ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-10084/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О.В.
при секретарі с/з Кирилової Х.Ю.
за участю:
представника позивача – Вербової Е.В.
представників відповідача -1 Авдеєвої Ю.М., Пасічник Л.В., Сиротенка О.А.
прокурор, представники відповідача-2 та третьої особи не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 2а-10084/09/0470
за позовом колективного підприємства Дніпропетровської трикотажної фірми Дніпрянка
до відповідачів :
1-Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровьска
2-Управління державного казначейства в Індустріальному районі м.Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області
третя особа на стороні відповідачів Міністерство фінансів України
про визнання дій та заяви незаконними, -
в с т а н о в и в:
До суду надійшов адміністративний позов колективного підприємства Дніпропетровської трикотажної фірми Дніпрянка, в якому позивач просить визнати дії Управління Держказаначейства в Індустріальному районі м.Дніпропетровська Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області щодо нарахування та збільшення боргу у зв'язку зі зміною курсу євро до гривні та щодо вимог погашення збільшеного боргу неправомірними та визнати заяву Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська від 15.07.2009р. №20334/10/10-1 у частині грошових вимог у сумі 15 219 805,30 грн. незаконною.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що згідно подання Держказначейства від 29.04.2009р. №03 та заяви Лівобережної МДПІ від 15.07.2009р., заборгованість КП Дніпрянка у сумі 15 219 805 грн. (у тому числі (основний борг - 15 022 659,30 та пеня 197 146,00 грн.) є курсовою різницею у зв'язку зі зміною курсу євро до національної валюти, яка виникла у період 13.02.2003р. по 29.04.2009р. Окрім цього, зазначено, що основний борг, якій складає 28 855 874,66 грн. та пеня - 12 992 338.00 грн. підлягає стягненню у безспірному порядку. Проте, Законом України Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом та державними цільовими фондами№ 2181 не передбачено право податкових органів стягнення у безспірному порядку як податкових боргів, так і боргів, які виниклі з інших підстав, у даному разі, з цивільно-правових відносин( грошовий борг за кредитною угодою під державні гарантії). Посилання Лівобережної МДПІ на абз. 5 ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомяк підставу для визнання курсових різниць поточними борговими вимогами, є хибним, оскільки відповідно до цієї норми поточними кредитором визнаються кредитори за вимогами, які виникли після порушення справи про банкрутство. У даному випадку Лівобережна МДПІ є конкурсним кредитором за вимогами, які виниклі у зв'язку з погашенням кредиту під державні гарантії до порушення процедури банкрутства, а борг за кредитною угодою № 16/16-49-3 не є поточним боргом, оскільки виник до порушення процедури банкрутства та внесений до реєстру вимог 13.02.2003р. у сумі 13 833 215 грн. основного боргу та 12 795 192 грн. пені. Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомне передбачена процедура збільшення заборгованості - грошових вимог, які зафіксовані у реєстрі вимог та затверджені Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. у справі №Б26-27-03 з будь-яких підстав, у тому числі, у зв'язку зі зміною курсу національної валюти гривні до іноземної валюти -євро.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровьска в судовому засіданні позов не визнали надавши суду письмові заперечення та пояснили, що сума боргу за кредитом під гарантію уряду КП ДТФ „Дніпрянка" в сумі 2 840 533,76 ЄВРО, згідно подання Управління Держказначейства в Індустріальному районі від 29.04.2009 №03, станом на 29.04.2009р. в національній валюті становить 41 848 212,66 грн. (основний борг 28 855 874,66 грн., пеня 12 992 338,0 грн.). Тобто, різниця боргу за кредитом під гарантію уряду, згідно подання Управління Держказначейства в Індустріальному районі №03 від 29.04.2009р. становить 15 219 805,30грн. (в тому числі основний борг 15 022 659,30 грн. та пеня 197 146 грн.). Відповідно до Постанови КМУ, від 14.12.1995, № 1002 "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України", яка є чинною на теперішній час, означена різниця суми заборгованості в бюджет по кредитним зобов'язанням КП ДТФ „Дніпрянка" визначена в поданні Управління Держказначейства від 29.04.2009р. №03, враховуючи норми абз.6 ст.1 та абз.7 ст.17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", була заявлена в інтересах держави Лівобережною МДПІ у заяві від 15.07.2009р. №20334/10/10-1 боржнику - КП ДТФ „Дніпрянка".
Представник Управління державного казначейства в Індустріальному районі м.Дніпропетровська в судове засідання не з’явився надавши письмові заперечення, згідно до яких позов не визнає в повному обсязі , оскільки згідно із законодавством нарахування та збільшення боргу проводиться не Управлінням Державного казначейства в Індустріальному районі м. Дніпропетровська а Банк-агентом Уряду. Також, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомне передбачена процедура збільшення заборгованості - грошових вимог, але в даному випадку боржнику не було збільшено заборгованість, а була нарахована сума боргу у гривні, враховуючи курсове коливування національної валюти, щоб витрати державного бюджету на виконання зобов'язань по наданню кредиту, не призвели до фінансових втрат.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився надавши письмові заперечення згідно з якими проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на умовах кредитної угоди від 18.03.1994р. № 16/16-49-3, КП ДТФ Дніпрянкабуло надано кредит на суму 4100000,00 німецьких марок шляхом оплати договору, укладеного між Українською республіканською асоціацією по експорту товарів легкої промисловості Алінекста німецькою фірмою Текстімавід 05.03.1991р. №223-112006/280 20957/9102243-22, для закупівлі технологічного обладнання. Кредит надано за рахунок коштів, залучених ВАТ Державний експортно-імпортний банк України, який є банком-агентом Кабінету Міністрів України, в рамках кредитної лінії ФРН. Зобов'язання Укрексімбанку перед іноземним кредитором забезпечені гарантією Кабінету Міністрів України.
Пунктом 6.1 кредитної угоди встановлено, що КП ДТФ Дніпрянказобов'язується здійснювати своєчасне зарахування коштів на резервні рахунки, відкритих в Укрексімбанку, в німецьких марках або доларах США, необхідних для здійснення платежу.
Згідно з пунктом 6.3 кредитної угоди КП ДТФ Дніпрянказобов'язується здійснити всі платежі по основному боргу та відсоткам, іншим витратам, належним чином, без контрпретензій, вирахувань, безумовно в валюті кредиту на позичкові рахунки, що відкриті в Укрексімбанку.
Відповідно до пункту 6.4 всі платежі по кредиту будуть здійснюватись позичальником кредитору в німецьких марках.
У зв'язку з неповерненням позивачем кредиту, новий кредитор - держава, до якого перейшло регресне право вимоги, в особі Міністерства фінансів України через регіональне відділення Держказначейства та органа стягнення - Лівобережну МДПІ під час порушення справи про банкрутство заявило грошові вимоги - основний борг 13833215,36 грн. та пеню - 12 795 192 грн. Однак 15.07.2009р. Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська була, надана ще одна заява про визнання поточних грошових вимог у сумі 15 219 805,30 грн. до боржника –КП ДТФ Дніпрянка. В заяві зазначено, що підставою для визнання керуючим санацією підприємства Даськовською Т.Я. поточних грошових вимог є подання Відділення Держказначейства в Індустріальному районі м.Дніпропетровська №03 від 29.04.2009р. Грошове зобов'язання позичальника в іноземній валюті було конвертовано в національну валюту - гривню за курсом НБУ у день подання вказаної заяви про включення до реєстру боргових вимог конкурсних кредиторів.
Як вбачається з подання та заяви заборгованість у сумі 15 219 805 грн. (у тому числі (основний борг - 15 022 659,30 грн. та пені 197 146,00 грн.) є курсовою різницею у зв'язку зі зміною курсу євро до національної валюти, яка виникла у період 13.02.2003р. по 29.04.2009р. Окрім цього, зазначено, що основний борг, якій складає 28 855 874,66 грн. та пеня - 12 992 338, 00 грн. підлягає стягненню у безспірному порядку.
Позивач із вказаною заявою Лівобережної МДПІ не згоден на підставі того, що відповідно до норм ст.569 Цивільного Кодексу України, ст.15 Закону України Про державний бюджет на 2008 рік№107- УІ, ст. 16 Закон України Про Державний бюджет 2009 рік№ 835-УІ та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.12.1995 р. №1002 "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України" прострочена заборгованість перед бюджетом за іноземними кредитами , залученими під держані гарантії підлягає стягненню в межах фактичних витрат державного бюджету. Оскільки договір кредитування №16/16-49-3 припинено його виконанням, то борг позивача є внутрішнім та підлягає відшкодуванню з його боку у національній валюті –гривні, в межах витрат держбюджету у національній валюті, а не в німецьких марках або євро.
Суд не погоджується з усіма доводами позивача та вважає, що оскаржувана заява є законною та обґрунтованою з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи КП ДТФ Дніпрянказнаходиться в процедурі банкрутства, а саме ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008р. за заявою 113 працівників підприємства порушено провадження у справі №Б26/27/03 про банкрутство позивача.
Як було зазначено, на підставі кредитної угоди від 18.01.1993р. №16/16-49-3 укладеної між Кабінетом Міністрів України, представленим Міністерством фінансів України та Державним експортно-імпортним банком України, КП ДТФ "Дніпрянка" було отримано кредит під гарантії Уряду в сумі 4 100 000 німецьких марок.
Згідно ч.4 ст.17 Бюджетного кодексу України у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Згідно абз.5 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття „кредитор". Так, у справі про банкрутство кредитори можуть бути як конкурсні - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство та поточні - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Так, Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська, з урахуванням ч.1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було подано заяву про визнання кредитором у справі про банкрутство КП ДТФ „Дніпрянка", де увійшли і грошові вимоги Лівобережної МДПІ в сумі 26 687 181,96 грн., в тому числі 13833215,36 грн. - 4 черга задоволення (прострочена заборгованість перед державним бюджетом за іноземним кредитом, залученим під державні гарантії, згідно подання Держказначейства в Індустріальному районі №2 від 13.02.2003р.), 12795192,00грн. - 6 черга задоволення (прострочена заборгованість перед державним бюджетом за іноземним кредитом, залученим під державні гарантії, згідно подання Держказначейства в Індустріальному районі №2 від 13.02.2003р.).
Грошове зобов'язання в іноземній валюті позичальника, а саме КП ДТФ „Дніпрянка" в сумі 2 840 533,76 ЄВРО, на момент подання означеної вище заяви до суду, згідно подання Держказначейства в Індустріальному районі №2 від 13.02.2003р., було конвертовано в національну валюту по курсу НБУ та згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. внесено до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. було відкрито процедуру санації КП ДТФ „Дніпрянка".
Надалі сума боргу за кредитом під гарантію уряду КП ДТФ „Дніпрянка" в сумі 2 840 533,76 ЄВРО, була конверторна в національну валюту по курсу НБУ згідно подання Управління Держказначейства в Індустріальному районі від 29.04.2009р. №03, та станом на 29.04.2009р. в національній валюті вже становила 41 848 212,66 грн. (основний борг 28 855 874,66 грн., пеня 12 992 338,00 грн.). Отже, різниця боргу за кредитом під гарантію уряду, згідно подання Управління Держказначейства в Індустріальному районі №03 від 29.04.2009р. становить 15 219 805,30 грн. (в тому числі основний борг 15 022 659,30 грн. та пеня 197 146 грн.). Таким чинам, сума боргу КП ДТФ „Дніпрянка" за кредитною угодою від 18.03.1994р. №16/16-49-3 була конвертована в національній валюті з урахуванням курсу НБУ.
Так, відповідно до ст.15 Закону України Про державний бюджет на 2008р. та внесення змін до деяких законодавчих актів України, ст.16 Закону України Про державний бюджет на 2009р.та п.1 Постанови КМУ від 14.12.1995р. №1002 Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду Українивідповідальність позичальників перед державним бюджетом виникає в межах витрат державного бюджету на виконання їх зобов'язань.
В зв'язку з несплатою зобов’язань по кредиту, державою було погашено означену заборгованість позивача за договором в валюті (німецьким марки) якою надавався означений кредит.
У зв'язку з вилученням 01.01.2002р. із обігу національних валют країн - членів Європейського Валютного Союзу та перехід на єдину валюту - ЄВРО, Радою Європейського Валютного Союзу було затверджено курс євро до кожної із національних валют країн - членів Європейського Валютного Союзу, зокрема і до німецької марки, на підставі чого було здійснено перерахунок суми заборгованості в євро.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язані визначене грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки сума кредиту надавалась КП ДТФ Дніпрянкав євро (німецьких марках) за курсом на день перерахування коштів, то і погашення сум заборгованості повинно здійснюватись в євро (німецьких марках) за курсом на день здійснення відповідних розрахунків.
Даний висновок також підтверджується Принципами міжнародних комерційних договорівможливість застосування яких передбачена Вищим господарським судом України у своєму інформаційному листі від 07.04.2008р. № 01-08/211.
Відповідно до частини першої статті 6.1.9. Принципів УНІДРУА, якщо грошове зобов'язання має бути виконане в іншій валюті, ніж валюта місця платежу, воно може бути виконане боржником у валюті місця платежу, крім випадку, коли сторони домовились, що платіж повинне бути здійснений у валюті грошового зобов'язання.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 6.1.9. Принципів УНІДРУА, якщо боржник не здійснив платіж в строк, коли платіж повинен бути здійснений, кредитор має право вимагати здійснення такого платежу у відповідності із застосованим курсом обміну валюти на момент настання строку платежу, або на момент фактичного здійснення платежу.
Оскільки національною валютою України є гривня, то відповідно КП ДТФ „Дніпрянка" є боржником перед державою в національній валюті за кредитною угодою від 01.03.1994р. №16/16-49-3 з урахуванням офіційного курсу німецьких марок, а в подальшому євро на день платежу в межах витрат державного бюджету на виконання зобов'язань за означеною угодою.
Ствердження, позивача стосовно того, що положення постанови КМУ Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду Українивід 14.1995р. № 1002 та наказу Мінфіну України Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду Українивід 30.04.1996р. № 88 втратили чинність у зв'язку з прийняттям Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамивід 21.12.2000р. № 2181-ІІІ та Бюджетного кодексу України, є неспроможними оскільки відповідно до абз. 2 преамбули Закону 2181, цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.
Відповідно до п.п. 1,2 Наказу Міністерства фінансів України № 88 від 30.04.1996р. Порядок зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду Україниуправління зовнішнього боргу відповідно до інформації банка-агента надає інформацію за формою (д.1) галузевим управлінням Міністерствам фінансів та Головному управлінню Державного казначейства щодо юридичних осіб України, які порушили графік платежів та сум витрат державного бюджету з обслуговування та погашення згаданих кредитів. У разі невідшкодування позичальником витрат державного бюджету у місячний термін Державні податкові інспекції відповідно до подання за формою (д.2) територіальних органів Державного казначейства, оформлених відповідно до інформації Головного управління Державного казначейства, стягують з боржника у безспірному порядку повну суму нездійсненних у строк платежів з урахуванням пені.
Згідно до Постанови КМУ, від 14.12.1995р., № 1002 "Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України", (чинною на теперішній час), органам державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, надано право забезпечувати за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.
У відповідності до ч.6 ст.17 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомкеруючий санацією зобов’язаний розглядати вимоги кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивачу не було збільшено заборгованість –грошових вимог, так як банком - агентом нараховується сума боргу у гривні, враховуючи курсове коливування національної валюти, суд доходить висновку, що дії Управління державного казначейства в Індустріальному районі м.Дніпропетровська щодо нарахування та збільшення боргу у зв'язку зі зміною курсу євро до гривні та заява Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська від 15.07.2009р. №20334/10/10-1 у частині грошових вимог у сумі 15 219 805,30 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.
Керуючись, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного колективного підприємства Дніпропетровської трикотажної фірми Дніпрянка до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровьска, Управління державного казначейства в Індустріальному районі м.Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області про визнання дій та заяви незаконними - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
Повний текст постанови складено 05 липня 2010 року.
Суддя (підпис) О.В. Врона