У   Х   В   А   Л   А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

          31 серпня 2010 року                                                                         м.Рівне

          Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:

                              головуючого –  Полюховича О.І.    

                              суддів Іващука В.Я., Гладкого С.В.

                           з участю прокурора Ютовець Н.І..

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Острозького районного суду від 31 травня 2010 року.

          Цим вироком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1, громадянин України, з неповною

                              середньою освітою, не одружений, раніше судимий Здолбунівський

                              районним судом Рівненської області 13 серпня 2002 року за ч.3 ст.185

                              КК України на три роки шість місяців позбавлення волі з іспитовим

                              строком два роки,  цим же судом 19 листопада 2003 року за ч.2 ст.186,

                              ч.3 ст.185 КК України  на чотири роки шість місяців позбавлення волі,

                              цим же судом 5 травня 2009 року за ч.2 ст.186 КК України на чотири

                              роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки, Острозьким

                              районним судом Рівненської області 13 січня 2010 року за ч.2 ст.185, ч.1  

                              ст.15, ч.2 ст.185 КК України на чотири роки п’ять місяців позбавлення

                                 волі,

засуджений за ч.2 ст.185 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено – чотири роки п’ять місяців позбавлення волі.

          ОСОБА_1 засуджений за те, що 11 вересня 2009  року в період з 0 год. до                  1 год. біля входу в бар „Рікос” на вул.Татарській в м.Острозі Рівненської області таємно викрав належний ОСОБА_2 велосипед „ARDIS”, вартістю 1180 грн.

         У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 ставить питання про скасування вироку та повернення справи  на новий судовий розгляд. Посилається на те, що він утримує батьків, і при призначенні покарання, суд залишив без уваги повне відшкодування заподіяної потерпілим шкоди. Також стосовно нього існує кримінальна справа, яку необхідно об’єднати з даною справою.  

         Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія судді вважає, що вона  до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

Висновок про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України суд обґрунтував викладеними у вироку доказами та вірно кваліфікував дії засудженого, що в апеляції не оспорюється.

          Беручи  до уваги те, що матеріали кримінальної справи не містять будь-яких даних про перебування на утриманні засудженого його батьків-пенсіонерів, то посилання засудженого на вказану обставину – безпідставне.  Відповідно до ст.26 КПК об’єднання в одному провадженні справ по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів це право, а не обов’язок суду.

         Міра покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особу  засудженої. Суд правильно призначив покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65, 70 КК України.

         При цьому, як видно з вироку, враховано ступінь тяжкості вчиненого та дані про особу винного, який посередньо характеризуються за місцем проживання, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини.

         Також судом враховано обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання. Зокрема, пом’якшуючою покарання обставиною суд визнав щире каяття підсудного.

         Визнавши обтяжуючою покарання обставиною рецидив злочинів, суд не взяв до уваги, що остання є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.185 КК України. За вказаних обставин  посилання на рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину підлягає виключення з вироку.

         Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню ним нових злочинів. Тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку і повернення справи на новий судовий розгляд немає.

         Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,

у  х  в  а  л  и  л  а :

         Вирок Острозького районного суду від 31 травня 2010 року стосовно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.

         Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на рецидив злочинів як обтяжуючу покарання обставину.    

         В решті залишити вирок без зміни.

С  у  д  д  і :

                    О.І.Полюхович В.Я.Іващук С.В.Гладкий                        

Згідно

Суддя-доповідач С.В.Гладкий