Справа № 2-814/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 22 вересня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Бондаренко К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДКП «Енергодарьске БТІ» про встановлення факту проживання однією сім’єю, розподіл спільно нажитого майна та стягнення грошової компенсації, визнання майна спільною сумісною власністю та часток в ній та визначення порядку користування квартирою, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання та факту особистої приватної власності,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 15.3.2010 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в уточненому варіанті якого просить визнати факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_2 з 10.1.2003 року по 1.1.2010 року та розподілити спільно нажите за зазначений час майно: ОСОБА_2 виділити автомашину «LANOS» TF69Y легковий седан 2005 року випуску червоного кольору (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1., стягнувши з нього на її користь компенсацію в розмірі 31239,53 грн.; припинити право приватної власності ОСОБА_2 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1, визнати право спільної сумісної власності її та ОСОБА_2 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1, визнати право спільної часткової власності її та ОСОБА_2 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 в рівних частках, визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: їй виділити в користування для укладання окремого договору житлову кімнату, розміром 9,6 м2 та лоджію, розміром 1,9 м2, яка примикає до цієї кімнати; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в користування для укладання окремого договору житлові кімнати 19,8 м2 та 11,4 м2; кухню, розміром 8,6 м2; коридор, розміром 12,3 м2; ванну кімнату, розміром 2,6 м2; туалет, розміром 1,3 м2; та лоджію, розміром 3 м2, залишити в спільному користуванні.
В свою чергу ОСОБА_4 діючи на підставі договору в інтересах ОСОБА_2 29.4.2010 року звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому просить встановити факт, проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 10.1.2003 року по 1.1.2010 року окремо та визнати особистою приватною власністю ОСОБА_2 автомашину «LANOS» TF69Y легковий седан 2005 року випуску червоного кольору (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.
Ухвалою суду від 29.4.2010 року обидва позови прийняті судом до спільного розгляду.
В позові ОСОБА_1 зазначила, що 11.8.1990 року уклала шлюб з ОСОБА_2, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_3. Спільне життя з ОСОБА_5 не склалося й 10.1.2003 року за її ініціативи шлюб між ними було розірвано в судовому порядку, але бажаючи збереження сім’ї, бажання існувало у обох, оскільки після розірвання шлюбу відносини між ними не змінилися, офіційно розірвання шлюбу вони не реєстрували, продовжуючи жити разом.
22.3.2002 року їм був виданий ордер на зайняття двох кімнат, площею 29,4 м2 в квартирі АДРЕСА_1, які були нею та ОСОБА_2 приватизовані 23.2.3004 року на праві спільної часткової власності. 16.3.2004 року ними було придбано 27/100 частки (решта) вищезазначеної квартири. Право власності на зазначене майно було зареєстроване за ОСОБА_2 Оскільки вони не реєстрували розірвання шлюбу вона 16.3.2004 року нотаріально надала згоду ОСОБА_2 на придбання зазначеної частки квартири. Гроші на придбання квартири – 5938 грн. вона позичила у своїх батьків. В подальшому нею була взята позика на поліпшення житлових умов в ВП «Запорізька АЕС» в розмірі 5300 грн., та повернута шляхом відрахування з її заробітної плати.
22.9.2005 року за їх спільні кошти вони придбали автомашину «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1. Вона також 21.9.2005 року давала нотаріальну згоду ОСОБА_2 на її придбання та на її заставу. Автомашина була придбана за 54180 грн., право власності також було зареєстроване за ОСОБА_2 Протягом 2005-2008 років кредит було ними погашено спільними зусиллями частково нею частково ОСОБА_2
Вважає, що у неї є всі підстави на Ѕ частку зазначеного майна, яке є їх спільною сумісною власністю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали та, посилаючись на викладені в позові доводи та обґрунтування просять їх задовольнити. В задоволенні зустрічного позову просять відмовити.
В зустрічному позові від імені ОСОБА_2 підтверджені обставини укладення та розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Зазначено, що після розірвання шлюбу 10.1.2003 року ОСОБА_2 мешкав з ОСОБА_1 окремо хоча й в одній квартирі. Спірна автомашина придбана ним за власні кошти. Кредит погашав також він, але декілька платежів проводила ОСОБА_1 на його прохання. Просить позовні вимоги зустрічної заяви задовольнити, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник викладені вимоги зустрічної позовної заяви підтримали, просять їх задовольнити. В задоволенні вимог первинного позову відмовити. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАГС не проводив оскільки вважав, що шлюб вже розірвано за рішенням суду.
Відповідач по первинному позову ОСОБА_3 до суду не з’явився, своєї думки з приводу предмету спору не виклав.
Третя особа, що на заявляє самостійних вимог на предмет спору ДКП «Енергодарське БТІ» надало заяву про проведення розгляду справи за їх відсутністю.
Свідки по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали як одна сім’я, вели спільне господарство мали спільний бюджет.
Свідки по справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що після розірвання шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали самостійно хоча й в одній квартирі, спільне господарство не вели, спільного бюджету не мали.
Вислухавши пояснення, перевіривши докази, суд приходить до наступного.
Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.
Як встановлено в судовому засіданні, що підтверджується доказами й проти чого не заперечують сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.8.1990 року по 10.1.2003 року, який було розірвано за рішенням суду з ініціативи ОСОБА_1 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 придбано 16.3.2004 року, автомашина «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1, придбана 16.9.2005 року.
Стаття 256 ЦПК України передбачає право суду встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Суд критично ставиться до свідчень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки вони запрошені сторонами й дали необхідні саме цим сторонам покази.
Разом з тим, суд бере як належний доказ пояснення сторін, що вони влітку 2004 року та з 19 по 21 серпня 2005 року разом їздили на відпочинок, що підтверджується фотографіями та довідкою цехового комітету ВП «Запорізька АЕС» від 15.4.2010 року згідно якої ОСОБА_1 було надано дві путівки «сімейний відпочинок» з 19 по 21 серпня 2005 року (а.с.28,43). Оскільки судові не надано об’єктивних доказів подальшого спільного життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що проживання однією сім’єю між ними мало місце з 10.1.2003 року по 21.8.2005 року й приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо визнання факту проживання однією сім’єю за вказаний період підлягають задоволенню.
27/100 частини квартири АДРЕСА_1 придбано до 22.8.2005 року, тобто під час проживання однією сім’єю.
Статтею 74 СК України передбачено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно набуте ними за час спільного проживання, належить ним на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Згідно ч.1 ст.70 СК України при розподілу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними. Ця ж норма закріплена й у ст.368 ЦК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 – є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо спірної квартири підлягають задоволенню.
Стаття 104 ЖК України передбачає право члена сім’ї наймача вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що випадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст.63 цього Кодексу.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності на
автомашину «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_1, то спірна автомашина придбана 16.9.2005 року тобто після 22.8.2005 року, коли сторони не проживали однією сім’єю, томі в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, дана автомашина є особистою приватною власністю ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.70,74 СК України, ст.368 ЦК України, ст.ст.10,11,14,57-60,208-209,212-215,218,256,294 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 10 січня 2003 року по 21 серпня 2005 року. Припинити право приватної власності ОСОБА_2 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1. Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1. Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 в рівних частках. Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 виділити в користування для укладання окремого договору житлову кімнату, розміром 9,6 м2 та лоджію, розміром 1,9 м2, яка примикає до цієї кімнати; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в користування для укладання окремого договору житлові кімнати 19,8 м2 та 11,4 м2; кухню, розміром 8,6 м2; коридор, розміром 12,3 м2; ванну кімнату, розміром 2,6 м2; туалет, розміром 1,3 м2; та лоджію, розміром 3 м2, залишити в спільному користуванні. В решті позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Встановити факт окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 22 серпня 2005 року по 26 січня 2010 року. Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 на автомашину «LANOS» TF69Y легковий седан 2005 року випуску червоного кольору (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1. В решті позовних вимог відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 7.7.2010 року за якою заборонено відчуження будь яким особам автомашини «LANOS» TF69Y легковий седан 2005 року випуску червонного кольору (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 та 27/100 частки квартири АДРЕСА_1.
Повний текст рішення буде виготовлений 27.9.2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко
Справа № 2-814/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 22 вересня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:
головуючого – судді: Федоренка О.І.;
при секретарі: Бондаренко К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДКП «Енергодарьске БТІ» про встановлення факту проживання однією сім’єю, розподіл спільно нажитого майна та стягнення грошової компенсації, визнання майна спільною сумісною власністю та часток в ній та визначення порядку користування квартирою, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту окремого проживання та факту особистої приватної власності,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з 10 січня 2003 року по 21 серпня 2005 року. Припинити право приватної власності ОСОБА_2 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1. Визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1. Визнати право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 27/100 частини квартири АДРЕСА_1 в рівних частках. Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: ОСОБА_1 виділити в користування для укладання окремого договору житлову кімнату, розміром 9,6 м2 та лоджію, розміром 1,9 м2, яка примикає до цієї кімнати; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в користування для укладання окремого договору житлові кімнати 19,8 м2 та 11,4 м2; кухню, розміром 8,6 м2; коридор, розміром 12,3 м2; ванну кімнату, розміром 2,6 м2; туалет, розміром 1,3 м2; та лоджію, розміром 3 м2, залишити в спільному користуванні. В решті позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Встановити факт окремого проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період з 22 серпня 2005 року по 26 січня 2010 року. Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_2 на автомашину «LANOS» TF69Y легковий седан 2005 року випуску червоного кольору (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1. В решті позовних вимог відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 7.7.2010 року за якою заборонено відчуження будь яким особам автомашини «LANOS» TF69Y легковий седан 2005 року випуску червонного кольору (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 та 27/100 частки квартири АДРЕСА_1.
Повний текст рішення буде виготовлений 27.9.2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І. Федоренко