Справа № 2о-127/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 квітня 2010 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді Долі В.А.
при секретарі Добридник І.С.
з участю заявниці ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Рівненський районний відділ земельних ресурсів, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
В С Т А Н О В И В:
08 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності її матері – ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серії РВ № 000600 від 06 березня 1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1157, виданого на ім?я ОСОБА_2.
По суті заяви заявниця дала пояснення, що до реєстрації шлюбу в неї було прізвище «ОСОБА_1», її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір. Після смерті матері батько прийняв спадщину, до якої входило спадкове майно - земельна ділянка площею 0,06 га в садовому товаристві «Східне» Новоукраїнської сільської ради, на яку виданий державний акт на ім?я ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько. При оформленні її спадкових прав у державній нотаріальній конторі виявилися обставини, які перешкоджають їй отримати свідоцтво про право на спадщину: різниця у написанні по батькові померлої ОСОБА_2 у державному акті на право приватної власності на землю серії РВ № 000600 від 06 березня 1996 року, який зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1157. Про те, що вказаний державний акт виданий на імя ОСОБА_2, в дійсності належить ОСОБА_2, свідчить те, що в свідоцтві про народження ОСОБА_4, довідці від 18.03.2010 р. дані померлої вказані як ОСОБА_2. В державному акті у написанні по батькові її матері допущено помилку. Ця помилка трапилася у звязку із неуважністю працівника, який заповнював бланк акту.
Просить встановити, що державний акт на право приватної власності на землю серії РВ № 000600 від 06 березня 1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1157, виданий на ім’я ОСОБА_2, належить ОСОБА_2.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.
Суд вважає зібраних по справі доказів достатньо, тому розглядає справу за його відсутності.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали суду аналогічні показання встановленим обставинам справи.
Дослідивши докази суд приходить до слідуючого:
При оформленні заявником спадкових прав у державній нотаріальній конторі виявилися обставини, які перешкоджають їй отримати свідоцтво про право на спадщину: різниця у написанні по батькові її померлої матері – ОСОБА_2 у державному акті на право приватної власності на землю серії РВ №000600 від 06 березня 1996 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1157, де вказано «ОСОБА_2», замість «ОСОБА_2».
Про те, що вказаний державний акт виданий на імя ОСОБА_2, в дійсності належить ОСОБА_2, свідчить те, що в свідоцтві про народження ОСОБА_4 (а.с.5), довідці від 18.03.2010 р. (а.с.9) дані померлої вказані як ОСОБА_2. В державному акті у написанні по батькові ОСОБА_2 допущено помилку. Ця помилка трапилася у звязку із неуважністю працівника, який заповнював бланк акту.
Враховуючи, що факт належності державного акту серії РВ № 00600 від 06 березня 1996 року ОСОБА_2, видане на імя ОСОБА_2, підтверджується показаннями заявниці, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тому суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою.
Керуючись статтями 3, п. 6 ст. 256, 257, 259 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Встановити, що державний акт на право приватної власності на землю серії РВ № 000600 від 06 березня 1996 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1157, виданий на ім’я ОСОБА_2, належить ОСОБА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Доля В.А.