Справа № 2-1795/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 серпня  2010 року            

 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді:       Чевилюк З.А.

секретаря:                             Каправчук Г.В.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському  районі  про стягнення   недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_2   звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Шепетівському районі (далі – Управління) про стягнення з Управління невиплаченої  20% заборгованості соціальної  щомісячної  доплати до пенсії як дитині війни  за 2007-2009 роки в сумі  3  415,20 грн.  та  зобов’язання Управління  здійснювати в подальшому виплату підвищень  до пенсії за віком, як  дитині війни, відповідно  до  Закону України «Про соціальний  захист  дітей війни».

          В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що має статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивачка зазначила у цивільному позові, що таке підвищення з 2007 року по 2009 рік їй виплачувалось частково - не 30%, а лише 10%, просить  стягнути з відповідача за період з  1.01.2007 року по 31.12. 2009 року підвищення до пенсії у загальній сумі 3  415,20 грн., в  розмірі 20 % заборгованості.

В судове засідання  позивачка ОСОБА_2 не з’явилася, але подала заяву, в якій просила суд справу розглядати за її відсутності. Позов підтримала повністю. Просила задоволити позовні вимоги з 1.01.2007 року по  31.12.2009 року у  розмірі невиплаченої 20%  заборгованості соціальної  щомісячної  доплати  до пенсії як  « дитині війни» за період 2007-2009 роки в сумі 3 415,20  грн. Зобов’язати  Управління  здійснювати в подальшому виплату підвищень  до пенсії за віком, як  дитині війни, відповідно  до  Закону України «Про соціальний  захист  дітей війни».

Представник Управління в судове засідання не з’явився, надав суду заперечення на позов, відповідно до якого позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, а справу слухати у її відсутність. При цьому, в письмовому запереченні на позов, представник Управління, вважає, що законні підстави для його  задоволення відсутні, оскільки фінансування витрат на виплату надбавки до пенсії «дітям війни» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в зв’язку з чим в Управління відсутні кошти на вказані виплати і останнє не може відповідно до чинного законодавства виходити за межі наданих повноважень, оскільки не являється розпорядником коштів.

Стверджує, що законодавством не визначений механізм виплати надбавки до пенсії «дітям війни», не встановлено розміру мінімальної пенсії за віком, з якого слід проводити розрахунки, а мінімальний розмір пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, застосовується лише для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і не може по аналогії застосовуватись до інших правовідносин, а  тому позовні  вимоги вважає безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні.  Вказує, що  у 2008 році  здійснювались виплати  надбавки  до пенсії 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність;  в 2009 році  законодавством  не було визначено порядку нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».

Суд дослідивши матеріали справи,  приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення   частково виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що  ОСОБА_2   є пенсіонеркою і має статус «дитини війни», що стверджується матеріалами справи, сторонами не оспорюється .

Отже, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом 2007 року підвищення пенсії їй  не нараховувалось і не виплачувалось, а протягом 2008-2009 років такі нарахування та виплати проводилися частково.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення ст. ст. 71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення пенсій на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Конституційний Суд України визнав, що зупинення Законом України «Про державний бюджет» дії інших законів щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає  Конституції України. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Положення статей   71, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

    Таким чином,  з врахуванням  Рішення Конституційного Суду  України,  позов підлягає задоволенню в частині  стягнення з відповідача  на користь позивачки недоплаченої  державної соціальної допомоги відповідно  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, включно.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з пунктом 2 рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 5 вказаного рішення передбачено, що положення Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення. Отже, з 22 травня 2008 року по 31.12.2009 року, відповідач зобов’язаний був нараховувати та виплачувати позивачці, як дитині війни, підвищення пенсії  відповідно  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Рішення Конституційного Суду України у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

В той же час, як встановлено судом та сторонами не оспорюється, починаючи з січня 2008 року, позивачці, проводиться нарахування та виплата підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

             Таким чином, з врахуванням часу винесення рішення Конституційного Суду України, а саме 22.05.2008 року, позивачці повинно бути виплачено, з 22 травня 2008 року по 31  грудня 2009 року підвищення до пенсії  в  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  щомісячно за мінусом вже  здійснених виплат.

            Обрахування конкретної суми надбавки відповідно до ч.5 п.4. Положення «Про Пенсійний фонд України» віднесено до виключної компетенції  органів пенсійного фонду.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента  України від  01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Отже , відповідач – Управління зобов’язане виплатити позивачці належне їй підвищення до пенсії за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та  за період з 22 травня 2008 року  по 31  грудня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії  за віком  щомісячно з урахуванням  здійснених виплат.

          Відповідно до ст.ст.10,11,60 ЦПК,суд  вирішує справу  в межах  заявлених вимог.

          Таким чином, відповідач – Управління зобов’язане виплатити позивачці  суму невиплаченої 20%  заборгованості  соціальної  щомісячної  доплати  до пенсії як  «дитині війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та  за період з 22. травня 2008 року  по 31  грудня 2009 року.

В той же час, позивачка згідно поданого позову, просить стягнути з відповідача на свою користь підвищення пенсії регламентованої Законом, за період 01.07.2007 року по 31.12.2009 року.

Суд вважає, що вимоги позивачки про виплату їй підвищення до пенсії, як «дитині війни»  за період з 1.07.2007 року по 8.07.2007 року, з 1 січня 2008 року по 21 травня 2008 року до задоволення не підлягають, оскільки Кабінетом Міністрів України за результатами бюджету в 2006-2007 роках жодних нормативних актів про зазначенні виплати не приймалось.

Беручи  до уваги відсутність  заяв відповідача про застосування строку  позовної давності  до спірних відносин,  суд вважає за можливе  задоволити вимоги позивачки за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року  по 31.12..2009 року.

Доводи представника відповідача про те, що встановлений законом розмір мінімальної пенсії за віком до даних правовідносин не застосовується  є  безпідставним,  оскільки  в  даному  випадку  мають  місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.

Вимоги позивачки стосовно зобов'язання відповідача надалі нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу не підлягають задоволенню, оскільки, в разі зміни в подальшому діючого законодавства, яке регулює пенсійне забезпечення осіб, віднесених до категорії «діти війни», право позивачки на збільшення розміру пенсії може бути порушеним, в той час, як суд, у відповідності до вимог ст..ст.213-214 ЦПК, виносить рішення, яке б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина від  будь-яких порушень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на час винесення рішення..  

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають стягненню з Управління, оскільки саме неправомірні дії останнього призвели до порушення законних прав позивачки

 Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов  задовольнити частково.

Стягнути  з   Управління пенсійного фонду України в Шепетівському районі  на користь ОСОБА_2 суму невиплаченої 20%  заборгованості соціальної щомісячної  доплати  до пенсії як  «дитині війни» за період  з 09.07.2007 року  по 31.12.2007 року та  з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в  Шепетівському районі на користь ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору та 37 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через  Шепетівський міськрайонний  суду в Апеляційний  суд Хмельницької  області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя Шепетівського міськрайонного суду                                            Чевилюк З.А.