Справа №2-2281/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючої – судді Пилип’юк Г. М.,
при секретарі Пацюркевичу О. В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третьої особи Відділу еміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ ЛМУ УМВСУ України у Львівській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом та зняття їх з реєстрації,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що з 1990 року відповідачі в даній квартирі не проживають, квартиру не відвідують, своє майно в квартирі не зберігають. Грошей на оплату комунальних послуг від відповідачів не надходить, чим порушуються ст. ст. 66-68 ЖК України. Про факт відсутності відповідачів та їхнього майна у квартирі свідчать відповідні акти, складені комісією ЛКП «Сяйво». Зазначає, що жодних перешкод у проживанні відповідачів у даній квартирі ні вона, ні інші мешканці їм не чинили. Відповідачі за місцем реєстрації не зверталися ні за медичною допомогою, ні у районний відділ міліції, ні у районний відділ соціального захисту, ні у ЛКП району, що стверджується відповідними довідками.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, уточнила, що квартира на сьогоднішній день належить місцевим радам, в квартирі зареєстровані окрім відповідачів ще і ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зазначила, що перебуває у дуже скрутному матеріальному становищі, а тому не може сплачувати за комунальні послуги за відповідачів, які з 1990 року за даною адресою не проживають, не відвідують її та не надають жодної матеріальної допомоги.
Представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав повністю та зазначив, що відповідачі більше ніж шість місяців без поважних причин не проживають за даною адресою, комунальні послуги не сплачують. Зазначає, що факт не проживання відповідачів за даною адресою підтверджується актами ЛКП «Сяйво», а також самими відповідачами, тому просить визнати їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням. Окрім цього вказує, що відповідачкою не було представлено жодних доказів на підтвердження того, що вона хворіла, до подання позивачкою позовної заяви, також не представлено доказів, що квартира перебуває в антисанітарному стані, оскільки ЛКП не є тим органом, що вправі давати висновки з приводу санітарних норм приміщення.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та зазначила, що до 1990 року вона разом з сім’єю проживала у даній квартирі. Однак у 1990 році вони з матір’ю переїхали проживати адресою: Львівська область, Кам'янко-Бузький район, с. Якимів, де проживала її бабуся, оскільки батько зловживав спиртними напоями. Зазначає, що до 2004 року вона була неповнолітньою. У 2001 році поступила на навчання за контрактом у ТзОВ «Монада», де навчалася на платному відділенні до 2005 року. За комунальні послуги не сплачувала, позивачці не допомагала, оскільки навчалася на платному відділенні, а тому не було можливості. Зазначає, що у неї завжди були проблеми з диханням, що підтверджується відповідними довідками, а спірна квартира опалювалася і опалюється дровами, внаслідок чого у неї забруднювалось дихання. Вказує, що у квартирі повністю відсутні водовідвід та каналізація, тобто дана квартира не відповідає санітарним нормам і вона не могла за своїм станом здоров’я проживати у спірній квартирі. Даний факт підтверджується актом обстеження ЛКП «Сяйво» від 17.06.2010 року.
Відповідач ОСОБА_5 та треті особи відділ еміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ ЛМУ УМВСУ України у Львівській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, однак належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки зібрано достатньо доказів для прийняття об'єктивного рішення по справі.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, допитавши в якості свідка ОСОБА_8, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно ст.72 Житлового кодексу УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, належить місцевим Радам, в ній зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5, що підтверджується довідкою, виданої ЛКП «Сяйво»» від 22.09.2009р. №1152.
Згідно актів від 08.09.2009р, 25.05.2010р., 31.05.2010 р., складених комісіями працівників ЛКП «Сяйво», при виході на місце в АДРЕСА_1, зі слів сусідів встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 в даній квартирі не проживають з 1990 року.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8, яка є внучкою позивачки, ствердила, що відвідує та спілкується з своєю бабцею ОСОБА_1 майже кожного дня, інколи привозить їй продукти харчування, допомагає по господарству. Зазначила, що у даній квартирі проживала до 2002 року, однак ніколи не бачила відповідачів. Окрім цього вказала, що на її думку, квартира не знаходиться в антисанітарному стані. Також в судовому засіданні підтвердила, що позивачка опалює приміщення дровами, оскільки немає можливості оплачувати за газ, однак газ у квартирі наявний і коли вона проживала у даній квартирі, то вони використовували газ.
Суд критично оцінює покликання відповідачки ОСОБА_2 про те, що вона не могла проживати у даній квартирі у зв’язку з неналежним санітарним станом квартири та тим, що квартира опалювалася дровами, оскільки це не може бути визнано поважною причиною відсутності наймача у житловому приміщенні. Окрім цього, обов’язок по утриманню житла у належному стані покладається на усіх зареєстрованих у житловому приміщення.
Також відповідачкою не було представлено жодних доказів на підтвердження того, що вона зверталася у медичний заклад та проходила лікування від алергії чи від інших хвороб, пов’язаних з дихальними шляхами, до подання позивачкою позовної заяви.
Не може бути взято до уваги і покликання відповідачки на те, що не оплачувала комунальні послуги за квартиру у зв’язку з навчанням на платному відділенні, оскільки дана обставина не звільняє від виконання обов’язку по оплаті за житлово-комунальні послуги.
Виходячи з вище викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до переконання, що відповідач відсутній в квартирі понад встановлені законом строки, поважних причин його відсутності, а також вчинення дій, які б свідчили про намір зберегти право на користування житловим приміщенням, судом не встановлено.
На підставі ст.71, 72 Житлового кодексу УРСР, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третьої особи Відділу еміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ ЛМУ УМВСУ України у Львівській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом та зняття їх з реєстрації задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відділу еміграції та реєстрації фізичних осіб Залізничного РВ ЛМУ УМВСУ України у Львівській області зняти з реєстрації ОСОБА_2, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_5 в солідарному порядку судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 8,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн..
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Г. М. Пилип’юк