Копія                                                      Справа № 2--367

2010 року

                                                                                ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

10 вересня   2010 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

            в складі : головуючої судді Гарник М.С.

                            при секретарі Добровольській М.С.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про  стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни ,-

                                 в с т а н о в и в  :

    17 серпня  2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася  у суд з позовом  до відповідача управління пенсійного фонду у Чечельницькому районі Вінницької області, в якому просить визнати  протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області, по ненарахуванню та невиплаті їй доплати до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 17 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

    Просить також зобов"язати УПФ у Чечельницькому районі нарахувати доплату до її пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 17 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день ухвалення рішення суду із врахуванням виплачених сум.

    Просить також стягнути з відповідача сплачені нею судові витрати.

    У зв"язку зі станом здоров"я та похилим віком просить справу розглянути у її відсутність.

    Представник відповідача, який належним чином повідомлений, у судове засідання не з"явився, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому суд ухвалив  винести заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

    Представник відповідача  направив до суду письмові заперечення на позов, з якого вбачається, що позивачці, починаючи з 01.01.2008 року, виплачувався певний розмір підвищення до пенсії в межах тих коштів, які були виділені Пенсійному Фонду з Державного бюджету. Оскільки інші кошти не були виділені відповідачу, то він не вважає свої дії протиправними щодо недорахування та недовиплати позивачці доплати до пенсії, як дитині війни. Просить позов залишити без задоволення.

    Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю по слідуючим підставам.

    З пенсійного посвідчення (а.с.12) вбачається, що позивачка має статус дитини війни.     Відповідно до ст.6 Закону України" Про соціальний захист дітей війни" позивачці, як  дитині  війни з 01.01.2006 року органами Пенсійного фонду повинна  виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.                

    З матеріалів справи вбачається, що позивачці ця допомога до  22.05.2008 року не виплачувалась, а з цієї дати до цього часу виплачується у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів  від 28.05.2008 року №530. Цей розмір значно менший, ніж передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Суд вважає, що при нарахуванні позивачці цієї допомоги відповідач зобов"язаний був керуватись Законом, оскільки цей правовий акт має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів.

    Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року у справі №10-рп/2008 положення, що призупиняли дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення, то відповідач зобов"язаний здійснити нарахування та виплату належної позивачці пенсії за віком з 17 серпня по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік та з 01.01.2010 року по теперішній час відповідно до ст.6 названого Закону.

    Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитись нарахування позивачці  державної соціальної допомоги, відповідачу слід врахувати, що Законом України "Про соціальний  захист  дітей війни" передбачено, що ця допомога має обраховуватись у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст.17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" основні державні соціальні гарантії встанавлються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

    При цьому, ст.19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України  визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

    Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановленої названим законом, для розрахунку державної соціальної допомоги позивачці як дитині війни.

    Суд погоджується з відповідачем, що відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей" фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відсутність у державному бюджеті достатніх  коштів на виплату щомісячних   надбавок  дітям війни створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватись зазначена надбавка. Разом з тим, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину не виконання своїх зобов"язань, судом не приймається до уваги.

    Європейський суд з прав людини (справа  "Кечко проти України" та інші) констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину не виконання своїх зобов"язань.

    З квитанцій (а.с.1-4) вбачається, що позивачка  сплатила 53 гривні 50 копійок судових витрат.

    Керуючись ст.ст.3,15, 60,212-215 ЦПК України, суд -

                  р і ш и в :

    Позов задовольнити повністю.

    Визнати протиправною відмову   управління  пенсійного фонду у Чечельницькому районі Вінницької області по ненарахуванню та не виплаті  ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 17 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

    Зобов"язати управління пенсійного фонду у  Чечельницькому  районі Вінницької області  нарахувати доплату до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 17 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день ухвалення рішення суду із врахуванням виплачених сум.

    Стягнути з  управління пенсійного фонду у Чечельницькому районі Вінницької області в користь ОСОБА_1 53 гривні 50 копійок судових витрат.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Суддя :підпис

Вірно. Суддя                                                       М.С.Гарник

Справа № 2--367

2010 року

                                                                                ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

іменем України

вступна та резолютивна частини

10 вересня   2010 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

            в складі : головуючої судді Гарник М.С.

                            при секретарі Добровольській М.С.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про  стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни ,-

    Керуючись ст.ст.3,15, 60,212-215 ЦПК України, суд -

                  р і ш и в :

    Позов задовольнити повністю.

    Визнати протиправною відмову   управління  пенсійного фонду у Чечельницькому районі Вінницької області по ненарахуванню та не виплаті  ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 17 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

    Зобов"язати управління пенсійного фонду у  Чечельницькому  районі Вінницької області  нарахувати доплату до пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 17 серпня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день ухвалення рішення суду із врахуванням виплачених сум.

    Стягнути з  управління пенсійного фонду у Чечельницькому районі Вінницької області в користь ОСОБА_1 53 гривні 50 копійок судових витрат.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його ухвалення.

    З повним текстом рішення можна ознайомитись 15 вересня 2010 року.

Суддя