донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.10.2007 р. справа №44/282пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
за участю представників сторін: |
від позивача: | Кудяєва В.І. за довір. № б/н від 25.09.2007року, |
від відповідача: | Трубіцин В.В. за довір. б/н від 15.07.2007року, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 339" м. Донецьк |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 03.09.2007 року |
по справі | №44/282пн |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 339" м.Донецьк |
до | приватного малого підприємства "Бонаник і К" м. Донецьк |
про | визнання недійсним в частині пункту 1.3 договору оренди № 4/06 від 15.03.2006року |
Господарський суд Донецької області (суддя Мєзєнцев Є.І.) рішенням від 03.09.2007року відмовив у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека № 339" м. Донецьк (далі - ТОВ "Аптека № 339") до приватного малого підприємства "Бонаник і К" м. Донецьк (далі - ПМП "Бонаник і К") про визнання недійсним пункту 1.3 договору оренди № 4/06 від 15.03.2006року.
Судове рішення обґрунтовано тим, що укладений між сторонами договір № 4/06 від 15.03.2006року за своїм змістом та правовою природою є договором майнового найму, який підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 Цивільного кодексу України, та не суперечить їх умовам.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення суду від 03.09.2007року просить скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.
Зокрема, позивач посилається на те, що суд неправильно застосував норми п. 3 ч. 1 ст. 3 та ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, а також ст. 179 Господарського кодексу України, які передбачають свободу договірних відносин та право сторін відступати від умов, та актів цивільного законодавства і регулювання відносин на свій погляд, але суд не врахував вимогу пункту 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов"язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідач рішення суду від 03.09.2007року вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
ТОВ "Аптека № 339" м. Донецьк звернулось до суду з позовом до ПМП "Бонаник і К" м. Донецьк про визнання недійсним пункту 1.3 договору оренди № 4/06 від 15.03.2006 року, який визначає умови продовження строку дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір оренди № 4/06 від 15.03.2006року, яким ТОВ "Аптека № 339" (Орендодавець) передає, а ПМП "Бонаник і К" (Орендар) приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення з метою здійснення торгівлі продовольчими, промисловими та іншими товарами народного споживання за адресою: м. Донецьк-48, вул. Артема, 110 (а.с. 8-10).
Відповідно до п. 1.2. Договору строк оренди приміщення становить 11,5 місяців - з 15.03.2006року до 01.03.2007року.
Згідно пункту 1.3. Договору після закінчення строку, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору, строк оренди автоматично продовжується на наступні 11,5 місяців, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про припинення оренди, згідно п. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 2 ст. 763 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.
Тобто сторони при визначенні умов продовження строку дії договору використали за своєю згодою умови продовження передбачені статтею, яка регулює строк договору, укладеного на невизначений строк.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, що це не є порушенням норм цивільного законодавства і не є підставою для визнання недійсним п.1.3 договору, з оглядом на наступне.
Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступати від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов"язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Оскільки підстави обмеження свободи договору, передбачені ч.2 п.3 ст. 6 ЦК України в даному випадку відсутні, сторони були вільні у визначені умов продовження строку договору оренди.
Доводи позивача, що умови п.1.3 договору оренди не відповідають ч. 2 ст. 763 ЦК України, яка не може бути застосована до договору оренди не грунтується на законодавстві. Посилання позивача на фактичні дії сторін, а саме продовження оренди приміщення не можуть впливати на оцінку дійсності п.1.3 договору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 339" м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2007року по справі № 44/282пн залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС