Справа № 2-520/10

РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2010 року.                                                 Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням  судді  Іванків О.В.

при секретарі  Соболевському Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності  на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті його батька ОСОБА_4 відкрилась спадщина – житловий будинок з надвірними будівлями в с.Велихів Володимирецького району. Вказану спадщину він прийняв як спадкоємець за законом, однак спадкові права  на житловий будинок оформити не зміг через відсутність правовстановлюючих документів. Просить визнати за ним право власності, оскільки  підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, надав пояснення в межах позову.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали позов, про що подали суду письмові заяви.

Суд, заслухавши пояснення сторін та учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв’язку з його смертю.

Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об’єктами цивільних прав є речі, у тому  числі  гроші  та цінні   папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати   інтелектуальної,    творчої    діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти  цивільних  прав  можуть  вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в  порядку  правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту,  або не обмежені в обороті,  або не  є  невід'ємними  від фізичної чи юридичної особи.

З пояснень позивача та письмових доказів, зокрема довідки №3 від 26.02.2010 р., виданої Рівненським ОБТІ та технічного паспорту, вбачається, що  житловий будинок АДРЕСА_1, належав ОСОБА_4, вказаний будинок використовувався за цільовим призначенням для проживання ОСОБА_4, і його вартість складає 27526 грн.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудований в середині 70-х рр. 20 ст., на відведеній для цього земельній ділянці, і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов’язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв’язку з викладеним, ОСОБА_4 правомірно набув право власності на нього.    

У відповідності до ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, визнаються державою.      

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що житловий будинок АДРЕСА_1 наділений ознаками нерухомої неспоживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього  є об’єктом цивільних прав.  

Оскільки вказаний житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлому ОСОБА_4 на праві власності, він входить до складу спадщини.

Позивач ОСОБА_1 у відповідності до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги після свого батька ОСОБА_4, що підтверджується його свідоцтвом про народження, який належним чином прийняв спадщину за законом, у відповідності до вимог ст..ст.1223, 1268 ЦК України.

Інші спадкоємці першої черги пропустили строк прийняття спадщини і на його продовження не претендують, що підтверджується їх письмовими заявами.        

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є законним спадкоємцем житлового будинку, і набув право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини.

У відповідності до ст.391 ЦК України власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов’язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України,  ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262  ЦК України суд, -                                                        

в  и  р  і  ш  и  в :

Позов задовольнити повністю.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 солідарно судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви, в сумі 120 (сто двадцять) грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через районний суд. Апеляційну скаргу може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення ухвали апеляційного суду.

Головуюча: