Справа № 2- 182/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

       9 вересня 2010 року                                                                        смт.Любар

                        Любарський районний суд Житомирської області

                                    у складі: головуючого-судді     В.М.Паламарчука

                                секретаря     Л.І.Сорока

                            за участю представника позивача     ОСОБА_1

             відповідачки     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2006 року сторони зареєстрували шлюб. Шлюб було зареєстровано виконкомом Березівської сільської ради Любарського району Житомирської області. При реєстрації шлюбу відповідачці було присвоєно прізвище чоловіка, дошлюбне її прізвище ОСОБА_2. В період спільного проживання у них 29 березня 2008 року народився син – ОСОБА_4, який на даний час проживає з відповідачкою.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу із відповідачкою, при цьому стверджує, що спільне життя із нею не склалося, через несумісність їхніх поглядів на різні сторони подружнього життя. Через це в сім»ї виникали непорозуміння та суперечки із взаємними образами, які призвели до виникнення обопільної неприязні. На даний час їхній шлюб носить лише формальний характер, оскільки з січня 2010 року вони не проживають разом, а тому примирення між ними неможливе. Питання розподілу спільного майна подружжя ними буде вирішено в подальшому.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд винести рішення про розірвання його шлюбу з ОСОБА_2, зареєстрованого 23 вересня 2006 року, актовий запис №3 в Березівській сільській раді Любарського району Житомирської області. Сина ОСОБА_4 залишити для проживання з матір»ю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги свого довірителя підтримав в повному об”ємі.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала повністю та не заперечувала проти його задоволення.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

Із свідоцтва про шлюб серії 1-ТП №НОМЕР_1, вбачається, що 23 вересня 2006 року виконавчим комітетом Березівської сільської ради Любарського району було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, якій було присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_3, про що зроблено відповідний актовий запис №3.

29 березня 2008 року у сторін народився син – ОСОБА_4, що стверджується свідоцтвом про його народження серії І-ЕЛ №НОМЕР_2, який на даний час проживає з відповідачкою.

З наданих в судовому засіданні пояснень сторін суду стало відомо, що з січня 2010 року сторони разом не проживають, подружніх стосунків не підтримують і підтримувати їх у подальшому намірів не мають, спільного господарства не ведуть. Вони не одноразово намагалися помиритися та налагодити їхні сімейні стосунки, однак це не дало позитивного результату. Крім того, судом надавався їм строк на примирення три місяці, однак вони не примирилися, а тому на підставі ст.112 СК України з”ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даного позову, суд вважає, що за даних обставин збереження сім”ї ОСОБА_4 неможливе, тому шлюб за вимогою позивача розриває. Неповнолітнього сина ОСОБА_4 суд залишає для проживання з відповідачкою

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.15, 30, 62, 88, 212, 213, 215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст.110, 112,  160 СК України,

Суд, -

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Укладений, 23 вересня 2006 року та   зареєстрований виконавчим комітетом Березівської сільської ради Любарського району Житомирської області, актовий запис №3, шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянкою України – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідачці залишити - ОСОБА_2.

Малолітнього сина ОСОБА_5 залишити для проживання з матір”ю – ОСОБА_2.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя                     В.М.Паламарчук