КОПІЯ                                             Справа № 2-а-347/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі          – Кійченко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання незаконним рішення та стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

31 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовною заявою про визнання незаконним рішення Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 20 липня 2010 року про відмову у виплаті йому середньомісячної заробітної плати на період працевлаштування відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та стягнення середнього заробітку в сумі 9839,52 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 7 червня 2010 року він був звільнений з посади сільського голови Шахворостівської сільської ради в зв’язку з достроковим припиненням повноважень за власним бажанням.

До обрання на посаду сільського голови він працював у Трудолюбівській середній школі Миргородського району вчителем тому звернувся до відділу освіти Миргородської райдержадміністрації для отримання займаної ним до обрання сільським головою посади, але відповіддю № 340 від 15.06.2010 року йому було повідомлено, що до 15.08.2010 року відсутня можливість його працевлаштування на попередньому чи іншому місці роботи.

Оскільки відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у разі неможливості наданні відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується із відповідного місцевого бюджету, він звернувся до відповідача з вимогою про виплату йому середнього заробітку, але рішенням від 20.07.2010 року йому було у цьому відмовлено без мотивованого обгрунтування причин відмови. Вказане рішення він вважає незаконним, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Під час попереднього судового засідання у справі позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, в зв’язку з тим, що він не був працевлаштований до 7 вересня 2010 року, просив стягнути з відповідача 12914,37 грн. середньої заробітної плати.

У судовому засіданні позивач свої уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на положення Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Представник відповідача Дробко Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, по суті позову пояснила, що при прийнятті рішення про відмову позивачу у виплаті середньої заробітної плати Шахворостівська сільська рада керувалась роз’ясненнями, наданими позивачу Управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Полтавській області у листі від 01.07.2010р. № К-12/615. У вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та проаналізувавши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 7 червня 2010 року був звільнений з посади сільського голови Шахворостівської сільської ради Миргородського району в зв’язку з достроковим припиненням повноважень за власним бажанням на підставі п.1 ч.1 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.5) та довідкою відповідача (а.с.9).

Згідно ст.12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів місцевих рад»

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності –інша рівноцінна робота (посада) на тому ж самому, або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. Цією ж статтею передбачене збереження за депутатом у разі неможливості надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді в раді, виплата якої провадиться за рахунок місцевого бюджету.

Як вбачається з довідок відділу освіти Миргородської райдержадміністрації (а.с.8, 23) після звільнення позивача з посади сільського голови він був працевлаштований на відповідній посаді лише 7 вересня 2010 року, до цього такої можливості не було. Отже, відповідно до вимог вищевказаного законодавства, відповідач повинен був виплачувати позивачу у вказаний період середню заробітну плату, яку він одержував на посаді сільського голови.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату середньої заробітної плати на період працевлаштування, надавши довідку про неможливість працевлаштування, що не заперечується представником відповідача, але рішенням від 20 липня 2010 року Шахвороствіська сільська рада відмовила йому у виплаті (а.с.11).

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши оскаржуване рішення відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України суд вважає, що воно прийняте всупереч Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про статус депутатів місцевих рад» та без  урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто є протиправним, отже позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення невиплаченої середньої заробітної плати у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена середня заробітна плата не була йому нарахована, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження. Але, у відповідності з ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти в цій частині за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу середньої заробітної плати відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» за період працевлаштування з 8 червня 2010 року по 6 вересня 2010 року включно.

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області від 20 липня 2010 року про відмову ОСОБА_1 у виплаті середньої заробітної плати у зв’язку з достроковим закінченням повноважень до моменту його працевлаштування.

Зобов'язати Шахворостівську сільську раду Миргородського району Полтавської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» за період працевлаштування з 8 червня 2010 року по 6 вересня 2010 року включно.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги , якщо її не було подано.

Суддя: (підпис)

Повний текст постанови виготовлений 4 жовтня 2010 року.

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                          Ю.В.Сидоренко