СПРАВА № 2-4069/10

  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 жовтня  2010 року      

      Коростенський міськрайонний  суд Житомирської області   у складі   судді   Волкової Н.Я., розглянувши в  приміщенні суду  в місті Коростені  цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1  до   Управління Пенсійного фонду України в  Коростенському районі  про   стягнення недоотриманих коштів  , -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Позивач  звернувся  з позовом  про  стягнення недоотриманих коштів, зазначивши, що  є потерпілим від аварії на ЧАЄС,   проживає в м.Коростені, перебуває на пенсії . Оскільки проживає та працював на території, що зазнала радіоактивного забруднення, то  отримує  доплату  в сумі 05,20 грн..  Відповідач  в порушення ст.39 Закону України  "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачують  в недостатньому обсязі  вказану компенсацію і її розмір не відповідає законодавчовстановленому. Просить стягнути   недоотриману  за період з  01.07.2007 року по 30.06.2010 року           доплату  до пенсії  за роботу на радіоактивнозабрудненій території.

    Позивач позов підтримав в повному обсязі, просив  розглянути справу в його відсутність на підставі поданих доказів.

      Відповідач   позов не визнав, у судове засідання не з'явився, подав заперечення, в яких позов не визнав.  

    За таких обставин суд розглянув  справу у відсутність сторін.

  Дослідивши  письмові докази   та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про  наступне :

Судом встановлено, що позивач звернувся  до суду з вимогами про  стягнення  компенсаційних виплат, передбачених  Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі: Закон)    як доплату до пенсії за  роботу  на території, що зазнала радіоактивного забруднення    відповідно до встановлених вказаним Законом   розмірів .

Позивач   проживає  та працював   на території,  яка   згідно додатку №1 Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та  "Про статус і соціальний захист громадян , що постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи""  знаходиться в  зоні посиленого радіологічного контролю, отримує відповідні компенсаційні доплати, передбачені ст.  39 Закону по місцю   проживання .

Ці обставини підтверджені такими доказами, як копія паспорту, посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС, довідка, видана відповідачем.

Відповідач не наполягає на застосуванні позовної давності . Інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження відсутні.

Вирішуючи питання про те, яка правова норма за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ст.58,ч.1 Конституції України) підлягає застосуванню до цих правовідносин, враховуючи час їх виникнення, встановлено, що такою є стаття   39,ч.2    Закону, яка передбачає доплату до пенсії громадянам, які працювали у зоні гарантованого добровільного відселення   на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі  однієї  мінімальної заробітної плати відповідно до положень ст 39,ч.1,п.4 Закону.

Вищевказану   доплату позивач  отримував в розмірах,  визначених  Постановою  Кабінету Міністрів  України № 836 від 26.07.96 року  в  розмірі  05,20  грн.   .

Дія вказаної норми на 2007  рік  в  частині  виплати  компенсацій  і  допомог у розмірах відповідно  до  мінімальної  заробітної  плати була зупинена згідно  із Законом   N489-V  (  489-16  )  від  19.12.2006  року  "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Законом України   "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" від 28.12.2007 р. № 107-ІV,  до  вищевказаних статей  були внесені  зміни .

Конституційний суд України у п.4 свого рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа № 1-21/2005) роз’яснив, що згідно зі статтею 22 Конституції України (254к/ВР) закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових Законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян)  та  №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),  ряд положень Законів  України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" ,   якими  зупинялася дія вищевказаних статей та вносились до них зміни .

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України"  № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами ,  у разі якщо певні законодавчі  акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду,  визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись статтею 74 вищевказаного Закону,   Конституційний Суд України   вказав на преюдиціальність своїх вищезгаданих Рішень  при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік"  та "Про державний бюджет України на 2010 рік  зміни до вищевказаних норм Закону не вносились, їх дія не зупинялась, свою позицію щодо невиконання його положень Конституційний Суд України висловив у вищезгаданих рішеннях.

Враховуючи  принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту, що має вищу юридичну силу , недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , які передбачені ст. ст.  8 , 22 Конституції України, отримання позивачем допомоги та доплати, передбачених ст. ст. 37, 39 вищевказаного Закону , не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому відповідно до ст. 8 ЦПК України при врегулювання спору, що виник між сторонами, застосуванню підлягає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  відповідно до практики Європейського Суду з прав людини ( справи Кечко проти України, Бурдов проти Росії) без врахування повноти  бюджетного забезпечення його виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Законом зобов’язань та порушувати  приватновласницькі  інтереси   позивача в частині  гарантованого йому Законом його  законного сподівання на  отримання  відповідних коштів.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що після прийняття Конституційним Судом України вищевказаних рішень дії відповідача  були незаконними, оскільки звужували обсяг  наданих позивачеві Законом  прав.

Як передбачають вищевказані норми Закону при обчисленні передбачених ними належних особі   виплат враховується розмір мінімальної заробітної плати  в певний часовий період.

Враховуючи зазначене позивач в межах строку вказаного ним періоду, за виключенням періоду з 01.01.2007 року по 09.06.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року  недоотримав  д оплати, передбаченої за ст.39,ч.1,п.4   Закону України відповідно до ст.39,ч.2 Закону, за вказаний період, за виключенням   одержаних ним коштів,   позивач недоотримав   в загальній сумі  19801,40 грн. ,    відповідно до розрахунку за формулою: МЗЗ х n – отримані кошти ( де МЗЗ – розмір мінімальної заробітної  плати в певний часовий період,  n – кількість часових періодів з однаковим значенням МЗЗ).

   Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.05, зазначені  виплати  проводяться  за місцем основної роботи та по місцю проживання громадян і розпорядниками бюджетних коштів , визначених для даних цілей, визначено безпосередньо управління праці та соціального захисту населення,  яке щомісячно відповідно до зробленого ним замовлення отримує   бюджетні кошти. Доплата до пенсії проводиться органами пенсійного фонду.

Оскільки згідно ст.19,ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились  в нарахуванні та виплаті позивачеві доплати в розмірах менших законодавчовстановленим,  є  незаконними  та  порушують його права та законі інтереси.

 Як встановлено,  саме відповідачем проводилось нарахування позивачеві доплати та відповідно до нього він отримував кошти з Державного бюджету, та  не подано доказів того, що недоотримання позивачем належних йому відповідно до Закону коштів сталось не з його вини,   а   посилання на виконання    нормативних актів, які не відповідають Конституції як основному закону держави, до уваги не приймаються.

    Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню .  При цьому суд застосовує способи захисту цивільних прав та інтересів, передбачені ст. 16,п.8,10 ЦК України, та враховує можливість застосування передбачених законодавством заходів примусового виконання рішення з метою його реального виконання.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,6,11,15,60,209,212- 218 ЦПК України, ст. ст. 8, 22 Конституції України, ст.39 Закону УкраїниПро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №797-12 від 28.02.1991 р. в ред. Закону №2001-12 від 19.12.1991 р. зі змінами, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " зі змінами, Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" №835-VI від 26.12.2008 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107/VI від 28.12.2007 року,   Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" №835-VI від 26.12.2008 року , Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" №2154-VI від 27.04.2010 року  Законом  України "Про Конституційний Суд України"  № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами; Рішеннями Конституційного Суду України  № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року, №6-рп/2007 від 09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян), №10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України);   Постановою КМУ №936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -

  В  И  Р  І  Ш  И  В  :

Позов      задовольнити частково .

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в  Коростенському районі  на користь   ОСОБА_1   19801 (девятнадцять  тисяч вісімсот одну) гривню 40 копійок   доплати до пенсії за роботу  у зоні    посиленого радіологічного контролю  на територіях радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"   за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2010 року.

Звільнити    сторони від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд   в 10-денний строк з дня   отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили   після закінчення строку подання  апеляційної скарги, а в  разі  подання апеляційної  скарги  - після розгляду справи апеляційним судом,  якщо  рішення не було  скасовано .

Суддя :