Справа №10-1052 2010 р.
Головуючий у 1 інстанції Юр'єва Т.І.
Доповідач Самойленко А.І.
УХВАЛА
Іменем України
16 вересня 2010 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Самойленка А.І.
суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М.
з участю
прокурора Гапєєва Р.І.
захисника ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову судді Кіровського районного суду міста Донецька від 10 вересня 2010 року, якою задоволено подання старшого слідчого Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України, погодженого з прокурором Кіровського району міста Донецька щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.1 КК України,
про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Органом досудового слідства постановою від 10 вересня 2010 року ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в тому, що він 6 серпня 2010 року незаконно збув оперативному покупцеві Виноградову за 150 гривень дві пігулки, які містять наркотичний засіб метадон у кількості 0,002 г, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.1 КК України.
Задовольнивши подання слідчого і обравши щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту, суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а також наявністю підстав вважати, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність, не забезпечить виконання з ним процесуальних дій.
В апеляції захисник просить скасувати постанову судді і обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. В обґрунтування апеляції посилається на те, що ніяких доказів, які б підтверджували висновки судді про можливість ухилення ОСОБА_2 від слідства і суду, продовження злочинної діяльності, не забезпечення виконання з ним процесуальних дій, немає. Навпаки, наявні дані про наявність у ОСОБА_2 постійного місця проживання, позитивні характеристики його за місцем проживання і навчання. Крім цього, посилається порушення судом кримінально-процесуального закону, оскільки в постанові не зазначено строк тримання під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, думку прокурора про необхідність відхилення апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у органа досудового слідства малось достатньо підстав для пред'явлення обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.1 КК України, який згідно ст.12 КК України є тяжким. Крім цього, під час проведення слідства були отримані дані про вчинення ОСОБА_2 інших незаконних дій з наркотичними засобами. Також в матеріалах справи є дані про те, що ОСОБА_2 вживає наркотичні засоби і є наркотично залежним, має декілька місць проживання, ніде не працює і не займається будь-якою суспільно-корисною діяльністю. Сукупність наведених обставин свідчить про обґрунтованість висновків судді у постанові про те, що ОСОБА_2 може продовжити вчинення злочинних дій, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, і обґрунтованість обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді взяття його під варту.
Безпідставними є й доводи апеляції про порушення судом першої інстанції кримінально-процесуального закону внаслідок не зазначення строку утримання обвинуваченого під вартою, оскільки цей строк прямо встановлений ст.156 КПК України і не потребує певного визначення при обрання запобіжного заходу.
Таким чином, постанова судді прийнята відповідно до вимог ст.148, 150, 155 КПК України, через що підстави для скасування цієї постанови і обрання щодо ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу, як про це вказується в апеляції захисника, відсутні.
Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Постанову судді Кіровського районного суду міста Донецька від 10 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію захисника – без задоволення.
Судді: