Справа № 2А-2435/10

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М                        У К Р А Ї Н И

26 серпня  2010 pоку                                                                          Рiвненський мiський суд  Рівненської області

в особi  суддi                                                    -Музичук Н.Ю.

при секретарi                                          - Радюк Ю.Ю.    

з участю позивача                                           - ОСОБА_3

представника відповідача                              - Гуменюка І.О.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора РР ДПС ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області  Якубовича Олександра Миколайовича про поновлення строку оскарження, скасування постанови по справі адміністративне правопорушення,  

                                                          В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до посадової особи В ДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області із позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВК 066718 від 15.01.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму  340 грн. по тих підставах, що постанова прийнята з порушенням його прав при відсутності складу правопорушення в його діях  та з порушенням встановленого порядку розгляду справи.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, повністю підтвердив обставини викладені в позові, та просить позов задовольнити . Додатково пояснив, що від дачі пояснень та підпису в протоколі відмовився, що фактично не бачив чи складали протокол і постанову, інспектор погрожував, що «добре» напише, він чекав годину, доки в його присутності інспектор шукав свідків. Проте копію протоколу і постанови інспектор не пропонував, відомості про наявність п’яти дітей, не відповідають дійсності, але записані з його слів для врахування при обранні штрафу. Вважає, що строк оскарження пропущено за поважних причин підлягає поновленню, складу правопорушення та вини у вчиненні правопорушення в його діях немає.

              Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечив проти його задоволення, так як працівник ВДАІ при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення діяв в межах чинного законодавства та не порушував його. Підтвердив, що доведене правопорушення в діях позивача, постанова прийнята законно. Крім того, вважає, що строк оскарження постанови пропущений без надання доказів поважних причин, при освідомленні позивача про притягнення до адміністративної відповідальності 15.01.2010 року, поновленню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою серії ВК 066718 від 15.01.2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності ОСОБА_3   за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн.

Згідно вищевказаної постанови ОСОБА_3  15.01.в 02.28 годині   по вул. Гагаріна в м. Рівне, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив правила зупинки-стоянки, зупинив транспорт на пішохідному переході для посадки пасажира.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВК 075362 від 15 січня 2010 року вбачається, що позивач при зазначених вище обставинах порушив вимогу п.15.9 «г» Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України. Від власноручних пояснень порушник в протоколі відмовився, що підтверджується підписами двох свідків.

Відповідно до абзацу п. 15.9 «г» ПДР України, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 0 м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу.

Із позовної заяви ОСОБА_3 встановлено, що 15.01.2010 він був зупинений, відносно нього складений протокол, в судовому засіданні він в поясненнях підтвердив освідомлення про притягнення його до відповідальності. Проте позовна заява ОСОБА_3 зареєстрована судом 25.05.2010 року, тобто через п’ять місяців з дня прийняття ос пореної постанови.    

Відповідно ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/, правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б підтверджували поважні причини пропущеного строку оскарження позивач  не надав, не заявив і не підтвердив.

Відповідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у  задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

У відповідності до п.14 керівних роз’яснень постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №2 від 06.03.2008 року „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ ”, вбачається, що за правилами частини третьої ст.100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративними судами незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.  

За наведених обставин, оцінюючи встановлені обставини пропущеного встановленого законом строку оспорювання постанови про адміністративне правопорушення без доказів на підтвердження поважних причин його пропуску, у відповідності до положень чинного законодавства, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 саме з підстав пропуску строку передбаченого ст. 289 КпАП України  оскарження постанови.      

У цьому зв’язку підстав для визнання дій посадової особи неправомірними та скасування оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення не встановлено.  

Враховуючи викладене та керуючись керуючись ст. ст. 251, 258, 280,289 КпАП України, ст.ст. 9, 69 - 71,100,  158 – 163, 171-2  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:      

             В задоволенні позовної  заяви ОСОБА_3 до  інспектора РР ДПС ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області  Якубовича Олександра Миколайовича про поновлення строку оскарження та скасування постанови ВК 066718 від 15.01.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відмовити.            

          Постанова місцевого загального суду  як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        Cуддя  Рівненського міського суду                                                    Н.Ю.Музичук