Справа № 2-284/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 жовтня 2010 року                                                 смт. Великий Березний  

    Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Цибика І.Й., при секретарі Тисянчин М.В., з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Біланинця І.І., третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лютянської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Лютянської сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з цим позовом, з тих підстав, що 30.03.2007 року виконкомом Лютянської сільської ради прийнято рішення за № 59, згідно якого         ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення свідоцтва про право власності на будинок № АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності на її ім'я.

    Вважає, що зазначене рішення та свідоцтво не відповідають закону, оскільки виконавчим комітетом вирішено право власності на будинок його померлих батьків, тоді як питання щодо спадкового майна повинно було вирішуватись державним нотаріусом.

        З цих підстав просить скасувати зазначені документи.

        В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги з підстав наведених у позовній заяві.

        Представник Лютянської сільської ради позов не визнав з тих підстав, що після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у будинку залишився проживати їх син, ОСОБА_4, з дружиною ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4, у 1991 році, його дружина залишилася проживати в даному будинку, і проживає в ньому до цих пір. Крім цього вона перебудувала будинок та сплачувала за нього податки. Позивач не брав ніякої участі в утриманні будинку, тому, коли ОСОБА_3 подала заяву до виконкому, було прийнято рішення, яким видано свідоцтво про право власності на її  ім'я.

        ОСОБА_3 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, оскільки будинок був побудований на гроші, які їй дав її батько.

        Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до  задоволення з наступних підстав.

        Як вбачається з даних погосподарських книг, а також документів: протоколу № 13 від 16.07.1960 року (архівної виписки) засідання виконкому Лютянської сільської ради, дозволу № 249 від 25.08.1960 року на будівництво житлового будинку в с. Люта, забудовником та головою дворогосподарства № АДРЕСА_1 був ОСОБА_6

    За даними погосподарських книг дворогосподаство відносилося до категорії колгоспних дворів.

    У 1977 році помер ОСОБА_6, у 1984 — його дружина ОСОБА_5, а в 1991 році їх син та чоловік третьої особи ОСОБА_4 Відтоді та до цього часу у будинку проживає ОСОБА_3

- 2  -

    Згідно рішення виконкому Лютянської сільської ради № 59 від 30.03.2007 року      ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення свідоцтва про право власності на будинок № АДРЕСА_1 та оформлення свідоцтва про право власності на її ім'я, тобто вказаним рішенням фактично вирішено право власності та спадкові права останньої на будинок.

    Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями визнавати право приватної власності та вирішувати спадкові права громадян.

    Згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

        Такі ж норми містяться в ст. 393 Цивільного Кодексу України.

        Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 цього ж Кодексу, позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

        Таким чином, зазначене вище рішення виконкому не грунтується на законі тому підлягає до скасування.

        Оскільки свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_3 видане на підставі незаконного рішення виконкому, тому цей документ також слід скасувати.

    Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 268, 393 Цивільного Кодексу України, ст. 59 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, суд,

  В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю.

    Визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Лютянської сільської ради  № 59 від 30.03.2007 року про надання дозволу  ОСОБА_3 на виготовлення свідоцтва про право власності на будинок № АДРЕСА_1 та видання свідоцтва про право власності на її ім'я.

    Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно — будинок № АДРЕСА_1, видане 26.06.2007 року Лютянською сільською радою, власником якого зазначено ОСОБА_3.

    Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановлені ст. 223 ЦПК України.

    На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області  в десятиденний строк з дня його проголошення через цей суд.

                 Головуючий:           “підпис”

        Суддя Великоберезнянського

        районного суду                                І.Й.Цибик