Справа №2а-249/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 вересня 2010 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого – судді Щеняєвої І.Б.,
при секретарі судового засідання – Бєляєвій Є.А. Коваленко Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, про визнання протиправними дії щодо відмови в порахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, суд -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, про визнання протиправними дії щодо відмови в порахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, в якому просив визнати дії відповідача по відмові у перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи першої категорії; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок основної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої, а з 17.06.2009 р. другої групи першої категорії з 01.01.2006 року по 01.09.2009 р. в сумі 57126,82 грн.; зобов’язати відповідача щомісячно сплачувати основну пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої груп першої категорії з 01.09.2009 року в розмірі 3984 грн. до періоду перерахунку пенсії у встановленому законом порядку; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої,а з 17.06.2009 року другої групи першої категорії з 01.01.2006 року по 01.09.2009 року в сумі 3396,81 грн.; зобов’язати відповідача щомісячно сплачувати додаткову пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії з 01.09.2009 року в розмірі 373,50 грн. до періоду перерахунку пенсії у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Позивач просив суд розглядати справу за його відсутністю.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, посилаючись на письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ч.5 ст.54 Закону N 796 встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України спочатку була прийнята постанова «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 від 03.01.2002 р. Підпунктами „а". ..б" п. 2 вказаної постанови КМ України встановлено, що, виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок пенсій призначених відповідно до частини четвертої ст. 54 Закону N 796 та розрахунок додаткових пенсій, передбачених ст. 50 закону №796. Отже, протягом періоду з січня 2006р. по 31.12.2007р. позивачу була нарахована та виплачена основна та додаткова пенсія відповідно до норм ЗУ № 796 та постанови КМУ № 1. З 01.01.08 позивач отримував державну та додаткову пенсію відповідно до статей 54, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в які були внесені зміни Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", розрахунок додаткової пенсії управлінням ПФУ здійснювався виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У травні місяці 2008 року зміни внесені підпунктами 12 і 15 пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. № 107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Тоді, на виконання ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів в межах своєї компетенції видав постанову від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності починаючи з 22 травня 2008 року. Відповідно до п.п.1 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче: - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 965 гривень. Згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність тим, що належать до категорії 1: інвалідам II групи - 20 відсотків, інвалідам III — 10 відсотків. Потім, у липні 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", якою установив, що починаючи з 01 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим. щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій. цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат встановлених законодавством) досягли таких розмірів: - в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:інвалідів II групи - 1090 гривень, інвалідів III групи - 980 гривень. Кабінет Міністрів України приймав постанови № 1 від 03.01.02р., № 530 від 28 травня 2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" Кабінет Міністрів України у відповідності із положеннями Закону України № 796-ХІІ в межах своєї компетенції та діяв в порядку і спосіб, передбачений Конституцією і законами України. Постанови № 1, № 530, № 654 не визнавалися такими, що не відповідають Конституції України та Законам України. Таким чином, управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу протягом заявленого в адміністративному позові спірного періоду діяло відповідно до чинного законодавства, нарахування пенсії позивачу здійснює відповідно до чинних нормативно - правових актів України, законних прав та інтересів позивача не порушує, пенсію позивачу виплачує в повному обсязі, а тому дії управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі не можуть бути визнані протиправними.
Звернувшись до суду з зазначеним позовом 14.10.2009р., позивач не дотримався річного строку звернення до адміністративного суду про зобов'язання перерахунку пенсії та стягнення заборгованості за період з 01.01.2006 року по 14.10.2008 року. Відповідач на підставі частин 1,2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України наполягає на відмові у задоволенні частини позовних вимог за період з 01.01.06 по 14.10.2008р.
Позивач зазначає, що перерахунок його пенсії необхідно здійснювати в розмірі 6 мінімальних пенсій за період з січня 2006р. до липня 2009р., з липня 2009 по 01 вересня 2009р. - в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, при цьому посилається на ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1О58-ІУ від 09.07.2003 року (надалі Закон №1058) мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте, у відповідності з вимогами положень ч.3 ст.28 Закону №1058 мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом. Виплата основної та додаткової пенсії позивачу з 01.01.2006 по 01.09.2009рр. відповідно до його заяви про призначення пенсії, яка є в матеріалах пенсійної справи, провадилась на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а отже її розрахунок не може здійснюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дослідивши матеріали справи, визнавши докази належними, допустимими та достовірними, суд встановив, що ОСОБА_1 має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія-1), та є інвалідом 2 групи з 17.06.2009 року, що підтверджується дублікатом посвідчення № 005535 (а.с.13), довідками МСЕК (а.с.11,12).
ОСОБА_1 нараховувалась пенсія як інваліду ІІІ групи внаслідок ЧАЕС ( січень 2006 року - грудень 2007 року – 08,31 грн.; січень 2007 року - березень 2008 року – 70,50 грн.; квітень 2008 року - червень 2008 року – 72,15 грн.; липень 2008 року - вересень 2008 року – 72,30 грн.; жовтень 2008 року - червень 2009 року – 74,70 грн., з 17.06.2009 року по липень 2009 року – 99,60 грн.) та підвищення інваліду війни ІІІ групи ( січень-березень 2006 року – 105 грн.; квітень-вересень 2006 року – 107,70 грн.; жовтень-грудень 2006 року – 109,80 грн.; січень-березень 2007 року – 114 грн.; квітень-вересень 2007 року – 121,80 грн.; жовтень-грудень 2007 року – 123,30 грн.; січень-березень 2008 року – 141 грн.; квітень-червень 2008 року – 144,30 грн.; липень-вересень 2008 року – 144,60 грн.; жовтень 2008 року - червень 2009 року – 149,40 грн.; з 17.06.2009 року по липень 2009 року – 199,20 грн.), що підтверджується довідкою про розмір пенсії (а.с.14). Згідно довідки про розмір пенсії як інваліду ІІІ групи внаслідок ЧАЕС була виплачена додаткова пенсія за серпень-жовтень 2009 р. – 99, 60 грн., листопад-грудень – 114, 60 грн., січень-березень 2010 р. – 139,00 грн., квітень-травень – 141, 20 грн. та основний розмір пенсії за період з серпня 2009 р. по травень 2010 р. – 1538, 88 грн.
Суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені, передбачені законом права позивача, з наступних підстав. Предметом судового розгляду є правовідносини, що пов’язані з забезпеченням соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказані правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.
Судом враховані заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із вимогою, що стосується періоду нарахувань та виплат пенсії з 01.01.2006 р. по 02.11.2008 року. На підставі наведених висновків суд вважає що право позивача на отримання пенсії відповідно до Закону було порушене відповідачем, але, оскільки судом не встановлено поважних причин пропуску цих строків та підстав для їх поновлення, в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Позивач має статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія-1) та є інвалідом 2 групи з 17.06.2009 року, тому відповідач неправомірно нараховував пенсію позивачу в меншому розмірі, ніж встановлено Законом. З 17.06.2009 року відповідач повинен був здійснити нарахування та виплату пенсій виходячи з розмірів, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не ПКМУ «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком та відповідно до ст. 50 зазначеного закону позивач має право на призначення додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, за період з 02.11.2008 року по 17.06.2009 року позивачу як інваліду ЧАЕС третьої групи мала бути нарахована та виплачена пенсія по інвалідності та додаткова щомісячна пенсія як інваліду ЧАЕС третьої групи виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, як втратили працездатність - для розрахунку пенсії по інвалідності та 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
Суд керується також рішенням Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11.10.2005р. по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.
Ухвалюючи судове рішення у даній справ, суд виходить із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, тому при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також, суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутності підстав для прийняття за основу для нарахування пенсії та додаткової пенсії позивачу мінімальну пенсію за віком відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» оскільки наявність застереження що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для пенсій, призначених згідно з цим Законом не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії, враховуючи відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком. Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, суд вважає що відмовою відповідача в перерахунку спірних сум було порушено право позивача на соціальний захист, відповідно, дії відповідача є протиправними та не ґрунтуються на Законі. Позов підлягає задоволенню в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату різниці невиплаченої пенсії по інвалідності як інваліду ЧАЕС третьої групи та додаткової щомісячної пенсії як інваліду ЧАЕС третьої групи за період з 02.11.2008 року по 17.06.2009 року, виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, як втратили працездатність - для розрахунку пенсії по інвалідності та 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю. Також підлягає задоволенню вимога щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю невиплаченої пенсії по інвалідності як інваліду ЧАЕС другої групи та додаткової щомісячної пенсії як інваліду ЧАЕС другої групи за період з 17.06.2009 року по 01.09.2009 року виходячи з розміру 8 прожиткових мінімумів для осіб, як втратили працездатність - для розрахунку пенсії по інвалідності та 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю. Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача щомісячно нараховувати та виплачувати суми пенсії по інвалідності як інваліду ЧАЕС другої групи та додаткової щомісячної пенсії як інваліду ЧАЕС другої групи з 01.09.2009 року у розмірі 3 984 грн. та 373, 5 грн. відповідно до періоду перерахунку пенсії у встановленому законом порядку, не підлягають задоволенню оскільки предметом судового розгляду є порушені права і свободи особи, а не права і свободи, які можуть бути порушені у майбутньому. Таким чином, відповідно до ст.104 КАСУ позивач не має права на звернення до суду з даною вимогою.
На підставі викладеного, керуючись п. 1, 6 ст. 92 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України від 11.10.2005р. по справі №8-рп/2005, по справі №1-21/2005, ст.ст. 48, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 3, 159, 161, 162 КАСУ, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Саксаганського району м. Кривого Рогу про визнання протиправними дії щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов’язання перерахунку пенсії та стягнення заборгованості – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду Саксаганського району м. Кривого Рогу щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності як інваліду внаслідок аварії на ЧАЕС.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду Саксаганського району здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 різницю невиплаченої пенсії по інвалідності як інваліду ЧАЕС третьої групи та додаткової щомісячної пенсії як інваліду ЧАЕС третьої групи за період з 02.11.2008 року по 17.06.2009 року виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, як втратили працездатність - для розрахунку пенсії по інвалідності та 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду Саксаганського району здійснити перерахунок пенсії та виплатити ОСОБА_1 різницю невиплаченої пенсії по інвалідності як інваліду ЧАЕС другої групи та додаткової щомісячної пенсії як інваліду ЧАЕС другої групи за період з 17.06.2009 року по 02.09.2009 року виходячи з розміру 8 прожиткових мінімумів для осіб, як втратили працездатність - для розрахунку пенсії по інвалідності та 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – для розрахунку додаткової щомісячної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю.
В іншій частині позову відмовити.
Судові витрати покласти на рахунок місцевого бюджету Саксаганського району м. Кривого Рогу.
Постанова може бути оскаржена подачею апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд Саксаганського району м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її проголошення або отримання копії судового рішення для осіб, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя Щеняєва І.Б.