Справа № 2А-2196/10

ПОСТАНОВА

I М Е Н Е М                        У К Р А Ї Н И

26 серпня  2010 pоку                                                    Рiвненський мiський суд  Рівненської області

в особi  суддi                                                    -Музичук Н.Ю.

при секретарi                                 - Радюк Ю.Ю.    

з участю позивача                                           - ОСОБА_3

представника відповідача                              - Гуменюка І.О.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора РР ДПС ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області  Митчука Тараса Юрійовича про скасування постанови по справі адміністративне правопорушення,  

                                                      В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до посадової особи В ДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області із позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВК 104094 від 27.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму  255 грн. по тих підставах, що постанова прийнята з порушенням його прав при відсутності складу правопорушення в його діях  та з порушенням встановленого порядку розгляду справи.

Письмових заперечень на позовну заяву відповідачем не надано.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, повністю підтвердили обставини викладені в позові, та просять позов задовольнити . Додатково пояснив, що в своєму поясненні до протоколу визнав вчинення правопорушення з метою уникнення максимального штрафу 340 грн., таку відповід працівника ВДАІ отримав на пропозицію вказати свідка в протоколі. Вважає, що складу правопорушення та вини у вчиненні правопорушення в його діях немає.

              Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечив проти його задоволення, так як працівник ВДАІ при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення діяв в межах чинного законодавства та не порушували його. Підтвердив, що доведене правопорушення в діях позивача, постанова прийнята законно. Правопорушення підтверджене поясненням порушника до протоколу на місці, а його послідуючі доводи а позовній заяві та в суді не заслуговує на увагу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Постановою серії ВК 104094 від 27.04.2010 року в справі про адміністративне правопорушення було притягнуто до відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн.

Згідно вищевказаної постанови ОСОБА_3 , 27.04.2010 року в 10.00 год. по вул. Київській-Данила Галицького в м. Рівне, керуючи автомобілем «ВАЗ 21099» д.н. НОМЕР_1, порушив правила проїзду нерегульованого пішохідного переходу, не надав переваги в русі пішоходам, які переходили дорогу по пішохідному переходу.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВК 125617 від 27 квітня 2010 року вбачається, що позивач при зазначених вище обставинах порушив вимогу п.18.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КпАП України. Із власноручних пояснень порушника в протоколі вбачається, що «порушив ненавмисно», тим самим визнав факт та вину у вчиненні правопорушення.

Відповідно до абзацу п. 18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до положень ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності.  

Таким чином, порушення вимог п. 18.1 ПДР і правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України в діях позивача 27.04.2010 року в 10.00 год. по вул. Київській-Данила Галицького в м. Рівне підтверджене доказами в порядку, передбаченому ст.251 КпАП України, відповідно до якої фактичні дані можуть встановлюватися поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається не встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач наклавши штраф за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП не перевищив свої повноваження та не порушив вимоги КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували зазначене протоколом ВК 125617 від 27 квітня 2010 року правопорушення і доводи представника відповідача позивач суду не надав.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 251, 258, 280 КпАП України, ст.ст. 9, 69 - 71,  158 – 163, 171-2  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:      

             В задоволенні позовної  заяви ОСОБА_3 до  інспектора РР ДПС ВДАІ міста Рівне УМВС України в Рівненській області  Митчука Тараса Юрійовича про скасування постанови ВК 104094 від 27.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення відмовити.            

          Постанова місцевого загального суду  як адміністративного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо була подана заява про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        Cуддя  Рівненського міського суду                                                    Н.Ю.Музичук