донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
28.09.2010 р. справа №17/29пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Новікової Р.Г.
суддівВолкова Р.В. , Гези Т.Д.
за участю представників:
від позивача 1:ОСОБА_4 –за дов. від 01.01.2008р.
від позивача 2:ОСОБА_5 –приватний підприємець
від відповідача:ОСОБА_6 –приватний підприємець;
ОСОБА_7 –за дов. від 21.12.2009р.
від третьої особи:не з’явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь
на рішення
господарського суду Донецької області
від30 листопада 2009р.
по справі№17/29пн (суддя Татенко В.М.)
за позовомФізичної особи –підприємця ОСОБА_8 м.Маріуполь
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруМаріупольської міської ради м.Маріуполь
прозобов’язання відповідача знести за свій рахунок самовільно збудоване нежитлове приміщення –магазин літ -1, площею 82,4м2, яке розташоване за адресою: пр.Леніна, 85 у Жовтневому районі міста Маріуполя і складається із трьох приміщень: І –торгівельний зал, площею 52,9м2, склад, площею 5,1м2, вбиральня, площею 1,4м2; ІІ –два склади, площею 4,7м2 та 1,8м2; ІІІ –склад, площею 7,9м2 та торгівельний павільйон, площею 8,6м2
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_8 м. Маріуполь та фізична особа –підприємець ОСОБА_5 м. Маріуполь звернулись до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь з позовом про зобов’язання відповідача знести за свій рахунок самовільно збудоване нежитлове приміщення –магазин літ -1, площею 82,4м2, яке розташоване за адресою: пр.Леніна, 85 у Жовтневому районі міста Маріуполя і складається із трьох приміщень: І –торгівельний зал, площею 52,9м2, склад, площею 5,1м2, убиральня, площею 1,4м2; ІІ –два склади, площею 4,7м2 та 1,8м2; ІІІ –склад, площею 7,9м2 та торгівельний павільйон, площею 8,6м2
Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.02.2009р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивачів було залучено Маріупольську міську раду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. у справі №17/29пн позовні вимоги були задоволені.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. у справі №17/29пн було скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2010р. було скасовано, а справу було направлено на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
В судовому засіданні від 28.09.2010р. відповідач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. В свою чергу, позивач 2 та представник позивача 1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №5/12-1823 від 24.04.2007р. фізичним особам –підприємцям ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь було узгоджено місце для розміщення капітального двоповерхового будинку під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, офісних приміщень, закусочних з майданчиком літньої виносної торгівлі та надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки по пр. Леніна, 85 у Жовтневому районі м. Маріуполя.
На підставі цього рішення були складені акти від 17.05.2007р. винесення на місцевість та узгодження меж землекористування фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь для розміщення майданчику літньої виносної торгівлі та для будівництва капітальної двоповерхової будівлі під магазин продовольчих і непродовольчих товарів, офісні приміщення і закусочної на пр. Леніна, 85 у Жовтневому районі міста Маріуполя.
Рішенням Маріупольської міської ради №5/13-2053 від 19.06.2007р. затверджений проект землеустрою з відводу, надано із земель житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років фізичним особам-підприємцям ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:006:0592) площею 0,0457га для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, керівництва підприємством, діяльності кафе (будівництво та наступне функціонування двохповерхової будівлі під магазини продовольчих та непродовольчих товарів, офісні приміщення, закусочні) по пр. Леніна,85 в Жовтневому районі м.Маріуполя та земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:006:0605) площею 0,0176га для роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, діяльності кафе (організація майданчику літньої виносної торгівлі) по пр. Леніна,85 в Жовтневому районі м.Маріуполя.
В подальшому, між Маріупольською міською радою (далі –орендодавець) та фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь (далі –орендарі) був укладений договір оренди земельної ділянки від 13.09.2007р., згідно якого орендодавець надає, а орендарі приймають в строкове платне користування земельні ділянки площами 0,00457га та 0,0176га, розташовані по пр.Леніна, 85 у Жовтневому районі міста Маріуполя.
Вказаний договір було посвідчений нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис.
Згідно пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки від 13.09.2007р., він укладений строком на 10 років, тобто до 19.06.2017року.
Земельні ділянки передані в оренду орендарям з визначеною метою та за цільовим призначенням, а саме:
- для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах, керівництва підприємством, діяльності кафе (будівництво та послідуюче функціонування капітальної двоповерхової будівлі під магазини продовольчих та непродовольчих товарів, офісні приміщення, закусочні);
- для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах, діяльності кафе (організація майданчику літньої виносної торгівлі).
Орендарі за договором зобов’язані використовувати земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у договорі і згідно з цільовим призначенням, з дотриманням режиму використання земель.
На момент прийняття оспорюваного рішення господарським судом Донецької області у справі №17/29пн договір оренди земельної ділянки був чинним.
Задовольняючи позовні вимоги та погоджуючись із твердженням позивачів про самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки господарський суд посилався на норми статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»без врахування внесених змін до визначення терміну «самовільне зайняття земельної ділянки».
На момент подання позову та на час прийняття оспорюваного судового рішення стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»(з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України №271-V від 15.04.2008р.) містила наступний текст «самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними».
Згідно статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
В даному випадку фізичні особи-підприємці ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь виступають орендарями за чинним договором оренди земельної ділянки від 13.09.2007р., а орендодавцем –Маріупольська міська рада.
Тобто господарський суд дійшов помилкового висновку, що відповідач самовільно займає орендовану земельну ділянку. Фактично він є землекористувачем за договором оренди від 13.09.2007р.
За змістом договору оренди земельної ділянки від 13.09.2007р. орендарям –фізичним особам-підприємцям ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь земля передана в оренду двома ділянками 0,0457га та 0,0176га. На планах (схемах) меж земельних ділянок відсутні посилання на наявність на цих земельних ділянках будь-яких об’єктів.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№280/97-ВР вiд 21.05.1997р. передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.
Згідно до частини 5 зазначеної статті Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності.
В свою чергу, відповідно до положень частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»№280/97-ВР вiд 21.05.1997р., від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з положеннями ч.2 п.1 Прикінцевих положень Закону України «Про оренду землі», що кореспондуються з положеннями п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах державі належать частки, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
З огляду на наведене, посилання позивачів на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 1м2, що належить до земель комунальної власності, не приймаються до уваги судовою колегію в якості правового обґрунтування порушення прав саме позивачів –приватних підприємців.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, приватні підприємці ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь мають на земельній ділянці об’єкти.
Так, між Маріупольською міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_6 м. Маріуполь було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.07.1996р. площею 0,003га строком на 5 років для установки торгівельного кіоску типу «Бровари»по пр. Леніна, 85 у Жовтневому районі м.Маріуполя.
14.04.2000р. між Маріупольською міською радою та приватним підприємцем Приватним підприємцем ОСОБА_6 м. Маріуполь укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0045га.
27.09.2001р. між Приватним підприємцем ОСОБА_6 м. Маріуполь та Маріупольською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0075га (0,003га і 0,0045га) для експлуатації та обслуговування торгівельного кіоску і майданчика виносної торгівлі строком на 5 років. Технічною комісією, призначеною рішеннями виконавчого комітету Маріупольської міської ради №19 від 21.01.2004р. та №175/3, був складений акт від 09.03.2006р. про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію.
В обґрунтування своїх вимог позивачі також посилались на рішення Маріупольської міської ради №5/12-1823 від 24.07.2007р., в пункті 1 якого зазначалось, що фізичним особам-підприємцям ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь погоджена реконструкція існуючих тимчасових торгових об’єктів в капітальну двоповерхову будівлю під магазини продовольчих товарів, офісні приміщення, закусочні з площадкою літньої виносної торгівлі по пр.Леніна, 85 в Жовтневому районі міста.
В договорі оренди земельної ділянки від 13.09.2007р. не зазначений строк, протягом якого, під час реконструкції, мають бути проведені дії щодо об’єкту фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь. Тому у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_8 м. Маріуполь та ОСОБА_5 м. Маріуполь, які також мають об’єкти на спірній земельній ділянці, були відсутні правові підстави ініціювати позов про знесення об’єкта фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення з позовом по справі №17/29пн проектна документація на об’єкт будівництва не була погоджена всіма трьома орендарями.
Пунктом 4.4 рішення Маріупольської міської ради №5/13-2053 від 19.06.2007р. передбачено, що початок будівництва об’єкту має становити не пізніше двох років з дня прийняття даного рішення, а завершення будівництва має відбутись в строк, який не повинен перебільшувати одного календарного року після спливу нормативного строку будівництва.
В підпункті 9.2.11 договору оренди земельної ділянки від 13.09.2007р. в розділі «Права орендарів»встановлено, що будівництво об’єкта розпочинається не пізніше чим за 2 роки з дня прийняття рішення про надання земельної ділянки у користування, а закінчується - у термін, що не перевищує 1 календарний рік після закінчення нормативного строку будівництва, зазначеного у проектній документації.
Дії, спрямовані на складення проектної документації, повинні бути узгоджені між усіма орендарями (фізичними особами-підприємцями ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь)
Більш того, оскільки земля надавалась за договором оренди в користування всім трьом приватним підприємцям, орендарі мають реалізовувати договір оренди земельної ділянки від 13.09.2007р. шляхом погодження спільних дій усіма трьома фізичними особами-підприємцями. Положеннями договору оренди земельної ділянки від 13.09.2007р. не встановлено строків погодження орендарями проектної документації, як і строки укладення договору про спільну діяльність.
29.11.2009р. між сторонами укладений договір спільної діяльності, згідно якого приватні підприємці ОСОБА_8 м. Маріуполь, ОСОБА_5 м. Маріуполь та ОСОБА_6 м. Маріуполь приймають на себе зобов’язання, без об’єднання своїх матеріальних вкладів, спільно діяти для досягнення загальної мети.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що на момент подання позову права позивачів відповідачем порушені не були, позов заявлено без урахування повноважень та існуючої компетенції, неналежними позивачами.
З огляду на наведене, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. у справі №17/29пн підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. у справі №17/29пн скасуванню.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на Фізичну особу –підприємця ОСОБА_8 м. Маріуполь та фізичну особу –підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь в рівних частинах.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 83, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь на рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. у справі №17/29пн –задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2009р. у справі №17/29пн –скасувати.
Прийняти нове рішення.
У задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача знести за свій рахунок самовільно збудоване нежитлове приміщення –магазин літ -1, площею 82,4м2, яке розташоване за адресою: пр.Леніна, 85 у Жовтневому районі міста Маріуполя і складається із трьох приміщень: І –торгівельний зал, площею 52,9м2, склад, площею 5,1м2, вбиральня, площею 1,4м2; ІІ –два склади, площею 4,7м2 та 1,8м2; ІІІ –склад, площею 7,9м2 та торгівельний павільйон, площею 8,6м2–відмовити.
Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_8 м. Маріуполь (87500, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь (87500, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_2) суму державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 21грн.25коп.
Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 м. Маріуполь (87529, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_3) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 м. Маріуполь (87500, АДРЕСА_3, ІНН НОМЕР_2) суму державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 21грн.25коп.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Т.Д. Геза
Надруковано 7 примірників: 2 –позивачам; 1 –відповідачу; 1 –третій особі; 1 –до справи; 1 –господарському суду; 1 - ДАГС