ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3596/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
розглянувши матеріали справи в порядку письмового провадження
за позовом: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод"
про: стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 01.09.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб в розмірі 139006,62 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена, у зв’язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду.
В судове засідання представник позивача не з’явився, проте надав заяву від 29.09.2010 року в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 18.09.2010 року та від 23.09.2010 року.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
З огляду на вказані вимоги КАС України та враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та повторну неявку відповідача, суд дійшов до висновку про проведення судового розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає позовну заяву обґрунтованою, з наступних підстав.
Статтею 20 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до частини 4 статті 14 цього ж Закону, передбачено, що податок на доходи фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" зареєстроване Ямпільською районною державною адміністрацією як юридична особа, ідентифікаційний код - 03575669, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а. с. 16).
Відповідно до направлення № 45-23 від 26.03.2010 року позивачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Ямпільський цегельний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року.
Згідно з п. 3.5.9 Програми перевірки (а.с. 64) Крижопільською МДПІ перевірено правильність обчислення та своєчасність внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб відповідача, за результатами якої складено Довідку 77/17/03575669 від 20.04.2010 року (а.с. 66-77), з якої вбачається, що станом на 31.12.2009 року заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб складає 142506,62 грн.
З почаску 2010 року відповідачем добровільно сплачено частину заборгованості в сумі 3500 грн, про що складений акт звірки (а.с. 82).
Враховуючи часткову сплату, станом на 01.09.2010 року заборгованість ТОВ "Ямпільський цегельний завод" по податку з доходів фізичних осіб становить 139006,62 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Згідно підпункту 3.2.1. пункту 3.2 статті 3 цього Закону визначено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов’язків платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов’язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження (стаття 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Положеннями Закону № 2181-ІІІ, зокрема статтею 6 (надіслання податкових вимог), статтею 8 (право виникнення податкової застави), статтею 9 (адміністративний арешт), статтею 10 (продаж активів, що перебувають у податковій заставі) передбачені можливості позасудового урегулювання спору, проте вони не поширюються на заборгованість, яка є предметом спору, оскільки перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгоджених сум податкового зобов’язання.
Згідно визначенню даному у пункті 1.3 статті 1 Закону №2181-ІІІ, "податковий борг" - це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
За правилами встановленими пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації
Проте специфіка оподаткування прибутковим податком не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодження суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб не відбувається.
Таким чином, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не віднесена до категорії узгодженої суми податкового зобов’язання, ні до податкового боргу.
А тому це унеможливлює стягнення вищезазначених сум податковими органами, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.2002 року, якою затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, оскільки він розроблений на підставі статті 10 Закону № 2181-ІІІ і стосується лише податкового боргу.
Відповідач в добровільному порядку суми заборгованості по податку з доходу фізичних осіб не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.
Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ямпільський цегельний завод" (24532 Вінницька область, Ямпільський район, с. Клембівка, код ЄДРПОУ 03575669, р/р 26005219203 у ВАТ "Райффайзен банк АК АППБ "Аваль", МФО 302247) заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 139006,62 грн. (сто тридцять дев’ять тисяч шість гривень шістдесят дві копійки) на користь місцевого бюджету Клембівської сільської Ради (р/р 33215800, код платежу 11010100, одержувач: УДК у Ямпільському районі, банк: ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701130).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 29.09.10
Суддя Альчук Максим Петрович
29.09.2010