ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2007 Справа № 4/130(2/257)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Кузнецової І.Л.,
суддів: Чимбар Л.О.(доповідач), Чохи Л.В.
секретар судового засідання: Гайдук Ю.А.,
представники сторін:
від позивача: Ковальова О.А., дов. № 9 від 11.09.07; Замкова Л.М., дов. № 8 від 11.09.07;
від відповідача: Браницький Д.Ю., дов. №162/07 від 23.01.07; Фатовенко О.О., дов. № 6348/07 від 28.12.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє структурний підрозділ Олександрійська філія м. Олександрія Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007 р. у справі № 4/130(2/257);
за позовом приватного підприємства "Агроконтакт", с. Косівка Олександрійського району Кіровоградської області;
до відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє структурний підрозділ Олександрійська філія м. Олександрія Кіровоградської області;
про визнання угоди недійсною та стягнення 2217 грн. 12 коп.
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє структурний підрозділ Олександрійська філія м. Олександрія Кіровоградської області;
до приватного підприємства "Агроконтакт", с. Косівка Олександрійського району Кіровоградської області;
про стягнення 19954 грн. 12 коп.;
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство "Агроконтакт" (далі- позивач по первісному позову) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсною, на підставі ст. 56 ЦК УРСР, угоди про порядок погашення заборгованості від 28.10.03р. з відкритим акціонерним товариством „Кіровоградобленерго” (далі- відповідач по первісному позову), як укладеної внаслідок помилки, що має істотне значення. Заявою про уточнення позовних вимог позивач просив визнати недійсним договір про порядок погашення заборгованості від 28.10.2003р. за виключенням пунктів 2.1, 2.2 цього договору; про часткову зміну підстав позову в якій просив на підставі ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР застосувати наслідки недійсності угоди і стягнути з ВАТ „Кіровоградобленерго” 2217 грн. 12 коп. сплачених за недійсною угодою.
Відповідач звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ПП „Агроконтакт” 19954 грн. 12 коп. п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроспоживання у вересні 2003 року.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007 року у справі № 4/130(2/257) (суддя - Хилько Ю.І.) в задоволенні первісного позову приватного підприємства "Агроконтакт" відмовлено частково, в задоволенні зустрічного позову відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє структурний підрозділ Олександрійська філія відмовлено повністю. Припинено провадження у справі по первісному позову в частині визнання недійсними пунктів 2.1, 2.2 угоди про порядок погашення заборгованості від 28.10.2003 року, укладеної між відкритим акціонерним товариством “Кіровоградобленерго” в особі Олександрійської філії (відповідач по первісному позову) і приватним підприємством “Агроконтакт” (позивач по первісному позову).
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково, та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов про стягнення 19954,12 грн. п”ятикратної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини електроспоживання у вересні 2003 року задовольнити.
Скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції, щодо неправомірності даного нарахування є безпідставним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ВАТ “Кіровоградобленерго” здійснило нарахування ПП “Агроконтакт” за перевищення граничної (договірної) величини споживання електроенергії за вересень 2003 року на суму 19954,12 грн. у відповідності до умов Договору та норм діючого законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню по наступним підставам.
В частині вирішення господарським судом первісного позову рішення суду сторонами не оскаржується, в цій частині апеляційний суд вважає його правильним та обгрунтованим.
Стосовно зустрічного позову апеляційний суд вважає необхідним рішення про відмову в задоволенні позову скасувати частково і при цьому виходить з наступного.
10 травня 2001 року між сторонами укладено договір №18Н0023 на користування електричною енергією ( в подальшому договір), предметом якого є умови поставки електроенергії постачальником (позивач за зустрічним позовом) та умови користування і оплати споживачем ( відповідач за зустрічним позовом) за використану електричну енергію. Згідно до умов вказаного договору постачальник зобов’язується поставляти електроенергію, як різновид товарної продукції споживачу. Розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами та класу приєднання мереж споживача. Розрахунковий період з 9 по 9 число. Дата надання звіту за фактично використану електроенергію 10 число. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття „розрахунковий період” та „календарний місяць” вважати прирівняними. Договір укладається на строк до 31 грудня 2001 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд. Договір підписаний повноважними представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.
Згідно п.1.2 ПКЕЕ, остаточним розрахунком (за активну електричну енергію) –є повний розрахунок споживача за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію з урахуванням сум проведеної оплати споживання електричної енергії в цьому розрахунковому періоді. Розрахунковий період –період часу, за який визначається обсяг спожитої або переданої електричної енергії, величина потужності, та здійснюються відповідні розрахунки. Погоджений сторонами розрахунковий період вказується в договорі (п.1.2 ПКЕЕ), початок та тривалість розрахункового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, терміни здійснення оплати проміжних платежів та остаточного розрахунку зазначаються в договорі ( п.7.7 ПКЕЕ).
Пунктом 7.8 ПКЕЕ передбачено, що остаточний розрахунок за електричну енергію здійснюється споживачами відповідно до показів розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.
Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником постачальника та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.
Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що споживач знімає та представлає постачальнику звітні дані. Дата надання звіту за фактично використану електроенергію 10 число.
П.7.8 ПКЕЕ визначено, що тривалість періоду для оплати отриманого рахунку зазначається у договорі або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.
В даному випадку сторони п.3.1 Договору погодили розрахунковий період, який діяв на момент вчинення споживачем правопорушення –вересень 2003 року, з 9 по 9 число. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття “розрахунковий період” та “календарний місяць” вважати прирівняними. Суд першої інстанції невірно визначив розрахунковий період за вересень 2003 року з 9 вересня по 9 жовтня, а остаточний термін розрахунку –15.10.2003 р. Враховуючи умови Договору та специфіку діяльності з постачання електроенергії та розрахунків за неї, розрахунковий період не може закінчуватись в наступному після звітного місяці. Тобто звітувати за спожиту в вересні місяці електроенергію можна лише до 30 вересня, а не після 1 жовтня. Таким чином, розрахунковий період за вересень 2003 року для ПП. “Агроконтакт” починався 9 серпня і закінчувався 9 вересня., а відповідно і розрахунок повинен здійснюватись до 15.09.2003 р.
Однак, в порушення умов Договору на постачання електроенергії, звіт за спожиту у вересні 2003 р. електроенергію, ПП. “Агроконтакт” подано 24.09.2003 р. Даний факт встановлено при розгляді справи № 13/17
24.09.2003 р. Олександрійською філією ВАТ “Кіровоградобленерго” був виписаний рахунок –фактура № 128 від 24.09.2003 р. за спожиту електроенергію, який був отриманий директором ПП. “Агроконтакт”. В рахунку встановлений термін оплати 29.09.2003 р., тобто в термін який не суперечить вищезазначеним положенням ПКЕЕ.
Однак, ні передоплата, ні поточні платежі за спожиту електроенергію за розрахунковий період ( вересень 2003 року) у погоджений сторонами термін не надходили, а оплата за вересень здійснена 30.09.2003 р., тобто після закінчення розрахункового періоду, 9 вересня, встановленому Договором.
Згідно ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, п.3.6 Договору передбачена відповідальність споживачів ( крім населення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, а саме сплата енергопостачальнику п”ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини. Частиною 6 ст. 23 Закону визначено, що санкції, передбачені частинами 3, 4, 5 ст. 26 Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
П. 7.26 ПКЕЕ також передбачено, що обсяги перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії або рівня потужності протягом розрахункового періоду оплачуються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору. Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача (звіти про спожиту електроенергію) і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом. Даний пункт не вимагає обов”язкового двостороннього підписання акту. Достатньо звіту споживача за підписом перших осіб підприємства, який прикладається до акту, який в свою чергу є узагальнюючим внутрішнім документом енергопостачальної організації.
Чинне законодавство України не забороняє здійснювати коригування граничної величини споживання електричної енергії в будь- якому періоді, наступному після розрахункового. А тому, енергопостачальник не позбавлений права здійснювати коригування договірної (граничної) величини споживання електричної енергії, за минулі розрахункові періоди. Крім того, чинним на день вчинення правопорушення законодавством та умовами Договору, не передбачено обов”язкового направлення споживачу повідомлення про коригування.
Оплати вищевказаного рахунку від 24.09.2003 р. не було здійснено споживачем в період розрахункового періоду. В матеріалах справи відсутні докази здійснення споживачем оплати за електроенергію за вересень 2003 р. в обсязі та строки, визначені Договором. Таким чином, енергопостачальником фактично проведено коригування величини електроспоживання з використанням оперативних даних споживача, наданих 24.09.2003 р., щодо кількості використаної електроенергії. Заборгованість ПП. “Агро контакт” на час коригування склала 5986,24 грн., її наявність та розмір фактично визнано споживачем, який за межами розрахункового періоду та терміну остаточного розрахунку провів оплату боргу.
Разом з тим, на час вирішення спору по суті в ч.10 ст. 24 Закону України “Про електроенергетику” п”ятикратну відповідальність зменшено до двократної вартості.
Відповідно до ч.2 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність.
Розрахунок різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії у вересні 2003 року визначається наступним чином.
Вартість спожитої електричної енергії: 18273 кВт ( фактично спожито електроенергії, згідно звіту споживача) * 0,273 (тариф)= 4988,53 грн. 4988,53 грн.+ 20% ПДВ= 4988,53+997,71= 5986,24грн.
Розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини споживання електричної енергії: 18273 кВт ( фактично спожито електроенергії, згідно звіту споживача) * 0,273 (тариф)*2 (розмір санкції) = 9977,06 грн. (без врахування ПДВ).
Разом з тим апеляційний суд вважає за необхідне врахувати сплачені за угодою 2217,12 грн. та зменшити на на вказану суму розмір задоволених вимог.
Таким чином підлягає стягненню 9977,06 грн. –2217,12 грн.=7 759,94 грн. та пропорційно витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від імені якого діє структурний підрозділ Олександрійська філія м. Олександрія Кіровоградської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Кіровоградської області 30.05.2007 р. у справі № 4/130(2/257) скасувати частково в частині відмови в задоволенні зістрічного позову про стягнення 7759,94 грн. і в цій частині позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Агроконтакт", с. Косівка Олександрійського району Кіровоградської області на користь відкритого акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" в особі структурного підрозділу Олександрійської філії, м. Олександрія Кіровоградської області 7759,94 грн. боргу, держмита 77,6 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції, 38,4 грн. держмита по апеляційній скарзі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 45,9 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Кіровоградської області видати наказ згідно постанови.
Головуючий І.Л. Кузнєцова
Суддя Л.О. Чимбар
Суддя Л.В. Чоха