Справа № 2а-1342/10
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
28 вересня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Філь О.Є.
при секретарі Іващенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Старікова Дениса Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора ДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Старікова Дениса Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 вересня 2010 року о 14 годині 30 хвилин він керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався у населеному пункті с. Піски Ясинуватського району зі швидкістю 50 км-на годину.
Його зупинив співробітник ДАІ Старіков Денис Олександрович. Причиною зупинки Старіков Д.О. пояснив, що він перевищив швидкість руху більш ніж на 20 км/на годину, чим порушив правила ПДР п.12.4 .
Після цього Старіков Д.О. показав йому прилад «Беркут», на дисплеї якого було зазначена цифра 85 та час не відповідав дійсності часу його зупинки. Він повідомив про це інспектора, однак інспектор складати протокол, у якому зазначив, що він скоїв адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність заст. 122 ч. І КУпАП.
Склавши протокол, інспектор почав зупиняти інші автомобілі для того, щоб знайти свідків. Однак, нікого не зупинив. Тому у протоколі не зазначено свідків, які б могли ствердити, що позивач не порушував правила дорожнього руху. Позивач вважає дану постанову та протокол незаконними та необгрунтованими з наступних підстав.
Суб»єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача, але доказів ні протокол, ні постанова не містить. Згідно ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб»єкта владних повноважень обов»язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтєю 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно вказівки міністра МВС № 335 від 23.04 2009 року «Про використання технічних приладів контролю за дотриманням водіями вимог ПДР п.1.6 не допускати випадків здійснення контролю за дотриманням водіями правил дорожнього руху із місць, закритих для візуального огляду учасниками ДР, старший лейтенант Старіков Д.О. порушив ці вказівки, тому що, огляд місця, де він зупинив позивача, має 100 метрів, та також це двостороння колія, і точно вказати його це швидкість чи ні не мав змоги.
Також, по-перше, дана постанова винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої
адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту Постанови, порушення зафіксовано приладом Беркут № 0802069. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР. не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації. оскільки він знаходиться у співробітника ДПС, керується ним безпосередньо.
По-друге, постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься і результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.
Також, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Беркут». Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються: лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих
ладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати
відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за
рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у
випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не
допускається взагалі. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної
відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, з»ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ст. 9 КАС України суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Констутуцією України та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що постановою Інспектора ДПС Старікова Дениса Олександровича серії АН № 788802 від 10.09.2010 року позивача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. (а.с. 9).
Зазначена постанова не відповідає нормам КУпАП. Під час винесення постанови не дотримано вимог ст. ст. 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
При розгляді справи не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 71 ч. 2 КАС України а адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач на неодноразові виклики в судове засідання не з»явився, доказів правомірності свого рішення суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача щодо притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України є неправомірними та постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 111, 112, 158-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 247, 258, 287-289 КпАП України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Красноармійського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області Старікова Дениса Олександровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 788802 від 10 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя