Справа № 2-1879/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Енергодар 13 вересня 2010 року
Енергодарський міський суд Запорізької області в складі:
головуючого – судді: Федоренко О.І.;
при секретарі: Сердюк О.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар про стягнення недоплаченої соціальної допомоги «дітям війни»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар (УПФУ), в якому просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому надбавку до пенсії згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2010 роки. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст.6 вищезазначеного Закону йому, як дитині війни повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком УПФУ, зазначені виплати за 2007 рік не здійснювалися за 2008-2010 роки здійснювалися й здійснюються не в повному обсязі, виплачувалося й виплачується лише 10%. Просить розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача до суду не з’явився, просить розглянути справу за його відсутністю, надавши заперечення проти позову, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено джерело фінансування соціальних виплат, а саме – за рахунок коштів державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного Фонду. Пункт 9 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року №1261 передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. До 1.1.2008 року законодавством України не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсій, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто відсутні законні підстави щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії. Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» було передбачене поетапне підвищення доплат до пенсій дітям війни за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабміном України. Протягом 2007 року підвищення пенсії дітям війни виплачувалось в порядку, встановленому ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яка передбачала виплату підвищення особам, що є інвалідами війни. Протягом 2008-2009 років надбавка до пенсій дітям війни виплачується у відповідності до Постанови КМУ № 530 від 28.5.2008 року, яким встановлений розмір з 22.5 – 48,10 грн., з 1.7 – 48,20 грн., з 1.10 – 49,80 грн. Згідно пенсійної справи надбавка позивачеві як дитині війни нараховувалася та сплачувалася протягом 2008 року в розмірі з 1.1 – 47 грн., з 1.4. – 48,10 грн., з 1.7 – 48,20 грн., з 1.10.2008 року та по теперішній час – 49,80 грн.
Перевіривши докази по справі суд приходить до наступного.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої Світової Війни було менше 18 років. В судовому засіданні встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується його паспортом та пенсійним посвідченням з відповідною відміткою «дитина війни» (а.с.4,5), у зв’язку з чим він відноситься до категорії громадян, які мають право на отримання підвищення пенсії, яке передбачено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
У ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007 роках, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»).
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» затверджений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2006 рік у наступному розмірі: з 1 січня - 350 гривень, з 1 квітня - 359 гривень, з 1 жовтня - 366 гривень. У ч.2 ст.65 Закону зафіксовано, що розміри державних соціальних гарантій на 2006 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ, що відповідно, дає право керуватися встановленими розмірами прожиткового мінімуму для визначення державних соціальних гарантій за Законом України «Про соціальний статус дітей війни». Згідно з ч.1 ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений також ч.3 ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток. Зазначена норма введена в дію Законом України від 15.3.2007 року № 749-V, який набрав чинності після Закону України від 25.3.2005 року № 2505-IV, яким встановлені обмеження в ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.7.2003 року, № 1058-IV. Тому відповідно до принципу дії закону в часі застосуванню підлягає закон, який набрав чинності пізніше.
У ч.3 ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок не суперечить положенням ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ч.ч.1,3 ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2006 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Але Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.1.2006 року № 3367-ІV п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключений, в наслідок чого стає зрозумілим, що дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік поновлена. За таких обставин суд вважає, що у 2006 році ніяких перешкод для нарахування щомісячної державної соціальної допомоги в розмірах, передбачених, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не існувало.
Згідно ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Відповідно до п.12 ст.71 цього Закону з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом зупинена на 2007 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно з ч.1 ст. 58 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік від 31.12.2007 року прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність затверджений у наступному розмірі : з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Статтею 54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум на 2009 рік на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн. Згідно ст.1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлений прожитковий мінімум, в тому числі для осіб, які втратили працездатність, з 1.11.2009 року - 573 грн., з 1.1.2010 р. - 695 грн. В подальшому ЗУ№1715 від 6.11.2009 року внесені зміни до ст.54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» і встановлені вищезазначені розміри прожиткового мінімуму.
Будь яких обмежень дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та Законом України «Про державвний боджет на 2010 рік» не приймалося.
Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Рішенням Конституційного Суду України від 9.7.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст.111 та п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 року (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо обмежень соціальних виплат Законами України « Про державний бюджет України на 2007 рік» та « Про державний бюджет України на 2008 рік».
У відповідності до ст.152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, відповідач повинен був провести нарахування та виплату пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 22 травня по 31 грудня 2008 року і з 1 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня по 1 вересня 2010 року, включно.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним зазначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги.
Згідно з п.п.6 п.2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою ПФУ від 30.4.2002 року № 8-2, саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. У зв'язку з чим суд вважає протиправним рішення відповідача про відмову щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного суду України від 9.7.2007 р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) набуло сили 9.7.2007 року та від 22.5.2008 року № 10-рп/2008 (справа про соціальні гарантії громадян) набуло сили 22.5.2008 року.
На підставі вищенаведеного суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги частково в частині зобов’язання відповідача нарахувати позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 09 липня по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 1 вересня 2010 року. Однак питання про розмір такого роду виплат відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду і нарахування суд не проводить.
Керуючись ст.ст.19,124,152 Конституції України, ст.ст.10,14,57-60,88,208-209,212-215, 218,294 ЦПК України; ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 61,69 Закону України «Про Конституційний Суд України» , Р ішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп /2007р. та від 22.05.2008 року № 10-рп /2008р.,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 1 вересня 2010 року включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.І.Федоренко