Судове рішення #11220457

                                                                                Справа№1-49/10р

     П О С Т А Н О В А

                                        І М Е Н Е М                  У К Р А Ї Н И

  05 жовтня 2010 року                                        Березанський міський суд Київської області

  у складі:головуючого судді                            Голік Г.К.

  при секретарі                                                     Бейгул Л.М.

 з участю прокурора                                          Шеховцова О.О., Бабюк С.М.,Скибенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березань справу про обвинувачення ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1,українця,громадянина України, освіта середня, не одружений,не працює,уродженець та житель АДРЕСА_1 Київської області,раніше не судимого.

                                   обвинувачується за ч.3 ст.289  КК України,

                                                    В С Т А Н О В И В:

       Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому,що він 25.06.2009 року близько  06 години, знаходився в середині приміщення кафе «Ахтамар», яке розташоване по вул. Київський  Шлях,11 м.Березань,Київської області, де під час спільного розпиття спиртних напоїв , маючи прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, таємно викрав ключі замка запалювання у ОСОБА_2 від автомобіля марки «КІА» д/з НОМЕР_1,, який був припаркований на автостоянці поруч з кафе «Ахтамар»,відчинив викраденим ключем двері автомобіля, проник в його салон та завівши двигун вирушив в напрямку м.Березань.  

     ОСОБА_1свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав , показав суду,що ключів він не брав, а вважав,що  ОСОБА_2 дав добро  на водіння машиною ОСОБА_3,який  просив, щоб він відвіз його додому, він був випивши ,але ключі від машини не брав.

      Потерпілий ОСОБА_4заявив клопотання про направлення справи на додаткове розслідування,посилаючись на те,що не всі особи винні вчиненні злочину притягнуті до кримінальної відповідальності та  при проведенні досудового  слідства грубо порушувались його права, як потерпілого.  

         Прокурор заперечив проти заявленого клопотання, посилаючись при цьому  на те ,що в даному клопотанні він не бачить відображення фактичних обставин справи.

         Підсудний ОСОБА_1 підтримав клопотання потерпілого.

         Потерпілий ОСОБА_2 підтримав клопотання.

         Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне повернути справу для проведення додаткового розслідування Баришівському  міжрайонному прокурору на підставі ст..281 КПК України з мотивів неповноти досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

     Згідно п.4 постанови  від 2 липня 2004 року №13 Пленуму Верховного Суду України» Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів»,коли органом дізнання чи судового слідства істотно обмежили законні права потерпілого і поновити ці права на стадії судового розгляду справи неможливо, суддя має повернути справу на додаткове розслідування із дотримання вимог ст. 281 КПК України. Як вбачається із заявленого клопотання та досліджених  матеріалів  кримінальної справи, потерпілий був позбавлений права  оскаржити постанову слідчого СВ Баришівського  РВ від 20.09.2009 року про відмову в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_3(а.с.135), оскільки він не був  ознайомлений як з даною постановою, так із матеріалами справи після закінчення досудового слідства.В матеріалах справи  відсутні будь-які підтверджуючі документи , що потерпілий належним чином повідомлений про винесення вказаної постанови та належним чином повідомлений про закінчення досудового слідства.Про порушення прав потерпілого на досудовому слідстві підтверджують також  його скаргами (а.с. 158,159)

     Відповідно до п.16 постанови  Пленуму Верховного Суду    «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та екс плуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року, заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб має місце у випадках, коли дві особи і більше заздалегідь, тобто до початку виконання дій, які становлять об»активну сторону складу злочину, домовилися про спільне його вчинення, незалежно від того, хто з них керував цим засобом.В судовому засіданні встановлено із показів ОСОБА_3 ,що саме він просив відвести його додому,що і зробив ОСОБА_1.Із показів ОСОБА_1  слідує,що ключі від автомобіля він не брав, він вирішив що ключі потерпілий дав ОСОБА_3 Із показів свідка ОСОБА_5 встановлено, що вона вийшовши з кафе побачила,що  ОСОБА_1 стояв біля автомобіля , а ОСОБА_3 вже сидів  в автомобілі, коли вони від»їхали вона зайшла в кафе і повідомила потерпілого  ,що на його автомобілі поїхали його друзі. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав,що ключів від автомобіля не давав, ОСОБА_3 просив відвести його додому, але він відмовив і дав йому кошти на таксі.

       Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» №2 від 11 лютого 2005 року, повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності  інших осіб допускається лише  за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий. З»ясовуючи можливість розгляду справи щодо іншої особи в окремому провадженні, суддя повинен керуватися вимогами ст26 КПК, маючи на увазі, що справи про злочини, вчинені у співучасті, мають розглядатися, як правило, в одному провадженні. Постанова слідчого, про відмову в порушенні кримінальної справи щодо іншої особи не є перешкодою для повернення справи на додаткове розслідування.

      Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 від 20.09.2009 року(а.с.135) суд вважає винесеною передчасно, оскільки слідчим не дана оцінка зібраним по справі доказам, а саме тілесним пошкодження отриманим  ОСОБА_3С.(а.с.32,34)в лобній області голови,відповідно не проведена  судово-медична експертиза отриманих останнім тілес них пошкоджень, не  дана оцінка , пошкодженням на лобову склі зі сторони  водія, а також не проведена експертиза слідів транспортних засобів,на предмет механізм утворення пошкоджень на вітровому склі транспортного засобу зі сторони водія, не дана оцінка наявності  слідів крові  на подушці безпеки  водія , зважаючи на те,що ОСОБА_1  не отримав тілесних пошкоджень під час ДТП. Не проведене також біологічна  експертиза на визначення приналежності крові на подушці безпеки водія.  Подушка безпеки водія ,яка містить сліди крові  відповідно до ст.78 КПК України є  предметом  ,який може бути засобом для розкриття злочину і виявлення винних або спростування обвинувачення ,але досудовим слідством  даний предмет  не визнано речовим доказом,його не взято до уваги під час проведення досудового  слідства. Крім того потерпілий був позбавлений права на оскарження даної постанови.

    Дані обставини вказують на те,що досудове слідство по даній кримінальній  справі проведено неповно та неправильно.

      Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 11.02.2005 року №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст..ст. 22,64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи(не витребувані й не досліджені документи, не були з"ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого)

       Враховауючи викладене а також те,що окремий розгляд справ щодо вказаних осіб неможливий, керуючи сь с т. 278 КПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України  №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»

            керуючись ст.281 КПК України, суд-

                                       

                        П О С Т А Н О В И В:

   

  Кримінальну справу  про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.3 ст.289 КК України повернути Баришівському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування .

      Запобіжний захід , ОСОБА_1, залишити підписку про невиїзд.    

      На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляцію до апеляційного суду Київської області через Березанський міський суд.

                      Суддя                                                                        Голік Г.К.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація