ПОСТАНОВА
іменем України
17 вересня 2010 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб”яка Б.В., при секретарі Янюк С.В. ,
заслухавши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВСУ у Вінницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху,
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до УДАІ УМВСУ у Вінницькій області, в якій зазначає, що постановою від 27 серпня 2010 року інспектор ДАІ притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за порушення Правил дорожнього руху – перевищення швидкості в населеному пункті. Просить скасувати постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу, зазначаючи в позовній заяві, що він вказував інспекторові, що дорожнього знаку, який позначає населений пункт, не було та не було ознак населеного пункту, на приладі, яким інспектор вимірював швидкість, неможливо було зробити висновок, що швидкість виміряна саме його, а не будь - якого іншого автомобіля, що в той час також рухались в колоні автомобілів. На його вимогу інспектор не надав йому документи на вимірювальний прилад, не пред’явив документи, що він мав право на вказаній ділянці дороги здійснювати спостереження за рухом, відсутні в протоколі дані, чи пройшов інспектор навчання на користування приладом по вимірюванні швидкості. При накладені штрафу інспектор не врахував його майновий та сімейний стан, не роз”яснив йому права під час розгляду справи.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримує. Представник відповідача до суду не прибув. Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Встановлено, що 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_1 інспектор ДАІ склав протокол, в якому зазначив, що останній 27 серпня 2010 року біля 09 год. 55 хвилин на 376 км автодороги „Знам”янка – Стрий” в с. Якушинці рухався автомобілем із швидкістю 82 кмгод. Швидкість вимірювалась приладом марки „Беркут”. В постанові ОСОБА_1 зазначив, що перевищив ненавмисно, швидкість вимірювалась ручним приладом в нестаціонарному місці. Постановою інспектора ДАІ від 27 серпня 2010 року позивач притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 260 грн. Прилад марки „Беркут”, яким вимірювалась швидкість автомобіля, допущений в Україні для вимірювання швидкості транспортних засобів.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими в суді письмовими доказами – протоколом та постановою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Відповідно до ст..251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показами свідків.
Відповідно до ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 кмгод.
З огляду на встановлені обставини та правові положення суд вважає, що ОСОБА_1 . порушив Правила дорожнього руху – рухався в населеному пункті з перевищенням дозволеної швидкості на 22 кмгод., що підтверджується ним же наданим протоколом.
Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що він вказував інспекторові, що рухався із дозволеною на даному відрізку дороги швидкістю, що інспектор не надав йому документи на прилад, яким вимірював швидкість, що інспектор під час винесення постанови не врахував його особу та його сімейний та майновий стан, не роз”яснив його прав, не представив документи на право здійснювати спостереження за рухом на вказаному в протоколі відрізку дороги, то суд вважає їх безпідставними з таких мотивів. ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів надав суду протокол, дані якого повністю спростовують твердження позивача, що він рухався із швидкістю 60 кмгод., що він вимагав від інспектора документи на вимірювальний прилад та на право здійснювати спостереження за рухом на 376 км автодороги „Знам”янка – Стрий”, що йому не роз’яснені його права, передбачені ст..268 КУпАП, що вимагав перенесення розгляду справи з тим, щоб надати документи про свою особу та свій майновий стан. Суд вважає доводи позивача надуманими, з метою уникнути покарання за вчинене ним адміністративне правопорушення і тому не приймає до уваги.
Розмір стягнення, накладеного на ОСОБА_1, є майже мінімальним, передбаченим ч.1 ст.122 КУпАП, тому твердження позивача, що не враховано його особу і майновий стан, є необґрунтованим.
Перевищення швидкості руху є умисним грубим і небезпечним порушенням Правил дорожнього руху, тому суд не вважає його можливим визнати малозначним.
Керуючись ст.ст.9,11,71, 102,162, 163, 171-2 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції УМВСУ у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови від 27 серпня 2010 року, серія „АВ”, № 126 356 про накладення за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення штрафу в розмірі 260 грн. відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Б.Боб”як