РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ        

                                    Справа №2-164/2010 рік

                                    №2-983/2009 рік

     21 червня 2010 року Малинський районний суд Житомирської області в     складі             головуючої  судді             Збицької К.Д.

        з участю секретаря             Гузікової І.І.,

        представника відповідача         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу   за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -    

                        встановив :

    у жовтні   2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з  позовом  про стягнення з відповідача на його користь  3000 грн. на відшкодування матеріальних збитків, які він поніс у зв’язку з пошкодженням автомобіля,  та 5000 гривень моральної шкоди.  

    Зазначив, що 2 серпня 2006 року з вини відповідача сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), унаслідок якої було пошкоджено належний йому автомобіль «Фольксваген».

    У процесі судового розгляду позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 5140грн. матеріальної шкоди, 5 тис.грн. на відшкодування моральної, витрати на проведення експертизи в розмірі 688 грн. і 101грн. судового збору.

    Позивач у судове засідання не з’явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с.194).

    Відповідач та його представник позов не визнали, посилаючись на відсутність вини відповідача у даній дорожньо-транспортній пригоді.

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими суду доказами, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля «Фольксваген Пасат» р.н. НОМЕР_1, відповідач – автомобіля Форд-Транзит р.н. НОМЕР_2.

    Факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 2 серпня 2006 року, підтверджується матеріалами адміністративної справи №3-2445/06, порушеної за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення  відносно ОСОБА_3 Постановою від 19 вересня 2006 року провадження у справі закрите у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 цього Кодексу без встановлення вини учасників.

    Вина відповідача ОСОБА_3 встановлена висновком призначеної судом    автотехнічної експертизи від 18 грудня 2006 року (а.с.50-53), яка стала підставою для часткового задоволення позову рішенням Малинського районного суду від 13 червня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 6 серпня 2008 року.

    Проте ухвалою  Верховного Суду України від 23 вересня 2009 року рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції скасовані і справа направлена на новий розгляд з причини самовільної зміни експертом вихідних даних під час проведення експертного дослідження та відмови судами у задоволенні клопотання відповідача про призначення повторної автотехнічної експертизи (а.с.183-184).

                        2.

        Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільно-процесуального кодексу  України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Згідно з положеннями ч.3 ст.10, ч.1 ст.60  ЦПК України кожна сторона зобов’язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    При повторному розгляді даної справи відповідач відмовився від призначення повторної автотехнічної експертизи.

    Не заявив такого клопотання та не надав будь-яких доказів в підтвердження вини відповідача і позивач.

    Опитані судом за клопотанням відповідача свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ствердили, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стали дії самомго позивача, які не відповідали вимогам Правил дорожнього руху.

     Згідно вимог ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу  України  майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

    Відповідно до ч.1 ст.1188 цього кодексу шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто шкода,  завдана майну одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

    За наведених обставин встановити вину відповідача у спричиненні позивачеві майнової та моральної шкоди неможливо.

          Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 Цивільно-процесуального кодексу

        України, на підставі ст.ст.22,23,1166,1167,1188 Цивільного кодексу України,                                  

                                вирішив :

    відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2  до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за недоведеністю позовних вимог.

      Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої  інстанції повністю або частково шляхом подання до   апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд   заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду  протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.   У разі  подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом.

    Головуюча