ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 вересня 2010 р.           Справа № 2-а-3585/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання:   Колодійчук Олександр Вікторович  

за участю представників сторін:

позивача      :   Жученко Т.П.

відповідача :   Волочаєва О.Г., Яцкова Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів   

до:   товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельно-монтажно-торгівельної компанії "Лів Електра Україна"  

про: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельно-монтажно-торгівельної компанії "Лів Електра Україна" (далі - ТОВ ВБМТК "Лів Електра Україна") про стягнення 5050 грн. адміністративно-господарських санкцій та 243,90 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем вимог статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки останнім не забезпечено встановленого нормативу одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 5050 грн. та пені в розмірі 243,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечували та надали суду заяву від 29.09.2010 року, в якій позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

ТОВ ВБМТК "Лів Електра Україна" як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав мало захищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою 10-ПІ, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 року. В даному звіті відповідач зазначив, що на його підприємстві в 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 134,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 1348 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875  становить 1 особа.

Таким чином, відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, та самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5050 грн., яка підлягає сплаті. Адміністративно-господарські санкції товариством  розраховані самостійно, однак добровільно були сплачені тільки частково.

В судовому засіданні досліджено лист № 01-31/2166 від 31.08.2010 року Ленінського районного центру зайнятості, згідно якого ТОВ ВБМТК "Лів Електра Україна" звіт (інформацію) за формою 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2009 році до центру зайнятості не надавало.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, зокрема не забезпечено виконання вимог статей 18, 19 Закону № 875, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Законом № 875 передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для  працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.

Інструкцією про заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був  сплатити відповідач до 15.04.2010 року, становила 5050 гривень.

Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, підпунктом 3.4 п. 3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Водночас, оскільки відповідачем було порушено терміни сплати санкцій, то позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 243,90 грн., відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Отже, в даному випадку відповідач не забезпечив встановлений норматив одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та вчасно не сплатив решту адміністративно-господарських санкцій, що зумовило нарахування пені.

Судом враховані ті обставини, що відповідачем було добровільно сплачено частину адміністративно-господарських санкцій.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку про задоволення даного позову та стягнення заборгованості в розмірі 5293,90 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельно-монтажно-торгівельної компанії "Лів Електра Україна" (21000, м. Вінниця, вул. Келецька, б. 66/36, кв. 55, код ЄДРПОУ 31041534, р/р 26005017410692 у ФВАТ "Держ. Екс. Імп. Банк України" м. Вінниця, МФО 302429) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, код бюджетної класифікації 50070000) 5293,90 грн. (п’ять тисяч двісті дев’яносто три гривні дев’яносто копійок) заборгованості з адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено:   30.09.10  

Суддя          Альчук Максим Петрович

29.09.2010