Копія
Справа № 2-а-3024/10/2270
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2010 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретаріКовалю В.В.
за участі:позивача: Баклажка В.В.,
представника позивача: Столяр О.О.,
представника відповідача: Голобурди К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом < в особі > < в чиїх інтересах > товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоприлад" < 3-тя особа > до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому < 3-тя особа > про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Укренергоприлад» звернулось в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.11.2007 р. №0002012301/0/9721, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 1236705,00 грн., в тому числі за основним платежем 824470,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 412235,00 грн.; №0002022301/0/9722, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначене податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 3933,00 грн. основного платежу та 1967,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; та №0002002301/0/9723, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2071008,00 грн., в тому числі 1035504,00 грн. за основним платежем та 1035504,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ в м. Хмельницькому на підставі Акту № 5673/23-4/31412626 виїзної панової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р.
Висновки щодо заниження ТОВ «Укренергоприлад» податку на прибуток та податку на додану вартість, і завищення суми від’ємного значення ПДВ, ґрунтуються на тому, що в ході перевірки встановлено, що останнє мало господарські відносини із суб’єктами господарської діяльності, державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість яких скасовано з моменту державної реєстрації, а саме:
ТОВ «Лавандос», яке є контр агентом позивача за договором № 10/02 від 10.05.2005р. на поставку продукції на суму 4000000,00 грн. ;
ТОВ «Есправогадза», яке є контрагентом позивача за договором № 114/1 від 8.01.2006р. на поставку продукції на суму 1000000,00 грн.;
ТОВ «Київський термінал», яке є контрагентом позивача за договором № 142/1 від 25.09.2006р. на поставку продукції на суму 500000,00 грн.
Постановою Голосіївського районного суд м. Києва від 05.04.2007р., визнано недійсним статут та установчий договір ТОВ «Есправогадза» з моменту реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2008р. вказана постанова скасована.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2006р. визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Київський термінал», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та визнано таким, що не набувало статусу юридичної особи від дати реєстрації. Ухвалою від 15.11 2007р. Дніпровського районного суду м. Києва Постанова скасована за нововиявленими обставинами.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2007 р. визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Лавандос» та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2007 р. скасована Постанова зазначеного суду від 22.03.2007р.
Дана справа, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року, направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2008 року по справі №2-а-1041/08 позовні вимоги ТОВ "Укренергоприлад" були залишені без задоволення. Дана постанова була оскаржена у Львівському апеляційному адміністративному суді, який своєю ухвалою від 27.01.2009 року апеляційну скаргу ТОВ "Укренергоприлад" залишив без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.09.2008 року - без змін. На ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2009 року була подана касаційна скарга, за результатами розгляду якої, Вищим адміністративним судом України 23.03.2010 року прийнято ухвалу, якою касаційну скаргу ТОВ "Укренергоприлад" задовольнити.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали в повному обсязі та просили визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.11.2007 року №0002012301/0/9721, №0002022301/0/9722, №0002002301/0/9723.
Представник відповідача проти позову заперечила, оскільки вважає, що договори, укладені позивачем з ТОВ «Еспровогадза», ТОВ «Київський термінал» та ТОВ «Лавандос», є нікчемними, відповідно до ст.228 ЦК України.
Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Укренергоприлад» зареєстроване 30.09.2003 р., а з 01.12.2004 р. є платником ПДВ. Основними видами діяльності товариства є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, ремонт та технічне обслуговування електророзподільної апаратури.
На підставі Акту №5673/23-4/31412626 виїзної панової перевірки ТОВ «Укренергоприлад» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. ДПІ в м. Хмельницькому прийняла податкові повідомлення-рішення від 23.11.2007р. №0002012301/0/9721, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 1236705,00 грн., в тому числі за основним платежем 824470,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 412235,00 грн.; №0002022301/0/9722, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначене податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 3933,00 грн. основного платежу та 1967,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; та №0002002301/0/9723, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2071008,00 грн., в тому числі 1035504,00 грн. за основним платежем та 1035504,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Висновки ДПІ в м. Хмельницькому, викладені в Акті перевірки , щодо заниження податку на прибуток в зв’язку з завищенням валових витрат базуються на порушенні пп.5.3.9 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під час відображення в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «Есправогадза», ТОВ «Лавандос» та ТОВ «Київський термінал» за укладеними договорами.
ТОВ «Укренергоприлад» на підставі договорів купівлі – продажу придбавало у контрагентів товар на умовах самовивозу. За результатами фінансово – господарської діяльності позивачем витрати на придбання зазначеного товару було віднесено до валових витрат виробництва, а суми ПДВ в ціні товару - до складу податкового кредиту, що підтверджено оформленими первинними документами (видаткові накладні, рахунки, податкові накладні, платіжні доручення). Доказом транспортування даного товару від постачальників слугували договори про надання транспортно–експедиційних послуг, рахунки, акти виконаних робіт та платіжні документи за надані послуги. Приймання-передача товару за вказаним договором здійснювалась в м. Києві шляхом підписання видаткової накладної, а оплата – на підставі рахунків Продавця. Всі наявні документи, в тому числі рахунки на оплату, податкові накладні, видаткові накладні та ін. видані директором.
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).
Так, згідно пп.7.2.6 Закону про ПДВ, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп. 7.2.3 цього Закону - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Як визначено пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що для формування податкового кредиту достатня та необхідна наявність первинних документів (документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення), а саме податкової накладної.
Судом також враховано думку Вищого адміністративного суду України, по даній справі, де в ухвалі від 23.03.2010 року зазначено, що у Законі про ПДВ передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до ст. 10 Закону про ПДВ та ст.ст. 1 і 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Положеннями пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Із визначення господарської діяльності, наведеного у п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР вбачається, що особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, придбання товару з метою його наступного продажу), має сплачувати відповідні податки.
Валові витрати на придбання товару не можуть перевищувати валові доходи від його реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою.
Як було зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року, сам факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства та свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
В судовому засіданні представником позивача були надані документи, які підтверджують факт існування ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал», а саме: витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал» станом на 06.09.2010 року, в яких зазначено, що "стан юридичної особи - зареєстровано", тобто відомостей про припинення, ліквідацію чи скасування немає, а отже суд вважає, що досліджені в судовому засіданні матеріали є достатніми доказами реального характеру операцій з купівлі - продажу товару (електрообладнання) за угодами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал».
Крім цього, представником позивача надано ряд договорів з юридичними особами та фізичними особами підприємцями на перевезення продукції від вищевказаних контрагентів, що свідчить про реальність здійснення господарської діяльності.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок ДПІ в м. Хмельницькому щодо завищення ТОВ «Укреленергоприлад» скоригованих валових витрат в сумі 4142017 грн., заниження суми податку на прибуток в сумі 1035504 грн. та заниження в зв’язку з цим податку на додану вартість відповідачем, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 766136 грн., а тому підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.11.2007р. №0002012301/0/9721, №0002022301/0/9722, №0002002301/0/9723 немає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167, 254-259 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов - задоволити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.11.2007 року №0002012301/0/9721, №0002022301/0/9722, №0002002301/0/9723.
Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергоприлад" судові витрати на суму 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови виготовлено 10 вересня 2010 року
Суддя< для копії >< Суддя >
"Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк