ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-4223/10/2370
20.09.2010 р. м. Черкаси
15 годин 45 хвилин
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Трофімової Л.В.,
при секретарі Кириченко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до дочірнього підприємства «Канів-Мол-Експо»про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись до суду 02.09.2010 року Канівська об’єднана державна податкова інспекції Черкаської області просить припинити юридичну особу дочірнє підприємство «Канів-Мол-Експо»(32444837), що не пов’язане з банкрутством.
Представник позивача, підтримуючи позовні вимоги у повному обсязі, до судового засідання надіслав заяву (а.с.20,а.с.26) про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був (а.с.17, а.с.24) повідомлений про дату, час і місце слухання справи, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи, а також відомостей про наявність поважних причин неявки у судове засідання не надходило, тому суд вважає за можливе розглядати справу без його участі.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. На підставі зазначеного суд вважає за можливе вирішувати справу у письмовому провадженні.
Дослідивши та оцінивши усі наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Облік платників податків є однією з основних функцій органів державної податкової служби, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів(п.2.1) наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 № 80 "Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)".
Відповідач –дочірнє підприємство «Канів-Мол-Експо»зареєстроване з 13.11.2003 року за №125 як платник податків Канівською об’єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області (взято на облік (а.с.8) у відповідності до наданої позивачем від 15.04.2010 довідки № 24); як юридична особа (а.с.5) виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області за №10000079527 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»та ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач зобов’язаний подавати до органів державної податкової служби та інших контролюючих органів податкові декларації та розрахунки (далі –податкові декларації) у строки встановлені законодавством, на підставі яких здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу), а контролюючий орган повинен прийняти податкову звітність.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме п.п. 4.1.4. ст. 4 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця за позовом органів державної податкової служби (п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Судом при дослідженні доказів наявних у матеріалах справи встановлено, що відповідачем до податкового органу останню звітність (а.с.10-13) надано 05.03.2009 року, що підтверджується актом від 12.07.2010 року, затвердженим начальником ДПІ (а.с.14). Заборгованості перед бюджетом згідно довідки № 121 від 19.05.2010р. (а.с.15 ) станом на 01.09.2010 року відповідач не має, проте у декларації з ПДВ за січень 2009 року у значенні рядка 26 –вказано залишок від’ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 81397 грн. (а.с.11), що сформовано з квітня 2007р. по квітень 2008р. Податковим періодом згідно пп.7.8.1 п.7.8 ст.7 є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", календарний квартал. Оскільки бюджетне відшкодування –сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом України "Про податок на додану вартість", то керуючись пп.7.7.3.ст.7 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів та п.7.7.4.ст.7 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Доказів, пояснень, обргунтувань щодо недостовірності чи спірності зазначених відповідачем сум щодо права на відшкодування ПДВ з бюджету позивачем не надано.
Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV встановлює, що скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу. Відповідно до частини п'ятої статті 60 Господарського кодексу України "Загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання" ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
МФУ у листі від 14.02.2003 року «щодо складання ліквідаційного балансу»повідомляє, що після проведення ліквідаційною комісією заходів з ліквідації підприємства у ліквідаційному балансі відображаються рішення щодо розподілу активів, що повинно привести до їх відсутності на остаточну дату складання ліквідаційного балансу. Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації встановлений статтею 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", частиною другої якої визначено, що підписи на ліквідаційному балансі повинні бути нотаріально посвідчені.
У разі припинення юридичної особи внаслідок її ліквідації для проведення ліквідаційної процедури використовується один банківський рахунок юридичної особи, що ліквідується, визначений комісією з припинення (ліквідатором, ліквідаційною комісією тощо). З метою забезпечення закриття інших рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, орган державної податкової служби на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, що на момент звернення взяті на облік органами державної податкової служби та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття(п.8.1.3) наказу Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 № 80 "Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)". Судом встановлено, що у якості доказів надано облікові дані платника щодо банківських рахунків де незакритими залишаються рахунки: у доларах –відкрито 13.04.2007р.; у євро –з 19.11.2004р. і 13.04.2007р.; у гривні –з 02.08.2005р., 27.04.2007р., 13.04.2007р. і рос. рублі –13.04.2007р. (а.с.9).
Судом враховано при вивченні фактичних обставин справи, що згідно Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (п.7.7.10. ст.7) джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, а також приписи Бюджетного кодексу України(ст.59), що місячний звіт про фактичні надходження податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів до бюджету, місячний звіт про податкову заборгованість, включаючи суми недоїмки та переплат (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності), надається органами стягнення Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Враховуючи принцип офіційного з’ясування усіх обставин справи, суд вирішуючи справу звертає увагу на фактичні дані, що мають значення, а саме: наявність задекларованої відповідачем суми з податку на додану вартість, можливі обмеження у реалізації права на відшкодування і подальшому складенні ліквідаційного балансу у разі прийняття рішення про припинення та як наслідок зняття з обліку відповідача у якості платника податків; ненадання доказів щодо недостовірності податкової звітності чи перевищення повноважень при її підписанні директором дочірнього підприємства «Канів-Мол-Експо». На переконання суду лише факт ненадання податкової звітності як підстава для припинення юридичної особи за наявності інших суттєвих обставин справи, що можуть вплинути на права та інтереси відповідача, не дозволяє суду задовольнити позовні вимоги, оскільки прийняття постанови повинно гарантувати дотримання і захист прав та інтересів суб’єктів у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
На підставі викладеного суд вважає необґрунтованою та незаконною вимогу Канівської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про припинення дочірнього підприємства «Канів-Мол-Експо», а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати з відповідача не стягуються, оскільки згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –юридична особа.
Керуючись ст.11, ст.86, ст. 94, ч. 6 ст. 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку і строки, визначені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 20 вересня 2010 року.
Суддя Л.В.Трофімова