А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О Л Т А В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 22ц-11518 Головуючий по першій
2010 рік інстанції Юхно С.П.
Суддя-доповідач Лобов О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючої судді Акопян В.І.,
суддів Лобова О.А., Петренка В.М.
при секретарі Зеленській О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 10 березня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитною угодою.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із вказаним позовом, просило, з урахуванням уточнень, ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно на його користь 24 964 грн. 86 коп. заборгованості за кредитним договором.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 22 серпня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір.
У забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_2., ОСОБА_3 укладений договір поруки.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання не виконав, в зв’язку з чим за станом на 21 вересня 2009 року утворилася заборгованість у сумі 24 964 грн. 86 коп.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 10 березня 2010 року позов задоволений: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ОСОБА_2., ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість у сумі 24 964 грн. 86 коп., вирішене питання про судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 16 липня 2010 року заява ОСОБА_1. про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд безпідставно розглянув справу без участі відповідача.
Окрім того, суд не взяв до уваги ту обставину, що Банк не повідомив як боржника, так і поручителів про наявність заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений договір №014/0023/82/68379, згідно умов якого Банк надав Позичальнику 6 900 грн. кредитних коштів строком до 22 серпня 2009 року, а Позичальник зобов’язався щомісячно здійснювати погашення заборгованості згідно графіку зі сплатою 24% річних.
У забезпечення виконання вказаного договору в той же день між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2. і ОСОБА_3 укладений договір поруки, згідно умов якого Поручителі зобов’язалися перед Банком відповідати у повному обсязі за своєчасне і повне виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором.
ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував.
За станом на 21 вересня 2009 року загальна заборгованість ОСОБА_1. за кредитним договором склала 24 964 грн. 86 коп., з яких 5 454 грн. 48 коп. – заборгованість за кредитом, 12 084 грн. 68 коп. – пеня за порушення строків повернення кредиту, 2 619 грн. 59 коп. – заборгованість зі сплати відсотків, 4 806 грн. 11 коп. – пеня за прострочення сплати відсотків.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору та правильності нарахованої суми заборгованості.
Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким надано правильну оцінку.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Факт порушення ОСОБА_1 умов кредитної угоди у частині своєчасного внесення належних платежів, а також правильність нарахування суми заборгованості в апеляційній скарзі не оспорюється.
Посилання відповідача на порушення положень п. 6.5. кредитної угоди щодо повідомлення боржника про необхідність погасити заборгованість є безпідставним, оскільки у матеріалах справи (а.с.15,17) містяться світлокопії вимог Банку про усунення порушень умов кредитного договору з розпискам ОСОБА_1. про отримання їх копій.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права у частині розгляду справи без участі відповідача, оскільки таке порушення, навіть якщо воно мало місце, відповідно до ст.309 ЦПК України може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише у тому разі, якщо це порушення призвело неправильного вирішення спору.
Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 10 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча В.І. Акопян
Судді О.А. Лобов
В.М.Петренко