Справа № 2- 213/10.

      РІШЕННЯ

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                

 31 серпня 2010  року.                                                                                          смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області

        в складі: головуючого-судді:             В.М.Паламарчука

                       при  секретарі:        В.І.Демчук

           за участю представника позивачки:              ОСОБА_1            

                                                  відповідачів:              ОСОБА_2

                                                                                      ОСОБА_3

                           представника відповідачів:            ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Любар справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 провідшкодування майнової (матеріальної) і моральної шкоди, завданої внаслідок злочину,-

ВСТАНОВИВ:

 Позивачка вказує, що  30 квітня 2010 року Любарським районним судом розглянута кримінальна справ № 1-5/10 по обвинуваченню  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України.

Так, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працюючи продавцями в її приватному магазині, власником якого вона являється в с. Стара Чортория Любарського району, за період з 29 травня 2007 року по 07 червня 2008 року шляхом зловживання довірою, привласнили товарно- матеріальних цінностей та виручки: ОСОБА_3 на суму 455 грн. 03 коп., ОСОБА_2 на суму 630 грн. 58 коп., а всього на загальну суму 1085 грн. 61 коп., чим заподіяли їй матеріальну шкоду.  Любарським районним судом за вчинення вказаного злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені до 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 1 Закону України «Про амністію» кримінальну справу відносно останніх за скоєння злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України закрито, звільнивши їх від кримінальної відповідальності. Завдану їй матеріальну шкоду вони відшкодували частково.   Для встановлення недостачі товарно- матеріальних цінностей та виручки аудитором  проведена аудиторська ревізія, вартість якої становить 3000 грн., за що нею  з останнім проведено розрахунок. Вказані витрати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їй не відшкодовано. Також їй  заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 грн. Своїми діями відповідачі привели її до глибокого морально- психологічного стресу, наслідки якого вона переживає до цього часу, моральних переживань у зв»язку з порушенням правил торгівлі, приниження честі, гідності, нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушені стосунки з оточуючими людьми.

На підставі вище викладеного позивачка просить суд постановити рішення про стягнення з відповідачів солідарно на її користь матеріальну шкоду в сумі 3000 грн, моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засіданні  представник позивачки заявлені позовні вимоги  підтримав в повному об»ємі та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  та їх представник заявлені позовні вимоги не визнали, надали суду заперечення проти позову та просили суд відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

Із вироку Любарського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2010 року вбачається, що гр. гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і обрано покарання за цим Законом у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.   На підставі ст. 1 п. г) Закону України «Про амністію» кримінальну справу відносно останніх за скоєння злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України закрито, звільнивши їх від кримінальної відповідальності.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру, виданої ПП ОСОБА_6 від 31 серпня 2009 року, він отримав від ОСОБА_5 за аудиторську перевірку 3000 (три тисячі) грн.

Враховуючи вищенаведене, суд у відповідності до ст. 1166 ЦК України заявлені позовні вимоги в частині матеріальної шкоди задовольняє та покладає на гр. гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3  обов”язок відшкодувати потерпілій 3000 грн.  в солідарному порядку.

Як вбачається із довідки № 49 від 24 січня 2010 року, виданої Новочорторийською дільничою лікарнею вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка АДРЕСА_1 знаходиться на «Д» обліку  в лікаря терапевта по місцю проживання. Діагноз: ВСД по змішаному  типу з частими судинами кризами. Гіпертензивний синдром.

Крім того, суд приходить до висновку, що позивачці дійсно завдано моральну шкоду, своїми неправомірними діями відповідачі привели її до глибокого морально- психологічного стресу, наслідки якого вона переживає до цього часу, моральних переживань у зв»язку з порушенням правил торгівлі, приниження честі, гідності, нормальних життєвих зв»язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушені стосунки з оточуючими людьми, однак задовольняє їх частково, враховуючи, відповідно до ст. 23 ЦК України, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої, ступінь вини відповідачів та їх матеріальний стан, а також вимоги розумності і справедливості у розмірі 1000 грн.

Суд стягує з відповідачів солідарно витрати по оплаті судового збору в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

  На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212 – 215 ЦПК України, 23,1166,1167,1187,1190 ЦК України, Суд,-

РІШИВ:

      Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_5 3000 (три тисячі) грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 1000 (тисячу) грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн.   на р/рахунок №31418537700312 відкритий в УДК у Житомирській області МФО 811039, отримувач Любарська селищна рада, код отримувача 04345664.

      Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.  на розрахунковий рахунок 31214259700311, УДК в Любарському районі, банк отримувача ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКРО 22050001, за ІТЗ до Любарського районного суду Житомирської області.  

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення, о особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

      Суддя                                                                 В.М.Паламарчук