Справа № 2-721/10

РІШЕННЯ

Іменем України

    21 вересня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,  товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання незаконним і скасування технічного паспорту на житловий будинок, -  

встановив:

    Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання незаконним і скасування технічного паспорту на житловий будинок посилаючись на те, що 16.07.2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0238 гектарів, яка розташована під АДРЕСА_1 від 16 липня 2004 року. В обґрунтування визнання вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним позивач вказала, що  продавець вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 неправомірно набув її у власність, оскільки у належних йому 238 кв.м земельної ділянки ввійшли 0,15 кв. м., які, згідно генплану інвентарної справи, належать позивачу. Крім цього, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15.01.2008 року визнано недійсним рішення 11 сесії 4 скликання Тернопільської міської ради від 06.05.2004 року № 4/11/73 в частині передачі в приватну власність ОСОБА_3 присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,0238 га, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянки, який виданий ОСОБА_3 16.07.2004 року, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.09.2004 року, який виданий ОСОБА_2, що свідчить про те, що ОСОБА_3 незаконно продав, а ОСОБА_2 незаконно придбала земельну ділянку площею 0,0238 га, яка розташована під АДРЕСА_1, що також є підставою для визнання спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним. Позивач вказав, що під час огородження присадибної земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 зруйнувала відмостку будинку позивача, що стало причиною появи в житлових кімнатах сирості та грибка. Вказані обставини свідчать, що спірний договір порушує публічний порядок, оскільки спрямований на створення позивачу перешкод у користуванні належними їй будинком та земельною ділянкою, на знищення і пошкодження майна позивача, що є підставою для визнання його недійсним.

    В обґрунтування позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 від 14.07.2008 року позивач вказала, що спірний технічний паспорт виданий на житловий будинок відповідача, який збудований із порушенням санітарних, будівельних та протипожежних норм, з відхиленням від проекту та створює перешкоди позивачу в користуванні її будинком. Крім цього, в спірному технічному паспорті відображені дані, які не відповідають фактичним обставинам справи. Так, дах житлового будинку ОСОБА_2 знаходиться на віддалі 0,30 м відносно земельної ділянки позивача, що є порушенням будівельних та санітарних норм. Спірний технічний паспорт виготовлений у невідповідності до фактичних параметрів земельної ділянки відповідача ОСОБА_2, без наявності в останньої державного акту на право власності на земельну ділянку та без урахування інтересів позивача, що є підставою для визнання незаконним і скасування технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 від 14.07.2008 року.

    Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять їх задовольнити у повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечили щодо задоволення позовних вимог, просять відмовити у їх задоволенні у повному обсязі за їх безпідставністю.

    Представник ТОВ «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації»  у задоволенні позовних вимог в частині скасування технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 від 14.07.2008 року просить відмовити за їх безпідставністю.

    Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився з невідомих на те суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

    Суд заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини.

    Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2004 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 купила  земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0238 гектарів, яка розташована під АДРЕСА_1. Згідно змісту вказаного договору відчужувана земельна ділянка належала ОСОБА_3 на  підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР № 031469, виданого Тернопільською міською радою 16.07.2004 р.

    Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 1713 від 23.02.2007 року – площі та конфігурації земельної ділянки, котра надана в приватну власність ОСОБА_2 згідно з Державним актом на право приватної власності ТР № 030487 від 09.09.2004 р. з тими, що вказані на генплані (схемі) інвентарної справи від 17.12.1963 р. (із змінами внесеними 11.02.1975 р.) ОСОБА_1, встановлено їх невідповідність та визначено: спірну земельну ділянку площею 0,15 кв.м., котра згідно з Державним актом надана ОСОБА_2, а згідно з генпланом інвентарної справи має користуватись ОСОБА_1

    Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15.01.2008 року, яке ухвалено в цивільній справі № 2-81/07 за позовом ОСОБА_5, визнано недійсним рішення 11 сесії 4 скликання Тернопільської міської ради від 06.05.2004 року № 4/11/73 в частині передачі в приватну власність ОСОБА_3 присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м. Тернополі , площею 0,0238 га, державний акт на право власності на земельну ділянку, що виданий ОСОБА_3 16.07.2004 року, державний акт на право власності на земельну ділянку від 09.09.2004 року, що виданий ОСОБА_2 з тих підстав, що проведеним порівнянням розмірів, конфігурації та площі земельної ділянки, якою фактично користується ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 із тими, що зазначені в державному акті на право приватної власності на землю серія ТР № 030487 від 09.09.2004 року, встановлено невідповідність фактичних параметрів земельної ділянки тим, що зазначені в даному Державному акті та визначено спірну земельну ділянку площею 11,44 кв.м., якою користується ОСОБА_5, згідно з державним актом ТР № 030487 від 09.09.2004 року має користуватись ОСОБА_2, а згідно з державним актом РІ № 665869 від 22.08.2002 року має користуватись ОСОБА_5

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 03.08.2009 року визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_2

На момент розгляду даної цивільної справи як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 звернулись із заявами до Тернопільської міської ради про надання їм у приватну власність земельних ділянок для обслуговування належних їм житлових будинків, що не заперечується сторонами у справі. Рішення про надання сторонам у справі в приватну власність земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, на момент розгляду даної справи, Тернопільською міською радою не прийнято.

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки до задоволення не підлягають, оскільки, виходячи із аналізу земельного законодавства України, судовому захисту підлягають порушенні права власників чи землекористувачів земельних ділянок. Позивач ОСОБА_1 не надала суду належних правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку площею 0,15 кв. м., які за твердження позивача, відносяться до її будинковолодіння та ввійшли у земельну ділянку площею 0,0238 га, яка є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2004 року.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що спірні 0,15 кв.м. земельної ділянки належать їй, оскільки згідно  генплану відносяться до її будинковолодіння - судом до уваги не беруться, так як генплан є технічною документацією та не може посвідчувати право власності чи користування позивача на вказану земельну ділянку.

Твердження позивача про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки є таким, що порушує публічний порядок, оскільки порушує права позивача на належну їй земельну ділянку суд вважає недоведеними, оскільки позивач ОСОБА_1 не надала належних правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку площею 0,15 кв.м.

Посилання позивача на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 16.07.2004 року слід визнати не дійсним з тих підстав, що на придбаній згідно оспорюваного договору земельній ділянці відповідач ОСОБА_2 звела будинковолодіння із порушенням будівельних, санітарних та протипожежних норм, що створює перешкоди позивачу у користуванні належним їй будинковолодінням судом до уваги не беруться, оскільки наведені позивачем обставини не можуть слугувати підставами для визнання оспорюваного договору недійсним, а є підставами для звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні належним позивачу будинковолодінням.

    Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 від 14.07.2008 року як такого, що порушує права позивача з підстав викладених у позовній заяві - до задоволення не підлягають, оскільки технічний паспорт на житловий будинок не породжує цивільних прав та обов’язків для сторін, не являється правовстановлюючим документом, так як відноситься  лише до технічної документації, а тому не може порушувати прав та законних інтересів позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 215 ЦК України, ст. 125, ч.ч. 1, 2 ст. 126, ч.2 ст. 152, ч.2 ст. 158 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 213-215, 217, 218, 223, 294, 295 ЦПК України,суд,-

вирішив:

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3,  товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0238 гектарів, розташовану під АДРЕСА_1 від 16 липня 2004 року, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та визнання незаконним і скасування технічного паспорту на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 від 14.07.2008 року – відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий                                 Дзюбич В.Л.