахував указаних обставин, через що його висновок про необхідність визнання позовної заяви неподаною лише з наведеної ним підстави є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 312 ч.1 п.3, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу судді Ужгородського міськрайонного суду від 25 серпня 2010 р. скасувати, а питання відкриття провадження у справі передати до того ж суду на новий розгляд.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо в суд касаційної інстанції.
Судді: