А П Е Л Я Ц І Й Н И Й  С У Д

В І Н Н И Ц Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

Справа № 11 – 876/2010 рік                                                                        Категорія: кримінальна.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Дєдов С.М.

Доповідач: Суржок А.В.  

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Слободяна К.Б.

суддів: Суржок А.В., Нагорняка Є.П.

за участю прокурора Кузьміна С.В.

адвоката ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 29 вересня 2010 року кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, за апеляціями з доповненнями захисника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого і самого засудженого ОСОБА_4, на вирок Гайсинського районного суду від 30 червня 2010 року,  яким,  –  

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, остання судимість 11.05.2006 року за ст. 122 ч. 1 КК України до 1 року 6 міс. обмеження волі –  

визнано винним і засуджено: за ст. 187 ч. 3 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 186 ч. 3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, відповідно ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 7років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 11.05.2006 року і за сукупністю вироків визначено до відбуття 7 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_4 9.05.2006 року приблизно о 08.00 год. прийшов у двір належної ОСОБА_5 садиби АДРЕСА_2, де підійшов до вхідних дверей житлового будинку та постукав у вікно, двері відкрила господарка будинку ОСОБА_5, ОСОБА_4 зайшов до будинку та з метою заволодіння належними її грошима, застосувавши насильство небезпечне для життя та здоров’я потерпілої, напав на неї та наніс їй удари в різні частини тіла, заподіявши легкі тілесні ушкодження у виді синців в ділянках обох стегон, спини ліворуч, значного синця в ділянці обличчя і шиї, верхнього відділу грудної клітки по передній поверхні, забою лівого плечового суглобу, зовнішніх поверхонь грудної клітки, струсу головного мозку, які згідно із висновком судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, і відкрито викрав кошти потерпілої в сумі 50 грн., що знаходились в кімнаті на столі, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

24.06.2006 року приблизно о 19.00 год. ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном зайшов в будинок ОСОБА_6 АДРЕСА_3, де застосувавши до ОСОБА_6 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я, наніс потерпілій удар по обличчю, заподіявши легке тілесне ушкодження у виді синця в лівій скуловій ділянці, потім взяв з ліжка чорну сукню та накрив нею голову потерпілої, та взявши її за руки положив її на ліжко, після чого обшукав її, та знайшовши у неї гроші заховані у частину старої хустки, яка була прив’язана на поясі ОСОБА_6 шматком тканини у виді мотузки, ножем розрізав мотузку і розірвавши хустину, де були заховані гроші, відкрито заволодів належними ОСОБА_6 грошима в сумі 1200 грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

В апеляції державного обвинувача ставить питання про скасування даного вироку суду через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та постановити свій вирок, призначити покарання ОСОБА_4 за ст. 187 ч. 3 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ст. 70 ч. 4 КК України 8 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, за ст. 186 ч. 3 КК України 7 років позбавлення волі, за ст. 71 КК України 8 років 6 місяців  позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна.

В поданих апеляціях з доповненнями засуджений ОСОБА_4 і в його інтересах захисник ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_2, посилаючись не недоведеність вини ОСОБА_4 в скоєнні даних злочинів, що вирок суду ґрунтується на сфальсифікованих доказах, просять про скасування даного вироку суду і постановлення вироку апеляційного суду, яким виправдати ОСОБА_4 в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача і міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_4 і в його інтересах захисника ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляцій і просили постановити вироку апеляційного суду, яким виправдати ОСОБА_4 в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданих апеляцій колегія суддів вважає, що зазначені по справі апеляції підлягають до часткового задоволення. Вирок суду необхідно скасувати через невірне застосування судом вимог ст. ст. 70, 71 КК України, що потягло м’якість призначеного покарання і неправильне застосування кримінального закону.

Вирок районного суду підлягає скасуванню, а справа поверненню в суд на новий судовий розгляд по наступним підставам.

Відповідно до вимог ст. 367 КПК України, підставами для скасування вироку суду є неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Судом порушені ці вимоги Закону і невірно застосовані при призначенні покарання ОСОБА_4 статті 70, 71 КК України, що потягло до м’якості призначеного покарання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», редакція від 06.11.2009 року, відрегульовано в п. 25 ч. 5, що: «Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку – за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочині, вчинених до постановлення першого вироку; після цього – за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім – за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно – за сукупністю вироків».    

Оскільки вирок відносно ОСОБА_4 скасовується на новий судовий розгляд, то доводи поданих апеляцій в інтересах засудженого ОСОБА_4 і самого засудженого, про його невинуватість і порушення процесуальних прав, слід повно та всебічно перевірити суду при новому розгляді справи в суді, дати оцінку доводам засудженого і його захисників щодо допустимості окремих доказів та їх фальсифікації. Докази, які зібрані з порушенням КПК, є недопустимими по своїй суті.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК  України, колегія суддів,  –

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і апеляції з доповненнями захисника ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого і самого засудженого ОСОБА_4 – задовольнити частково.

Вирок   Гайсинського районного суду від 30 червня 2010 року відносно ОСОБА_4 – скасувати із-за неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справу повернути до того ж суду на новий судовий розгляд в іншому складі.

Судді: