№ 2-7297/2010
Р І Ш Е Н Н Я
( ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНИ)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2010 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Гімон М.М., при секретарі Чудіній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольського МУ про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням , -
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України та ст.ст. 71, 72, 150, 156 ЖК України, 321,405 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольського МУ про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації з вказаної квартири.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя потягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення буде виготовлений 04.10.2010 р.
Суддя:
№ 2-7297/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2010 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Гімон М.М., при секретарі Чудіній Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольського МУ визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням , -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку потім уточнив його представник, в якій зазначив, що відповідачка, з якою позивач перебував у шлюбі і яка раніш проживала з ним в спірній квартирі і була там зареєстрована, в січні 2006 року припинила сімейні стосунки і виїхала проживати в м.Донецьк в інше житлове приміщення. Після цього вона в квартиру не поверталась, її речей там немає і вона більше 4 років не проживає там без поважних причин, а тому стратила право користування цією квартирою. Реєстрація відповідачки в квартирі позивача перешкоджає здійсненню його прав власника вільно розпоряджатися та володіти нею.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнення підтримав та пояснив, що позивач є власником квартири на підставі договору дарування, ця квартира є його особистою власністю. З 2001 року позивач з відповідачкою перебували у шлюбі, але в січні 2006 року припинили сімейні відносини і відповідачка, забравши свої речі і частину спільного майна виїхала з спірної квартири і змінила місце проживання, посилившись у своїх рідних в АДРЕСА_2. Відповідачка на весні 2006 року декілька разів з’являлась в квартиру щоб забирати речі, частину вивезла, але через відсутність згоди про поділ сумісного майна позивач був вимушений змінити замок на вхідній двері. Після цього на протязі 2006 року вони в судовому порядку вирішували питання про розділ сумісного майна, розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину. Питання про вселення в квартиру відповідачка не піднімала та вселитися туди не намагалась, оскільки намірів проживати там не мала. Вважаючи, що відповідачка, виїхавши з квартири, втратила право проживання в ній, просив суд задовольнити позов та захистити його права власника, оскільки наявність зареєстрованого в квартирі відповідача обмежує позивача як власника у вільному здійснення своїх прав власника. При цьому відповідач участі у сплаті комунальних платежів не приймає, а від зняття з реєстрації відмовляється, чим порушує права позивача як власника квартири, який вимушений оплачувати комунальні послуги і за відповідача.
Відповідачка в попередньому судовому засіданні пояснила, що позов не визнає, але дійсно з січня 2006 року вона припинила сімейні стосунки з позивачем і через це виїхала проживати до своєї матері в м.Донецьк. В судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Вислухавши учасників, допитавши свідка та дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору дарування квартири від 20.12.2001 р. та реєстраційного посвідчення Маріупольського БТІ, позивачу належить на праві власності АДРЕСА_1.
Як вбачається із копії паспорту відповідача, вона зареєстрований в цій квартирі з 27.12.2001 року.
Як вбачається із рішення Іллічівського райсуду м.Маріуполя від 26.12.2006 року, шлюб між сторонами було розірвано.
Згідно рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 06.12.2006 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було розділено спільне майно подружжя. Спірна квартира до їх спільного майна не входить.
Та обставина, що відповідачка не проживає в спірній квартирі з січня 2006 року не заперечується відповідачкою і підтверджена актами ЖКП Іллічівського району від 09.10.2006 року, 26.02.2007 року, 18.02.2008 року, 08.09.2008 року, а також актами КСН „Центральний 2” від 28.10.09 р. і 05.06.2010 р.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_3 дійсно з січня 2006 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1, на весні 2006 року вона бачила, що ОСОБА_3 приходила в квартиру і збирала свої речі, які вивозила на машині, а останнього разу вона намагалась вскрити вхідні двері в квартиру, але приїхали батьки позивача і робітники міліції, після чого ОСОБА_3 дали можливість взяти речі, які вона бажала, і вона уїхала. Після цього вона більше в квартирі не з’являлась.
Згідно ст. 405 ч.2 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Згідно ст. 163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою ст. 71 ЖК України.
Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до положень ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника житлового будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку. Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користуватися займаним приміщенням. В той же час, на думку суду, таке право вони втрачають лише в разі вибуття на інше постійне місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків з власником.
Суд вважає встановленим, і сама відповідачка цього не оспорювала, що вона в січні 2006 року з власної ініціативи вибула до іншого місця постійного проживання і в наслідок цього припинила сімейні стосунки з позивачем, розірвавши шлюб з ним лише в грудні 2006 року, а також що вона з того часу не проживає в спірній квартирі без поважних причин.
За таких обставин суд вважає, що відповідачка втратила право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_1, через що підлягає зняттю з реєстрації за цією адресою.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України та ст.ст. 71, 72, 150, 156 ЖК України, 321,405 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Іллічівського РВ Маріупольського МУ про визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації з вказаної квартири.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя потягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлений 04.10.2010 р.
Суддя: