У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10-432 Головуючий 1 інстанції Сировєтнік Т.І.
Доповідач Лісіченко Л.М.
Ухвала
Іменем України
2010 року вересня місяця 30 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді - Мілаша С.П.
суддів - Лісіченко Л.М., Куліша В.М.
з участю прокурора - Лазоренка О.М.
захисника – адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали справи за апеляційним поданням помічника прокурора м. Кременчука на постанову Автозаводського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2010 року
Цією постановою, відмовлено в поданні ст. слідчого в ОВС СВ Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області Скляренка А. В. про обрання запобіжного заходу взяття під варту відносно обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Кременчука, українки, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, приватного підприємця, раніше несудимої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1ого слідства обвинувачується в тому, протягом лютого-березня 2010 року ОСОБА_2 використовуючи всесвітню мережу Інтернет (Сетілайт) та систему грошових переказів «Вестерн Юніон», шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в розмірі 7 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти становлять 56 000 грн., які належать громадянину США Калфаяну Крікору, чим спричинила останньому шкоду на вказану суму.
По даному факту 25.06.2010 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
09.09.2010 року гр.ОСОБА_2 затримано в порядку ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
10.09.2010 року постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області підозрюваній ОСОБА_2 продовжено строк затримання під вартою до десяти діб.
14.09.2010 року ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вказав, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, раніше несудима, має постійне місце проживання, працює приватним підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню доньку, яку виховує одна, оскільки батько дитини позбавлений батьківських прав, хвору матір похилого віку.
Відтак, врахувавши обставини справи та дані про її особу, суд дійшов висновку про відмову в обранні запобіжного заходу ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту, оскільки по справі не встановлено достатніх підстав вважати, що вона буде ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини по справі.
В апеляції помічник прокурора м. Кременчука просить постанову суду скасувати, як необґрунтовану, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, оскільки судом не враховано те, що основними свідками у справі є родичі, близькі знайомі та сусіди обвинуваченої, і це може ускладнити провадження досудового слідства та доказування вини ОСОБА_2 Окрім цього, суд не застосував до обвинуваченої взагалі будь-якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції і просив її задовольнити з вищенаведених підстав, міркування захисника-адвоката ОСОБА_1 в її інтересах ОСОБА_2 про залишення апеляції прокурора без задоволення як безпідставної, оскільки по справі слідчим уже обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно з ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості. Раніше вона до кримінальної відповідальності не притягалась. Має постійне місце проживання, працює приватним підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню доньку, яку виховує одна, батько дитини позбавлений батьківських прав, хвору матір похилого віку. Будь-яких даних , які б свідчили про те, що вона буде ухилятись від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини по справі органом досудового слідства не дано. Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 таких дій не вчиняла і належним чином виконує свої процесуальні обов’язки.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду винесена з дотриманням наведених норм закону, прийняте судом рішення належним чином обґрунтоване.
Крім того, відповідно до матеріалів кримінальної справи слідчим в ОВС СВ Кременчуцького МУ УМВС в Полтавській області 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 при звільненні з ІТТ вже обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з місця проживання.
За змістом ст.149 КПК України до підозрюваного чи обвинуваченого у одній кримінальній справі може бути застосовано як один із зазначених у законі запобіжних заходів, так і декілька одночасно, але за умови, якщо вони доповнюють один одного. З чого випливає, що одночасно такі запобіжні заходи як підписка про невиїзд та взяття під варту застосовуватись не можуть.
Виходячи з наведеного підстави до скасування постанови суду відсутні, а отже апеляція не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію помічника прокурора м. Кременчука Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
СУДДІ:
Мілаш С.П. Куліш В.М. Лісіченко Л.М.