ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2007 Справа № 28/226-07/31/109(6/440 (34/138)-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,
суддів –Сизько І.А., Чоха Л.В.
при секретарі –Врона С.В.
за участю представників
позивача: Осьмухін В.М.
відповідача-1: Бердичівська О.М.
відповідача-2: Коптілов Ю.В.
3-ої особи-1: Попов О.О.
3-ої особи-2: Іосипова О.О.
3-ої особи-3: не з’явився
3-ої особи-4: Пересунько Б.Б.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління № 1, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.07 року у справі № 28/226-07/31/109(6/440(34/138)-07
за позовом закритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління № 1, м. Дніпропетровськ
до
відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Євгенія”, м. Дніпропетровськ,
відповідача-2 Виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, м. Дніпропетровськ,
3-я особа-1: комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”, м. Дніпропетровськ
3-я особа-2: комітет комунального майна м. Дніпропетровська Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, м. Дніпропетровськ
3-я особа-3: відкрите акціонерне товариство „Міськрембудтрест”, м. Дніпропетровськ,
3-я особа-4: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю міської ради м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними актів та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.07р. у справі № 28/226-07/31/109(6/440(34/138)-07 (суддя Манько Г.В.) у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними актів та визнання права власності позивачу відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про пропуск позивачем строків позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач –ЗАТ „Ремонтно-будівельне управління №1, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
З матеріалів справи убачається, що ЗАТ „Ремонтно-будівельне управління №1 заявлено позов, у якому останній просив
- визнати недійсними: розпорядження виконкому Дніпропетровської міської ради від 16.03.1998р. „Про призначення державної технічної комісії”, акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації від 16.04.1998 року, рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради від 18.06.1998р. №985/28 „Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію виробничої будівлі по вул. Виконкомівській,42-А м. Дніпропетровська”, свідоцтво про право власності ТОВ „Євгенія” від 12.11.1998р. на виробничу будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська,42-А;
- визнати за Закритим акціонерним товариством „Ремонтно-будівельне управління №1” право виключної власності на виробничу будівлю –покрівельну майстерню, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 42;
- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Євгенія” ліквідувати перешкоди до користування ЗАТ „Ремонтно-будівельне управління №1” своїм майном: виробничою будівлею –покрівельною майстернею, розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 42, - шляхом її звільнення.
Наведену позовну заяву було подано з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.
Господарським судом позов розглянутий в порядку господарського судочинства.
Проте з такими висновком не можна погодитись з наступних підстав:
Згідно приписів частини 2 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства, який набрав чинності з 1 вересня 2005 року, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) відносяться до компетенції адміністративних судів.
В силу ч. 3 ст. 21 зазначеного Кодексу не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Згідно з п. 7 Перехідних та прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Таким чином, з набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства вимоги позивача про визнання недійсними: розпорядження виконкому Дніпропетровської міської ради від 16.03.1998р. „Про призначення державної технічної комісії”, акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації від 16.04.1998 року, рішення виконкому Дніпропетровської міської Ради від 18.06.1998р. №985/28 „Про затвердження акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію виробничої будівлі по вул. Виконкомівській,42-А м. Дніпропетровська” та свідоцтва про право власності ТОВ „Євгенія” від 12.11.1998р. на виробничу будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Виконкомівська,42-А належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;
а вимоги про визнання за ЗАТ „Ремонтно-будівельне управління №1” права виключної власності на виробничу будівлю –покрівельну майстерню, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 42 та зобов’язання ТОВ „Євгенія” ліквідувати перешкоди до користування ЗАТ „Ремонтно-будівельне управління №1” зазначеною будівлею шляхом її звільнення –в порядку господарського судочинства.
Об’єднання зазначених вимог в одному провадженні суперечить приписам чинного законодавства.
В силу ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України позивач наділений правом до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
16.05.2007р., до винесення рішення господарським судом, позивач звернувся до господарського суду з клопотанням про зміну позовних вимог, в якому, з посиланням на вищевказані приписи Кодексу адміністративного судочинства, просив не розглядати позовні вимоги про визнання права власності на виробничу будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 42 та ліквідацію перешкод до користування вказаною будівлею шляхом її звільнення, тобто, відмовився від позовних вимог в даній частині. За вказаних обставин в зазначеній частині провадження у справі підлягало припиненню.
В порушення приписів чинного законодавства вказане клопотання господарським судом задоволено не було. Спір у порушення вимог статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України розглянуто судом першої інстанції в порядку господарського судочинства, що унеможливлює здійснення апеляційної перевірки судового рішення в порядку адміністративного судочинства. Таке рішення підлягає безумовному скасуванню згідно п. 6 ч. 3 ст. 104 ГПК України, а справа передачі до суду першої інстанції для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
На підставі наведеного, керуючись п. 6 ч. 3 ст. 104 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Ремонтно-будівельне управління №1” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.07р. у справі № 28/226-07/31/109(6/440(34/138)-07 скасувати.
В частині позовних вимог про визнання права власності на виробничу будівлю, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 42 та ліквідацію перешкод до користування вказаною будівлею шляхом її звільнення провадження у справі припинити.
Справу направити до суду першої інстанції для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Головуючий І.В.Тищик
Судді: І.А.Сизько
Л.В.Чоха