ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

          

05.09.06                                                                                           Справа№ 5/2054-3/11А

Суддя    Н.Березяк   при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи  

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „КТ Телеком”, м.Львів

до  відповідача : Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

Про  скасування податкового повідомлення-рішення № 0002042310/0/11844 від 20.06.2006 р.

           

За участю представників:

Від  позивача: Корчик В.Я.-пред-к

Від  відповідача:   Томашівський О.Г.-пред-к

                        

          Представникам сторін роз’яснено  права та обов‘язки , передбачені ст.ст.49,51   КАС України.

          Суть спору: Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю „ КТ Телеком”, м.Львів про скасування податкового повідомлення-рішення №0002042310/0/11844 від 20.06.2006 р.  державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова .

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній  заяві, матеріалах справи  та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

          Відповідач позов заперечив з підстав і мотивів, викладених в своїх поясненнях, просив позов залишити без задоволення.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.09.2006 року.

            Повний текст рішення виготовлений  , підписаний  та оголошений 05.09.2006 року.

          Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

З 24.05.06 р. по 30.05.06 р. ДПІ у Личаківському районі м.Львова проводилась позапланова виїзна перевірка  ТзОВ „КТ Телеком”  з питань взаєморозрахунків  з ТзОВ „Агро Імпекс Рівне”. В ході перевірки податковою інспекцією було встановлено, що ТзОВ „КТ Телеком” до податкового кредиту загальної декларації по податку на додану вартість за грудень 2004 року віднесено суму податку на додану вартість по податковій накладній, отриманій від ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” на суму 178172 грн. В ході комплексної планової перевірки ТзОВ „КТ Телеком” податковою інспекцією було направлено запит в Рівненську ОДПІ на проведення зустрічної перевірки постачальника „Агро Імпекс Рівне” по питанню підтвердження податкового кредиту ТзОВ „КТ Телеком” на суму 178172 грн. за грудень 2004 р. Згідно отриманої відповіді (лист №15525/23-331 від 10.04.2006 р.) Рівненської ОДПІ  ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” визнано банкрутом згідно ухвали господарського суду Рівненської області від 08.12.2005 р. по справі №9/59. Крім того, Рівненська ОДПІ повідомила, що ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” за грудень 2004 р. подало податкову декларацію з нульовими показниками.

На підставі вищезазначеного, податковою інспекцією у Личаківському районі зроблено висновок, що ТзОВ „КТ Телеком” безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ за грудень 2004 року в сумі 178172,00 грн., що відображено в акті перевірки № 173/23-0/32408888 від 06.06.2006 року.

За результатами проведеної позапланової перевірки на підставі акту ДПІ у Личаківському районі прийнято податкове повідомлення рішення № 0002042310/0/11844 від 20.06.2006 р., яким визначено суму податкового зобов”язання 178172,00 грн. і нараховано штрафні санкції на суму 89086,00 грн.

ТзОВ „КТ Телеком” не погоджується з прийнятим 20.06.2006 року податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою для його оскарження в судовому порядку. В основу позовних вимог позивачем покладено те, що необхідною підставою для  проведення податковим органом позапланової виїзної перевірки є рішення суду, якого ДПІ у Личаківському районі м.Львова не мала, а відтак, на думку позивача, проведена перевірка є незаконною.

В судове засідання 04.09.2006 року позивач подав уточнення позовних вимог, в якому крім підстав, викладених в позовній заяві, зазначає про неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з тих мотивів, що на момент проведення перевірки у позивача були в наявності  податкові накладні, які дали право включити до податкового кредиту суму 178172 грн., операції з купівлі-продажу відображені в книзі придбання товарів і кошти сплачені продавцю товарів.   

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов  обґрунтований і підлягає до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

На підставі виписаної ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” податкової накладної ТзОВ „КТ Телеком” включено до податкового кредиту  ПДВ за грудень 2004 року в сумі 178172,00 грн.

Як вбачається з поданих Позивачем доказів (витяг з книги придбання товарів (робіт, послуг) за грудень 2004 року, платіжні доручення ( в матеріалах справи) податок на додану вартість у сумі 178172,00 грн. був нарахований та сплачений у зв’язку з придбанням товарів, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 178172,00 грн. згідно з п.п. 7.2.6. п .7.2., п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від  03.04.1997р. Відповідно до п.п. 7.2.6. підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку, який поставляє товари (послуги). Податкова накладна  виписана ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” на загальну суму ПДВ 178172,00 грн. була досліджена судом  і не встановлено жодних порушень порядку її видачі.  

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7  Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Положеннями п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт,послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

Відповідач посилається на пп.7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, вказуючи, що відповідно до його норм суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Суд вважає, що таке посилання не відповідає вказаному Відповідачем пункту, оскільки в п. 7.7.5. Закону йдеться про обов’язок податкового органу провести перевірку даних, зазначених платником у декларації та подати органу державного казначейства відповідний висновок.  

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно з ст..3 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи податкової служби у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Суд не погоджується з позицією позивача про те, що єдиною необхідною підставою для проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ „КТ „Телеком”  повинно бути рішення суду, якого податковий орган не отримав, а відтак дана перевірка є незаконною.

Відповідно до частини дев”ятої ст..11-1 Закону України „Про державну податкову службу”  , позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлене наказом.  Відповідач подав докази прийняття рішення про проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ „КТ Телеком” (наказ №134 від 24.05.2006 р.).

Крім того, слід зазначити, що встановлення статтями 2,8,9,10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” перед органами державної податкової служби завдань та закріплення повноважень (компетенції) для їх вирішення (ст..11 цього Закону) за відсутності встановленого законом на той час порядку реалізації повноважень, не може бути перешкодою для виконання покладених на них завдань.

Однак, в даному випадку предметом дослідження є те, чи використовувала ДПІ повноваження з тією метою, з якою вони надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ; неупереджено; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Аналіз всіх фактичних обставин та матеріалів справи показав, що підставою прийняття податковою інспекцією спірного повідомлення-рішення став лист Рівненської ОДПІ № 15525/23-331 від 10.04.2006 року, в якому зазначено, що ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” за грудень 2004 року подало податкову декларацію з нульовими показниками. Однак, даний лист не може бути належним доказом порушення ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” податкового законодавства, а саме - несплата ним до державного бюджету ПДВ  в сумі 178172 грн. Необґрунтованим є доводи податкової інспекції про те, що подання ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” у грудні 2004 року податкової декларації з нульовими показниками  свідчить про невідповідність вимогам Закону України „Про податок на додану вартість” податкової накладної на суму 178172,00 грн., оскільки це не підтверджено результатами перевірки платника податків ТзОВ „Агро Імпекс Рівне”.

Згідно із ч.4 ст.70 КАС України, обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В даному випадку, доказом порушення податкового законодавства із сплати ПДВ міг бути акт перевірки ТзОВ „Агро Імпекс Рівне” , якого відповідач на вимогу суду не подав, як і не подав інших доказів, що підтверджували факт несплати товариством податку на додану вартість до бюджету.

Таким чином, податковим органом не доведено в межах належності і допустимості доказів факт відсутності сплати до бюджету сум податку на додану вартість.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним повідомлення-рішення № 0002042310/0/11844 від 20.06.2006р., що є підставою для задоволення позовних вимог ТзОВ „КТ Телеком”.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.

Судові витрати, за згодою сторін, покласти на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 71,160-163, 167 КАС України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2.          Податкове повідомлення-рішення № 0002042310/0/11844 від 20.06.2006 року скасувати.

3.          Судові витрати покласти на позивача.

4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.  

  

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 05.09.2006р.

Суддя                                                                                                       Березяк Н.Є.