Справа № 2-2192/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Енергодар 30 серпня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області в складі:
головуючого – судді: Федоренко О.І.;
при секретарі: Сердюк О.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар про стягнення недоплаченої соціальної допомоги «дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар (УПФУ), в якому просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй надбавку до пенсії згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2009 рік. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст.6 вищезазначеного Закону їй, як дитині війни повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком УПФУ, зазначені виплати за 2009 рік у повному обсязі не здійснювалися, виплачувалося лише 10%. Просить розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача до суду не з’явився, надавши заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме – за рахунок коштів державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. Пункт 9 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року №1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. До 1.1.2008 року законодавством України не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Протягом 2009 років надбавка до пенсій дітям війни виплачується у відповідності до Постанови КМУ № 530 від 28.5.2008 року, яким встановлений розмір з 1.10.2008 року та по теперішній час – 49,80 грн.
Перевіривши докази по справі, суд приходить до наступного.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової Війни було менше 18 років. В судовому засіданні встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується її паспортом та пенсійним посвідченням з відповідною відміткою «дитина війни» (а.с.4,5), у зв’язку з чим вона відноситься до категорії громадян, які мають право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
16.7.2010 року позивач звернулася до відповідача з заявою стосовно нарахування недосплаченої щомісячної надбавки до пенсії, у зв’язку з тим, що має статус дитини війни, однак 28.8.2010 року отримала письмову відповідь в якій їй було відмовлено в нарахуванні та виплаті зазначених нею сум (а.с.6,7).
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на 2009 рік на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Згідно ч 1 ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлений прожитковий мінімум, в тому числі для осіб, які втратили працездатність: з 1 листопада 2009 р. – 573 грн. В подальшому Законом України № 1715 від 06.11.2009 р. внесені зміни до ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» і встановлені вищезазначені розміри прожиткового мінімуму.
Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, і яким передбачено підвищення до пенсії дітям війни складає 10% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність - бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року й повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним зазначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Згідно з п.п.6 п.2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою ПФУ від 30.4.2002 року № 8-2, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. У зв'язку з чим суд вважає протиправним рішення відповідача про відмову щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи, що будь-яких обмежень дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» не приймалося, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі щодо зобов’язання відповідача нарахувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно. Однак питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду і нарахування суд не проводить.
Керуючись Рішенням Конституційного Суду України 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року,
ст.ст.19,124,152 Конституції України, ст.ст.10,14,57-60,88,208-209,212-215,218,294 ЦПК України, ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.61,69 Закону України «Про Конституційний Суд України» ,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І.Федоренко