АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-6150/10 Головуючий у 1-й інстанції: Дюженко Л.А.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді     Бондаря М.С.

суддів             Гончара О.С., Коваленко А.І.

при секретарі         Белименко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і договорами поручительства , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ВАТ ВТБ Банк звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 03.07.2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11.31/08-СК, за яким останній отримав кредит на суму 152 тис. доларів США, зобов’язавшись повернути його у повному обсязі до 02.07.2013 року з щомісячною сплатою внесків згідно графіку та відсотків за користування коштами. На забезпечення виконання боржником зобов’язань за кредитним договором між ними та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були укладені два договори поруки №11.31/08-ДП02 та №11.31/08-ДП03 03.07.2008 року кожен, за умовами яких поручителі зобов’язались відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов’язань перед кредитором за кредитним договором.

Проте взятих на себе зобов’язань боржник ОСОБА_2 не виконав, в зв’язку з чим у нього станом на 06.10.2009 року виникла заборгованість за кредитом 1290822,96 грн., які позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя позов задоволено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

А пеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право змінити це рішення.

Відповідно до чч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.

Встановлено, що 03.07.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11.31/08-СК, за яким останній отримав кредит на суму 152 тис. доларів США, зобов’язавшись повернути його у повному обсязі до 02.07.2013 року з щомісячною сплатою внесків згідно графіку та відсотків за користування коштами. На забезпечення виконання боржником зобов’язань за кредитним договором між ними та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 були укладені два договори поруки №11.31/08-ДП02 та №11.31/08-ДП03 03.07.2008 року кожен, за умовами яких поручителі зобов’язались відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов’язань перед кредитором за кредитним договором.

Проте, взятих на себе зобов’язань боржник ОСОБА_2 не виконав, в зв’язку з чим у нього станом на 06.10.2009 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 1290822,96 грн.. Дана сума апелянтами в апеляційних скаргах не оспорена.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Правові наслідки порушення зобов’язання, яке забезпечене порукою, регулюються ст. 554 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов’язання ч. 3 ст. 554 ЦК України  не застосовується.

Приймаючи до уваги, що поручительство по справі мало місце за різними окремими договорами, самі поручителі не несуть у такому разі солідарної між собою відповідальності, тому не можна говорити про їх спільну поруку.

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги викладені в апеляційній скарзі в цій частині заперечення, а тому вважає за необхідне рішення змінити.

В решті зміст апеляційних скарг зведено апелянтами до того, що відповідачі не були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.

Проте, з такими запереченнями погодитись не можна, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. (а.с. 47, 48).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

В рішенні Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27 жовтня 2009 року у цій справі словосполучення «у солідарному порядку» змінити на «за солідарними обов’язками солідарних боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_4, та солідарних боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_3».

Решту рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя суддя суддя

Бондар М.С. Гончар О.С. Коваленко А.І.