Справа № 2-1634/10-0408 .

Р І Ш Е Н Н Я   

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

21 вересня 2010 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді -                              Сільченко В.Є.

при секретарі -                                            Алісовій Т.С.

за участі представника позивачки -         ОСОБА_1

за участі представника відповідача         Єременко А.Д.

розглянувши   у   відкритому    судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за  позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Криворізької філії акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання недійсним кредитного договору , суд, -  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору         № 837-пк-2006 від 05 вересня 2006 року, укладений нею з відкритим (надалі «Публічним»,  згідно довідки АБ № 228751 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України) акціонерним товариством «Банк» «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ». Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що укладення спірного договору в валюті, відмінній від гривні України, та використання іноземної валюти за спірним договором, як засобу платежу, суперечить вимогам діючого законодавства, відсутня у сторін на момент укладення договору  індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка передбачена пп. "г" п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", і яка б дозволяла використовувати позивачці іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ  «Банк   «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» проти позову заперечував, та пояснив , що  АТ «Банк «Фінанси та Кредит» має право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобов'язання за Кредитним договором відповідає вимогам законодавства. Також, банк має право на постійній основі здійснювати діяльність з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного банку банківської ліцензії , як генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій без отримання індивідуальної ліцензії.  

Надання Банком кредиту в іноземній валюті та повернення позичальником такого кредиту здійснюється на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Банку Національним банком України, та не потребує отримання Банком чи позичальником індивідуальної ліцензії на операцію з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, та операцію з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

         Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

         Договори про надання кредиту укладаються за власним волевиявленним та за взаємною згодою кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.

            Представник відповідача наполягає на тому що,  Кредитний договір цілком відповідає діючому законодавству, тому зазначені умови договору не можуть бути визнані недійсними, оскільки вони не є нікчемними в розумінні даної норми. Нікчемними є такі умови, недійсність яких визначена безпосередньо в нормі права.

Представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та  публічним акціонерним товариством «Банк» «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» було укладено кредитний договір № 837-пк-2006 від 05 вересня 2006 року Згідно п.2.1. Кредитного договору відповідач надав позивачу  кредит у іноземній  валюті у сумі  28 000, 00 дол. США (двадцять вісім тисяч доларів США 00 центів)   з оплатою по процентній ставці 13 процентів річних. (а.с.6-12).

Відповідно до ч.3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Вказані порядок та умови, зокрема, визначені Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та Декретом Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Відповідно до зазначених нормативних актів, банки мають право здійснювати свою діяльність на підставі виданої Національним банком України ліцензії.

Як видно з матеріалів справи, 20.01.2003 року Національним банком України АКІБ «Фінанси та Кредит» видано банківську ліцензію №28 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Стаття 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що Банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії, банківська ліцензія надається Національним банком України. Відповідно до ст. 47 Закону України  «Про банки і банківську діяльність», на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.2 Закону України  «Про банки і банківську діяльність», коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Таким чином, відповідно до положень ЗУ «Про банки і банківську діяльність» банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

Відповідно до ст.5 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії   видаються, зокрема, комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Таким чином, враховуючи, що публічне акціонерне товариство «Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» отримало у встановленому порядку ліцензію на право здійснення операцій у іноземній валюті і здійснювало таку діяльність на постійній основі, суд доходить висновку, що додаткової разової ліцензії на здійснення цієї ж операції банк не потребував.

Крім того, відповідно до п.«в» ч.4 ст.5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються на операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

При цьому, чинним законодавством України такі межі щодо сум та термінів не встановлюються, що унеможливлює використання вказаної норми права, оскільки суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. . 8, 11, 203, 204, 525, 533, 611, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 198 Господарського кодексу України, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 44 Закону України «Про Національний банк України», ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», п.5.3. Постанови Правління «Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій» НБУ № 275 від 17.07.2001 року, п.1.5. Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» №483 від 14.10.2004 року, керуючись ст.ст. 27, 38, 128 Цивільного процесуального кодексу України, суд  

В И Р І Ш И В:

     В задоволені позову  ОСОБА_3 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», про визнання  недійсним кредитного договору – відмовити.

    Апеляційна  скарга   на рішення суду   морже  бути подана   протягом  десяти днів  з дня  проголошення   рішення  до Апеляційного суду   Дніпропетровської області  через Дзержинський районний  суд м. Кривого Рогу .

 Суддя  :