Справа № 22Ц-6908/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Подрєзова Г.О.,
Категорія 45 Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 4 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Білоцерківська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
встановила:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою. Позов обгрунтовував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 1987 року йому належить 31/100 частини будинку по АДРЕСА_1. На підставі договору дарування від 31 травня 1986 року ОСОБА_3 належить 19/100 частин зазначеного будинку. На підставі договору дарування від 9 липня 1991 року ОСОБА_2 належить 1/2 частина будинку. За будинком закріплена земельна ділянка площею 1128 кв.м., з яких 600 кв.м. норма, а 528 кв.м. – лишки. Порядок користування земельною ділянкою між співвласниками не визначався. Між сторонами виник спір щодо користування спільною земельною ділянкою. Після уточнення позовних вимог позивач просив встановити порядок користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м. та передати в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 310 кв.м., ОСОБА_2 - 500 кв.м., ОСОБА_3 - 190 кв.м., виходячи з того, що відповідно до ч.6 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої обоби, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 04 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.
Встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 1987 року ОСОБА_1 належить 31/100 частини будинку по АДРЕСА_1. На підставі договору дарування від 31 травня 1986 року ОСОБА_3 належить 19/100 частин зазначеного будинку. На підставі договору дарування від 9 липня 1991 року ОСОБА_2 належить 1/2 частина будинку.
Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради від від 15 березня 1961 року «Про реєстрацію земельних ділянок по кварталах міста» затверджені матеріали Білоцерківського МБТІ по обміру земель будівельних кварталів та зареєстровано за землекористувачами присадибних ділянок АДРЕСА_1 - 839 кв.м.
Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради від 21 травня 1988 року постановлено вилучити із земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 273,5 кв.м. і приєднати її до земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1. Площа земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1. буде становити 717 кв.м., в тому числі норма 600 кв.м., лишки 117 кв.м. закрипити в тимчасове користування строком на 10 років.
Рішенням виконкому Білоцерківської міської ради від 13 грудня 1988 року виконком постановив зареєструвати по фактичному користуванню земельні ділянки за домоволодінням по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 1128 кв.м. у тому числі норма -600 кв.м., лишки 528 кв.м. закріпити в тимчасове користування строком на 10 років.
Рішення про надання в користування земельної ділянки для будівництва будинку АДРЕСА_1 та акт відведення земельної ділянки в натурі відсутні. Державний акт на право користування спірною земельною ділянкою відсутній.
Сторони не надали доказів на підтвердження того, що ухвалювалося рішення про надання земельної ділянки забудовнику зазначеного будинку, що складався акт відведення земельної ділянки в натурі, що видавався державний акт на право користування земельною ділянкою.
Статтею 20 Земельного кодексу України 1970 року передбачалося, що право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі. Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України 1970 року приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
Такі ж положення встановлювалися ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1991 року.
Оскільки відсутні рішення про надання земельної ділянки в користування будь-кому із власників чи попередніх власників зазначеного будинку, акт відведення земельної ділянки в натурі, державний акт на право користування земельною ділянкою, то позивач не довів факту виникнення у нього права користування земельною ділянкою, розміру та меж земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір земельної ділянки біля будинку є більшим, ніж 600 кв.м. і 839 кв.м., про які вказано у зазначених вище рішеннях виконкому Білоцерківської міської ради. Межі земельної ділянки 600 кв.м. і земельної ділянки 839 кв.м. не встановлені.
Позивач просив визначити право користування земельною ділянкою площею 1000 кв.м. з посиланням на ч.6 ст. 120 Земельного кодексу України, але земельна ділянка площею 1000 кв.м. власникам будинку не надавалася.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 4 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
Справа № 22Ц-6908/2010 р. Головуючий в 1 інстанції Подрєзова Г.О.,
Категорія 45 Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 4 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Білоцерківська міська рада про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
встановила:
Враховуючи, що для складення ухвали в повному обсязі необхідний тривалий час, відкласти її складення до 24 вересня 2010 року, проголосивши резолютивну частину.
Керуючись ст. 209 ЦПКУкраїни, колегія,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 4 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді