2-9378/2010 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2010 р. м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Таніча Л.М.
при секретарі Данилко Л.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Нагнибіди Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні Добропільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», про стягнення моральної шкоди,
У С Т А Н О В И В:
13 серпня 2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» м.Білозерське Донецької області (Далі ТДВ «Шахта «Білозерська») про стягнення моральної шкоди, оціненої ним у розмiрi 45000 грн., у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, пов'язаного з професійним захворюванням.
У судовому засiданнi ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він з 18 жовтня 2005 р. по 17 травня 2010 р. працював у Товаристві з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» в якості прохідника на підземних роботах з повним робочим днем.
Внаслідок шкідливих та небезпечних умов праці, що склались на шахті «Білозерська» він отримав професійне захворювання „хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології,, легенева недостатность першого-другого ступенів.
25 травня 2010 р.. він пройшов медичне освiдоцтво в МСЕК. У зв'язку з професійним захворюванням йому встановлено 40% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом третьої групи з черговим переоглядом..
17 травня 2010 р. адміністрацією ТДВ «Шахта «Білозерська» його звільнено з роботи на підставі п.2 ст.40 Кзпп України за станом здоров*я.
Вiдповiдач ТДВ «Шахта Білозерська», як роботодавець не бажає добровільно відшкодувати йому спричинену моральну шкоду внаслідок отримання ним цього професійного захворювання.
Позивач вважає, що з отриманням професійного захворювання йому спричинено суттєву моральну шкоду, оскільки він за станом здоров'я втратив роботу, постійно переносить фізичні та душевні страждання, потребує відповідної медичної допомоги. З причин втрати здоров'я він не може надати належну допомогу своїй сім'ї. Все це в сукупності призвело до втрати його нормальних життєвих зв’язків та вимагає додаткових зусиль для органiзацiї свого життя.
Позивач оцінює моральну шкоду в розмiрi 45000 грн. i просити суд стягнути цю суму з вiдповiдача на його користь.
Представник вiдповiдача ТДВ «Шахта Білозерська» виступаючий за довіреністю Нагнибіда Є.В. позов не визнав i в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач ОСОБА_1 не надав у судовому засiданнi достатніх доказів, які пiдтвержують факт спричинення йому моральної шкоди з вини їх підприємства. Позивач не проходив МСЄК для встановлення наявності спричинення йому моральної шкоди пов’язаної з профзахворюванням.
Заслухавши пояснення сторiн, перевіривши доводи позивача та заперечення представника вiдповiдача, проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази та матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ТДВ «Шахта «Білозерська» про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Суд вважає, що спір сторонами слід розглядати із застосуванням норм статей Кодексу Законів про працю України, оскільки позивач та відповідач на час виникнення спірних правовідносин, та пов’язаного з цим професійного захворювання знаходились у трудових стосунках.
У судовому засiданнi встановлено, що ОСОБА_1 з 18 жовтня 2005р. по 17 травня 2010 р. працював прохідником на підземних роботах з повним робочим днем у ТДВ «Шахта «Білозерська», що підтверджується його копією трудової книжки долученої до справи.(а.с.13-18).
Позивач ОСОБА_1 за час роботи у ТДВ «Шахта «Білозерська», у зв’язку з шкідливими та небезпечними умовами праці, що склались на його робочому місці захворів на „ Хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології,, легенева недостатності першого-другого ступенів, що підтверджується висновком лікарсько-експертної комісії №736 від 28 квітня 2010 р. і ці висновки експертизи представник відповідача у судовому засіданні не спростовував.(а.с.7).
Крім того провина відповідача ТДВ «Шахта «Білозерська» у спричиненні позивачеві моральної шкоди підтверджується копією акту №11 форми Н-4 від 12 травня 2010 р. про факт отримання ОСОБА_1 під час роботи прохідником дільниці підготовчих робіт №2 ТДВ «Шахта «Білозерська» вищезазначеного професійного захворювання. За висновками акту професійне захворювання виникло внаслідок не ефективних засобів боротьби з пилом, недотримання всього комплексу обезпилювальних заходів, передбачених проектом розвитку шахти та окремих ділянок на шахті «Білозерська».(а.с.11,12).
25 травня 2010 р. ОСОБА_1 пройшов МСЕК і згідно довідки серії ДОН-07 № 033446, визнаний інвалідом третьої групи у зв’язку з професійним захворюванням з черговим переоглядом на 25 травня 2012р. За висновком МСЕК позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності, протипоказана важка фізична робота в підземних умовах..(а.с.6, а.с.6 зв.ст.)
17 травня 2010р. наказом № 706к від 12.05.2010р. ОСОБА_1 звільнений з ДТВ «Шахта Білозерська» згідно п.2ст.40 Кзпп України за станом здоров я .(а.с.19).
У відповідності до ч. 2 ст. 153 Кзпп України, забезпечення безпечних і нешкідливих розумів праці покладається на власника або на уповноважений їм орган. При цьому частиною 4 цієї ж статті визначено, що власник або уповноважений ним орган повинен проваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові й забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
У судовому засіданні доведено, що умови праці у ДТВ «Шахта Білозерська», де працював позивач не відповідали вимогам ст. 153 Кзпп України, оскільки є шкідливими та небезпечними. ОСОБА_1 під час роботи на цій шахті піддавався впливу завищеної запилованості гірничих виробок, в умовах недосконалих заходів пилоподавлення. Зазначені непридатні умови праці стали причиною професійного захворювання.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1, що з пошкодженням здоров'я, внаслідок професійного захворювання, спричиненого з вини відповідача ДТВ «Шахта Білозерська», йому завдано суттєву моральну шкоду, яка обумовлена душевними та фізичними стражданнями, погіршенням життєвих зв’язків, що потребують від позивача додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач втратив роботу, постійно перебуває на лікуванні, не може надати відповідної допомоги своїй сім*ї, чим порушено його права позивача.
Згідно зі ст. 237-1 Кзпп України, відшкодування працівнику моральної шкоди в разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, провадиться власником або уповноваженим їм органом у порядку, встановленим законодавством.
Визначаючи розмiр моральної шкоди, судом прийняті до уваги встановлена висновком МСЄК ступінь втрати професійної працездатності потерпілого, суттєвість порушених життєвих зв’язків позивача, характер додаткових зусиль, необхідних. для органiзацiї свого життя, викликаних спричиненням нещасного випадку, i вважає за необхідне стягнути з ТДВ «Шахта Білозерська» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
Суд не може погодитись з вимогами позивача про стягнення з ТДВ «Шахта «Білозірська» у порядку відшкодування моральної шкоди решту суми 35000 грн, оскільки така вимога не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності, і в цій частині позову слід відмовити.
Суд не згоден з запереченнями представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не довів факту спричинення йому моральної шкоди з вини відповідача, оскільки це ствердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які відповідачем не спростовані. У пункті. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 долі № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров*я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні й фізичні страждання.
Таким чином додаткового проходження освідоцтва в МСЕК на предмет наявності спричинення моральної шкоди не потребується.
Позивач пройшов медичне освідчення в МСЄК, де йому встановлена стійка втрата професійної працездатності, що в сукупності з медичними документами, про його постійні звернення за допомогою до лікарняних закладів, обумовленими цією професійною хворобою, що в сукупності з переліченими письмовими доказами є достатньою підставою вважати доведеним факт спричинення ОСОБА_1 моральних страждань, та обгрунтованність вимог позивача на отримання компенсації за спричинену йому шкоду.
У відповідності до ст. 88 ч.3 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати суднового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З урахуванням наведеного, та у відповідності до ст. 79,88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про державне мито» від 30.04.1993 р., з наступними змінами, з ТДВ «Шахта «Белозерська» на користь держави слід стягнути судовий збір як за позов немайнового характеру в розмірі 8 грн.50 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 50 грн.
Керуючись ст..ст.81,88,208,209,213-215 ЦПК України, на підстав ст..ст. 153, 237-1 Кзпп України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» м.Білозерське Донецької області П/Р 2600401656 в Донецькій філії ВАТ «РодовідБанк»м.Донецька,МФО 294512 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн..00 коп.
В решті позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська», про стягнення моральної шкоди,- відмовити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» м.Білозерське Донецької області, поточний рахунок 600401656 в Донецькій філії ВАТ «РодовідБанк»м.Донецька,МФО 294512 на користь держави судовий збір у розмірі 8 (вісім) грн..50 коп., та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 50 (п*ятьдесят) грн.
На рішення суду до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів від дня оголошення рішення.
Складено в нарадчій кімнаті в одному примірнику..
Рішення в повному обсязі складено 22 вересня 2010 р.
Головуючий суддя Л.М.ТАНІЧ.